Лекции по КПУ

уцілому, такізавідповідниминапрямами, створеннямеханізму їїреалізації; розробкапроектівДержавної програмиекономічногоісоціальногорозвиткуУкраїни, ДержавногобюджетуУкраїни; прогнозування розвитку економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальній, фінансовій та інших сферах; розробка цільових перспективних програм, спрямованих на поглиблення економічної реформи; реалізація державної стратегії розвитку відповідних галузей; здійснення, у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління майном підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; розробка внутрішніх фінансово-економічних та інших нормативів, механізмів їх впровадження; формування та реалізація інвестиційної політики, виходячи з пріоритетних напрямів структурно перебудови економіки тощо.

Більш конкретні повноваження, властиві певному цен$ ральному органу виконавчої влади, закладеноувідповідномуположенні про цей орган.

Наприклад, основними повноваженнями Міністерств юстиції України є: забезпечення реалізації державної правово політики, підготовка пропозицій щодопроведення вУкраїні правовоїреформи; підготовка разом з відповідними державними органами та науковими установами проектів концепцій, напрямів розвитку законодавства та їх наукового обґрунтування зурахуваннямсвітовогодосвіду; розробказадорученнямПрезидентаУкраїни, КабінетуМіністрівУкраїниізвласноїініціативипроектівзаконівтаіншихнорма- тивно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадяниноя і державною владою, конституційногоустрою, повноваженьівзаємовідносинорганівдержавноївладитощо1.

Специфічними повноваженнями наділено й Міністерсі тво внутрішніх справ України. Зокрема, воно має такі права та обов'язки: забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби зі злочинністю, визначає основні напрями діяльності органів внутрішніх справ; організує роботу органів внут-, рішніх справ з охорони громадського порядку; безпосередньо,; проводить роботу з виявлення, розкриття і розслідування злочинів, що мають міжрегіональний, міжнародний характер; веде боротьбу з організованою злочинністютанаркобізнесомізлочинамиусферіекономіки; забезпечуєпрофілактикупра-> вопорушень; береучасть у науковихкримінологічних ісоціоі логічних дослідженнях, у розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю і охорони правопорядку; організує інформаційно-аналітичне забезпеченнядіяльностіорганів внутрішніх справ тощо2.

" ---Отже, можна констатувати, що правоохоронні органи пеалізуют'ьвосновномувнутрішніфункціїдержавиіззабез печенняправісвободлюдинитагромадянина; боротьбизі злочинністю, корупцієютощо, здійснюючиприцьомуправовиконавчутаправоохороннудіяльність, меншоюмірою— правотворчість. ......

Згідно з адміністративною реформою в Україні здійснюється структурна перебудова апарату міністерств.

Наприклад, у Міністерстві юстиції України замість ЗО управлінь створено чотири департаменти:

191

правової політики, нормопроектування, правових послуг, судовий департамент. Кожен з них виконує властиві лише йому функції і вирішує завдання у здійсненні законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією та із злочинністю.

Це підтверджує той факт, що не можна визначати однакові повноваження для всіх без винятку міністерств, оскільки це не дає змоги з'ясувати їх взаємовідносини з іншими міністерствами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, щоможе призвестидонеузгодженості підчас розв'язання конкретних справ.

Досить показовим щодо цього є досвід Німеччини. Приміром, регламент Федерального уряду надає особливі права ряду міністерств. Зокрема, міністр фінансів має право схвалювати понадбюджетні тапозабюджетні витрати, що дає можливість здійснювати фіскальний контроль за іншими галузями і урядом у цілому.

Міністр персонально відповідає за стан справ у власному центральному органі виконавчої влади. Він також бере участь у роботі Кабінету Міністрів України — органі загальної компетенції. І ефективність роботи цього колегіального органу можлива лише за умови злагодженої роботи всього уряду у цілому і кожногочленаКабінетуМіністрівзокрема.

У цьому зв'язку доцільно було б законодавчо закріпити загальновизнані в усьому світі принципи колективної, індивідуальноїісолідарноївідповідальностіміністрів.

Перший з них означає, що всі міністри несуть колективну відповідальність перед Президентом незалежновідїхньоїпозиціїприприйняттіурядом тогочиіншогорішення.

Колективна відповідальність міністрів має поєднуватися з індивідуальною відповідальністю кожного задорученусфе-ру діяльності.

Нарешті, принципсолідарності означає, щоміністринесутьсолідарну відповідальність заполітику ірішенняуряду, навіть якщо будь-який міністр формально не брав участі] у прийнятті того чи іншого рішення або був проти ньо-] го. Міністр, який не згоден з рішенням, яке прийнято Кабінетом Міністрів, повинен або прийняти його, або подати | у відставку. Член уряду не має права публічно критикувати діяльністьурядуівтойжечасзалишатисяуйоголавах. Цей? принципконкретизовано, зокрема, у "Питаннях процедури! дляміністрів" британськогокабінетуміністрів. Згіднозп. 87 члени уряду"повиннізабезпечити, щобїхзаявивідповідали! колективній політиці уряду і не розкривали рішень, які неї опубліковані". Міністри"повиннівиявлятиособливуобереж- ] ність, колицестосується питань, якіналежатьдокомпетенції1 іншихміністерств". Зцихпитаньбажанапопередняконсуль-1 тація звідповіднимміністром. Необхіднотакожщоразу кожісультуватися з прем'єр-міністром, перш ніжу своїй доповіді торкнутися питань, "які стосуються дій уряду в цілому або мають конституційний характер"1.

Міністерства, державнікомітети, іншіцентральніорганивиконавчоївладиупроцесівирішенняпокладенихнанихза- ] вдань взаємодіють з місцевими органами виконавчої владщ \ органамиАвтономноїРеспублікиКрим, органамимісцевогосамоврядування, представницькимиорганами, атакожзв№ повідними органами інших держав.

192

У процесі реалізації своїх повноважень центральні ор^ гани виконавчої влади мають право: залучати спеціалістів! центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організаційдорозглядупитань, що! належатьдоїхньоїкомпетенції; одержуватиувстановленому! законодавством порядку від іншихцентральних органів в№ конавчоївлади, органівмісцевогосамоврядування, представницькихорганівінформацію, документиіматеріали, статис-1 тичні данідлявиконанняпокладенихнанихзавдань.

Організовуючифункціонування відповідногоцентрального органу виконавчої влади, його керівник розподіляєобов'язкиіншій галузі або сфері.

Для погодженого вирішення питань компетенції міністерства, державного комітету, відомства у цих органахутворюютьсяколегіїу складі керівника відповідного центрального органу державної виконавчої влади, його заступників за посадою, а також інших керівних працівників цього органу. Членів колегії затверджуєКабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами відповідного центрального органу виконавчої влади.

Уміністерствах, державнихкомітетах, центральнихорганахзі спеціальним статусом зурахуванням специфікиїхдіяльності утворюютьсядорадчітаконсультативніоргани, складякихіположенняпронихзатверджуєКабінетМіністрівУкраїни.

Міністерстватаіншіцентральніорганидержавноївиконавчоївладинапідставізагальногоположення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України в межах своїх повноважень та на виконання актів законодавства видають накази, організовують і контролюють їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, підприємствами, установамитаорганізаціяминезалежновідформвласностітагромадянами.

Нормативно-правові акти міністерства та інших центральних органів виконавчої влади підлягають державній реєстраціїуМіністерствіюстиціїУкраїниупорядку, встановленому законодавством.

Міністерство, інший центральний орган держаної виконавчої влади у разі потреби видають разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органамимісцевого самоврядуваннятапредставницькимиорганами спільні акти.

4. Місцеві державні адміністрації.

Виконавчувладувобластяхірайонах, районахАвтономної Республіки Крим, умістах Києві таСевастополіздійснюютьобласні, районні, КиївськатаСевастопольськаміськідержавні адміністрації.

Місцеві державні адміністрації — це державні органи виконавчої влади в регіонах, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони працюють за принципом субординації, відповіда-

193

льності перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених ЗаконамиУкраїни"ПромісцевЯдержавні адміністрації" від 9 квітня 1999 р.1 і "Про місцеве самоврядуваннявУкраїні" від21 травня1997 р.2

Місцева державна адміністрація є місцевим органом у системіорганіввиконавчоївладинатери- торіївідповідноїадміністративно-територіальної одиниці. Вонавиконуєповноваженнядержаноївлади іделегованіїйвідповіднимирадами\ виконавчі функції через створювані управління, відділи таї інші структурні підрозділи та діє під керівництвом голови! місцевої державної адміністрації.

Самемісцеві державніадміністраціїреалізуютьпринциппоєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, покладений в основу побудови територіального устрою України (ст. 132 Конституції).

Отже, можна зробити висновок, що управління місцевими справами здійснюється через органи державноїадмініст- < рації в областях і районах, що виступають як периферійні І ланкивиконавчого апарату, призначаються з центру та фор-1 муються за участю представницьких органів, що обирають-1 ся населенням відповідних адміністративно-територіальних і одиниць. Такий підхід повною мірою відповідає змісту уп-1 равління місцевими справами, якого додержується більшість країн сучасного світу.

Це пояснюється двома об'єктивними факторами. З одного боку, посилилась роль місцевих органів у реалізації урядової політики на місцях, у наданні відповідних послуг населенню, що в свою чергу визначило заінтересованість держави в ефективному функціонуванні місцевого управління, підвищило вплив місцевих органів на політичні процеси у цілому; з іншого — посилилася інтегрованість місцевих органів управління у державний механізм, що виявляється у закріпленні за ними відповідних повнова-

женьнапідставіроздування компетенції між центром і територіями. Місцеві державніорганинемають правасамостійновизначатиколосвоїхповноважень, їхвстановлюютьвищестоящіоргани.

У межах тих адміністративно-територіальних одиниць, де є місцеві державні адміністрації, саме адміністрації виконують повноваження як місцевих органів держаної виконавчої влади галузевого характеру, так і делеговані виконавчі функції відповідних рад і діють під загальним керівництвом голови місцевої державної адміністрації.

Відповідно до ст. 119 Конституції Україниосновнимизавданнямимісцевих державнихадміністрацій у межахвідповідноїадміністративно-територіальноїодиниціє: виконанняКонституціїУкраїни, законів, актів ПрезидентаУкраїни, Кабінету МіністрівУкраїни, іншихактіввиконавчоївладивищогорівня; забезпечення прав і свобод громадян; виконання державних і регіональнихпрограм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку; підготовка та виконання відповідних бюджетів; взаємодія з органами місцевого самоврядування; реалізація інших, наданих державою, атакожделегованихвідповідноюрадою, повноважень.

194

Об'єктом діяльності місцевих державних адміністрацій є соціальна і виробнича інфраструктура як сукупність виробничих підприємств, транспорту, мережі тепло-, водо-, газоенергозабезпечення, системи шляхів, зв'язку, служб обслуговування населення, закладів охорони здоров'я, торгівлі, освіти, культури, соціальногозабезпеченнятаінших.

Місцеві державні адміністрації діють на засадах відповідальності перед людиною і державою за результати своєї діяльності; верховенства права; законності, пріоритетності прав та свобод людини і громадянина; гласності; поєднаннядержавних і місцевих інтересів.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та іншими законами. У своїй діяльності місцеві адміністрації керуються також актами Президента України, Кабінету Міністрів, органів виконавчої влади вищого рівня.

склад місцевих державних адміністрацій формують г«3 лови місцевих державних адміністра-

цій.

У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання цих адміністрацій, голови визначають їх структуру.

Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів адміністрації, а також типовіположенняпронихзатверджуютьсяКабінетомМіністрівУкраїни.

На підставі постанови Кабінету Міністрів "Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій" від! 18 травня 2000 р. були затверджені примірні переліки уЛ равлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної, І Севастопольської міської, районної, районної у місті Севасто-1 полі державних адміністрацій.

Буловстановлено, щоуправління, відділитаінші структурніпідрозділиобласної, Севастопольськоїміської, район- ] ної, районної у місті Севастополі державної адміністрації, ] не передбачені примірними переліками, зазначеними в посЯ танові, можутьбутиутвореніголовою відповідноїдержавноїадміністрації у межахграничноїчисельності, встановленогофондуоплатипраці працівниківівидатківнаутриманнявідповідноїдержавноїадміністрації запогодженням звідповіднимміністерством, іншим центральним органом виконавчо! влади.

Перш за все, було встановлено кількість заступників голівзазначенихадміністраційвобластях, містахКиєвііСевастополі, а також дозволено головам обласних, Київської таСевастопольської міськихдержавнихадміністраційу разіпотребивводитидодатковопооднійпосадізаступникаголовви обласної, КиївськоїтаСевастопольськоїміськоїдержавноиадміністрації в межах встановленої граничної чисельності, фондуоплатипраціпрацівниківівидатківнаутриманнявід-Щповідної державної адміністрації.

Голова районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації може мати не більшеодногопершогоі двох заступників.

Було визначено примірний перелік головних управлінь, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів облас- І ноїдержавноїадміністрації, атакожпримірнийперелікуп^ равлінь, відділівтаінших

195

структурних підрозділів районної державної адміністращ, який включа» управління, відділи та інші структурніпідрозділирайдержадміністрацій.

Відповідно до цього розподілу, місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних державних адміністрацій. Згідно з п. 10 ст. 106 Конституції України вони призначаються на посаду ПрезидентомУкраїнизаподаннямКабінетуМіністрівнастрокповноваженьПрезидентаУкраїни.

Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Прем'єр-міністром. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну вакансію вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури Прем'єр-міністр чи голова обласної державної адміністрації вносять нарозглядКабінету Міністрівнову кандидатуру.

Головимісцевихдержавнихадміністраційнабуваютьповноважень з моменту призначення. Повноваження голови місцевої державної адміністрації припиняються Президентом України у разі:

порушення ним Конституції і законів України; втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства; визнання судом недієздатним; виїзду на проживання до іншої країни; набрання законної сили обвинувальним вироком суду; за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та законодавством про державну службу; висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів відповідної ради; подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

ПрезидентУкраїнитакожможе припинитиповноваження голів місцевих державних адміністрацій у разі: прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації; подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу; висловлення недовіри відповідноюрадою(простоюбільшістюголосіввідскладу ради).

Повноваженняголівмісцевихдержавнихадміністраційтакож припиняються у разі їх смерті.

У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснюватисвої повноваження довирішення питанняпропризначенняу встановленому порядкунових голівмісцевихдержавнихадміністрацій.

Заступникиголівтакерівникиструктурнихпідрозділівобласноїдержавноїадмінісіраціїпризначаються головоюадміністрації. Прицьому дляпризначення напосаду першогозаступникаголовинеобхідназгода Прем'єр-міністра України; заступників — за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України; керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласних адміністрацій — за погодженнямзкерівникомвідповіднихдержавнихорганіввиконавчоївлади.

^ У свою чергу, перші заступники і заступники голів районних державних адміністрацій призначаютьсянапосадиголовамирайоннихдержавнихадміністраційзапогодженнямз відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій, акерівники структурних підрозділів — за погодженням зкерівникамивідповіднихструктурнихпідрозділівобласних державних адміністрацій.

196

Голови місцевих державних адміністрацій у межах виділених бюджетних асигнувань затверджують структуру і штатний розклад державних адміністрацій та положення про їх структурні підрозділи на підставі типових структур місцевих державних адміністрацій, переліку їх управлінь, відділів та іншихпідрозділівіположеньпроних, якізатверджуютьсяКабінетом Міністрів України.

Отже, голови місцевих адміністрацій входять до єдиної системи виконавчої влади України, яка утворюється Президентом України, вищим та центральними органами виконавчої влади і формується шляхом призначення.

Основною функцією місцевої державної адміністрації є виконавча функція, оскільки цей орган, його діяльність без-1 посередньо пов'язані з практичною реалізацією виконавчої! влади. Саме в областях і районах зосереджена переважна більшість різного роду об'єктів власності різних форм, на їх території мешкає більшість населення України, саме у них створюються всі ті матеріальні та інші цінності, від наявності яких безпосередньо залежить доля виконання усіх без винятку державних програм, зокрема ПрограмидіяльностіУряду.

Звідси випливає і конкретне визначення у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" об'- єктів управління місцевих державних адміністрацій. В управлінні відповідних місцевих адміністрацій перебувають об'єкти державної власності До них входять і заклади освіти, культури, охорони здоров'я, масовоїінформації, інвестиційніфонди, засновникамиякихє ^потїдні місцеві державні адміністрації, об'єкти, які забезпечують діяльність державних організацій,

установ та служб, то перебувають на відповідному обласному чи районному бюджеті, інші об'єкти відповіднодочинногозаконодавства.

У разі делегування їм відповідних повноважень районними чи обласними радами в їх управлінні перебуваютьтакожоб'єктиспільноївласностітериторіальнихгромад.

Для управління цими об'єктами місцеві державні адміністрації наділяються певними повноваженнями, які складаються з двох видів: це права та обов'язки, зміст яких безпосередньо випливає з належності цих органів до системи саме виконавчої влади, і повноваження, якими наділяються місцеві організації іншими органами.

Додаткові повноваження органів виконавчої влади вищого рівня можуть передаватися місцевим державним адміністраціям Кабінетом Міністрів України за погодженням з Президентом України в межах, визначених Конституцією та законами України. При цьому передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів повинна супроводжуватися передачею їм відповідних фінансових, ма- теріально-технічнихтаіншихресурсів, необхіднихдляздійсненняцихповноважень.

Водночас місцевим державним адміністраціям забороняється використовувати об'єкти державної власності, власності територіальних громад, що перебувають в їх управлінні, як заставу чи інші види забезпечення, а також здійснювати операції поступки вимоги, переведення боргу, прийняття, дарування, пожертвування.

Отже, до відання місцевих державних адміністрацій належать повноваження, визначені Конституцією, законамиУкраїни, іншими нормативними актами.

197

Згаданіповноваженняподіляютьсянафункціональнітагалузеві. Доперших належатьпитаннязабезпеченнязаконності, охорониправ, свободізаконнихінтересівгромадян, атакожздійсненнядержавногоконтролю на відповідній території. Зокрема, згадані органи здійснюють контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна, станом фінансової дисципліни, обліку і звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяноїдержаві; використаннямйохороноюземель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинногоітваринногосвітутаіншихприроднихресурсів; додержаннямправилторгівлі, побу-

тового, транспортного, комунальногообслуговування, законодавствапрозахистправспоживачів; додержаннямзаконодавствазпитаньнауки, освіти, культури, охорониздоров'я, материнствайдитинства, сім'ї, матерітанеповнолітніх, соціальногозахистунаселення, фізичноїкультуриіспорту; станомсанітарного захистутощо, охороноюпрацітавчасноюіненижчезазначеногодержавою! мінімальногорозміруоплатоюпраці; задодержаннямгромад»! ськогопорядку, правилтехнічної експлуатації транспорту тіїдорожньогоруху; додержаннямзаконодавствапродержави]! таємницю та інформацію та інші.

До галузевих належать повноваження місцевих державних адміністрацій у галузях: соціальноекономічного роз-| витку відповідних територій; бюджету; фінансів та обліку;! управлінням майном, приватизації та підприємництва; містси] будування, житлово-комунального господарства, побутового! торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку; викот] ристання та охорони земель, природних ресурсів і охорони] довкілля; науки, освіти; охорониздоров'я, культури, фізкуль- ] тури й спорту; материнствайдитинства, соціальногозабез-1 печеннятасоціальногозахистунаселення; зайнятостінасе-| лення, праці та заробітної плати; забезпечення законності,! правопорядку, прав і свобод громадян; міжнарод- нихтазов-] нішньоекономічнихвідносин; оборонноїроботи.

Для реалізації цих повноважень місцеві державні аЛ міністрації мають право проводити перевірки; одержувати! відповідну статистичну інформацію; давати обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств та устаї нов; порушувати питання про дострокове припинення повноЛ важеньвідповіднихрад, сільських, селищнихімісцевихголімзгідно з чинним законодавством.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваженні ня, делеговані їм обласними і районними радами відповідної до Конституції України в обсязі і межах, передбачених Зако-1 ном України "Про місцевесамоврядуваннявУкраїні".

Місцевідержавні адміністрації взаємодіютьзПрезиден-томУкраїни, КабінетомМіністрів, міністерствамитаіншими] центральнимиорганамивиконавчоївлади, іншимиорганамидержавноївлади. Крімтого, обласнідержавніадміністраціїтаїхголовивмежахсвоїхповноваженьспрямовуютьдіяльність районнихдержавнихадміністрацій іїхголів, надають їм допомогу таздійснюють контроль заїх діяльністю.

Місцеві державні адміністрації також взаємодіють з обласними та районними радами. При цьому вониздійснюютьфункції виконавчо-розпорядчого характеру, пов'язані звиконанням повноважень, делегованихїмвідповіднимирадами.

198

У свою чергу місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм радами.

Місцеві державні адміністрації взаємодіють також з органами місцевого самоврядування територіальних громад, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, а також до сфериуправління міністерствтаіншихцентральнихорганіввиконавчоївлади.

Нарешті, місцеві державні адміністрації взаємодіютьзполітичнимипартіями, громадськимитарелігійнимиорганізаціями, а також із громадянами.

Голова відповідної місцевої адміністрації діє самостійно в межах своєї компетенції. Він очолює державну адміністрацію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на адміністрацію завдань і за здійснення нею своїх повноважень. Крім того, він представляє відповідну місцеву адміністрацію у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, громадськимитаіншимиособамияк в Україні, так і за її межами.

На голову місцевої державної адміністрації покладені повноваження, пов'язані з вирішенням кадрових питань, укладання та розірвання контрактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної державної адміністрації. Він інформує Президента України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади вищого рівня, відповідні ради та населення про стан виконаннябезпосередньопокладенихнамісцевіадміністраціїзавданьта делегованих їм повноважень.

Першізаступникитазаступникиголови, іншіпосадовітаслужбовіособимісцевихдержавнихадміністраційздійснюютьфункції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевихдержавнихадміністрацій, інесутьвідповідальністьзастансправудорученійсфері.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевихадміністраційздійснюють керівництвогалузевимиупіравліннями, несутьвідповідальність заїхрозвиток.

"По горизонталі" вони підпорядковані й підзвітні перед головою відповідної адміністрації, а "по вертикалі" — перед відповідними міністерствами, іншими центральними органа- і ми виконавчої влади. Управління, відомства та інші структур-1 ні підрозділи районних державних адміністрацій підзвітні й 1 підпорядковані відповіднимуправлінням, відділам таіншим Іструктурним підрозділам обласної державноїадміністрації.

Для сприяння здійсненню повноважень місцевих держав-я них адміністрацій їх голови можуть утворювати консульта-1 тивні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби й комітети, і члени яких виконуютьсвоїфункціїнагромадськихзасадах.

Організаційно-процедурні питання діяльності місцевих! державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуютьсяголовамивідповіднихадміністрацій.

На виконання Конституції, законів України, актів Пре- ] зидента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та 1 інших центральних органів виконавчої влади, власних і деле- ] гованихповноважень голова місцевої державної адміністрації І у межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівниікивідділівтаіншихструктурнихпідрозділів— накази.

199

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, \ прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для! виконання на відповідній території всіма підприємствами, 1 установами та організаціями, посадовимиособамитагрома-Ядянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, прийняті в ме-Я жах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання над відповідній території всіма органами, підприємствами та ор- і галізаціями, посадовимиособамитагромадянами.

Голови місцевих державних адміністрацій на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" видають розпорядження одноосібно і несуть за них відповідальність | згідно з законодавством. Проекти розпоряджень нормативно-правовогохарактеру погоджуютьсязкерівниками відповідних структурнихпідрозділівмісцевихдержавнихадміністрацій.

Актимісцевих державнихадміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набираютьчинності змоменту їхприйняття, якщосамимиактамине

"^е^опізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводятьсядо1Хвиконавців, азапотребиоприлюднюються.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають реєстрації у відповідних органах юстиції у встановленому порядку і набувають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актаминевстановленопізнішийтермін введення їх у дію.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян і мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набувають чинності з моменту їх оприлюднення.

Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, рішенням КонституційногоСуду, актамПрезидентатаКабінету Міністрівабоінтересамтериторіальнихгромадчи окремихгромадян, можутьбутиоскарженідоорганіввиконавчоївладиабодосуду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції та законам України, рішенням Конституційного Суду, іншим актам законодавства або є недоцільними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом, Кабінетом Міністрів, головою місцевоїдержавноїадміністраціївищогорівняабовсудовому порядку.

Накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою державної адміністрації, відповіднимміністерством, іншимцентральним органом виконавчої влади.

УсвоїйроботімісцевідержавніадміністраціїкеруютьсяТимчасовим регламентом цих органів1. Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематич-

ноїперевіркиактівзаконодавства місцевої адміністрації, надання методичної та іншої практик ноїдопомогиадміністраціямтаорганамміс-

200