Лекции по КПУ

Судді Апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови Апеляційного суду.

Вапеляційнихсудахдлярозв'язанняорганізаційнихпитань діє президія.

Закон визначає повноваження апеляційних судів, зокрема вони: розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону; розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику; надають методичну допомогу у застосуванні законодавства суддям; здійснюють іншіповноваження, передбачені законом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповіднодовимог процесуального закону.

У Законі про судоустрій також визначено повноваження судді, голови, його заступників, заступника голови— головисудовоїпалатитапрезидіїапеляційногосуду.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він призначається на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому Законом. Голова апеляційногосудуможебутипризначений на цю посаду повторно.

У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за йоговідсутності— старшийзавікомзаступникголовиапеляційногосуду — голова судової палати. Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах(крімАпеляційногосудуУкраїни) діють суди присяжних.

ОкремийрозділЗаконуУкраїни"ПросудоустрійУкраїни" визначає склад і повноваження вищих спеціа-

лізованихсудівУкраїни.

Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд Ук-

раїни, Вищий) адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі] спеціалізованісуди, що утворюютьсяПрезидентомУкраїнивпорядку, встановленому Законом.

Вищіспеціалізованісудискладаютьсязсуддів, обранихна посаду, голови суду та його заступників. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за певноюспеціалізацієювмежахвідповідноїспеціальноїсудовоїюрисдикції.

Для розв'язання організаційних питань у вищому спеціалізованому суді діє президія суду в складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також судів даного суду, обраних до складу президіївідповіднодоЗакону.

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованомусудідієпленум вищого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований суд згідно з наданими йому законом повноваженнями: розглядає у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичнудопомогусудамнижчогорівня; здійснюєінші повноваження, передбачені Законом.

211

Розглядсправувищомуспеціалізованомусудіздійснюється колегіально.

Головавищогоспеціалізованогосудузпитань, щоналежатьдойогоповноважень, видаєнаказитарозпо-

рядження.

Він призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється зпосадизаподаннямГолови Верховного Суду України в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Вінмаєпершогозаступникатазаступників.

У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обо- в'язків.

Основні питання повноважень вищого спеціалізованого суду України вирішуються на пленумі цього суду. Він діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів.

Пленум вищого спеціалізованого суду: дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції; визначає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалізованих судів, а також повідомлення заступників голови вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику розв'язання судових справ; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції України; розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Скликається пленум вищогоспеціалізованогосуду нерідше двох разів на рік.

При розгляді пленумом питань щодо роз'яснень про застосування законодавства у його роботі беруть участьГенеральнийпрокурорУкраїнитаМіністрюстиціїУкраїни.

Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосівчленівпленумуіпідписуютьсяголовуючимнайогозасіданні.

Закон визначає також статус Верховного Суду Укроїш який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосуваннязаконодавстваусімасудамизагальноїюрисдикції.

Верховний Суд України: розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянутісудамизагальної юрисдикції вкасаційному порядку; у випадках, передбаченихзакономрозглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами-дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає не чинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізованого суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; звертається до Конституційного Суду

212

Україниу випадках виникненняу судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції тазаконівУкраїни; здійснюєіншіповноваження, передбаченізаконом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду, кількість яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питаньюрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відповідномуапеляційномуспеціалізованомусуді— неменшеп'ятироків.

УскладіВерховногоСудуУкраїнидіють:

•судовапалатауцивільнихсправах;

•судовапалатаукримінальнихсправах;

•судовапалатаугосподарськихсправах;

•судовапалатавадміністративнихсправах;

•військовасудоваколегія.

Для розв'язання внутрішніх організаційних питань діяльностіВерховногоСудуУкраїнидієПрези-

діяВерховногоСудуУкраїни.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаютьсявідповіднодоЗакону.

Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Він вважається обраним, якщо за нього подано більшість голосів відзагальногоскладуПленуму.

Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється РегламентомПленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки під-

ряд.

З питань, що належать до його повноважень, Голова Верховного Суду України видає накази та розпоря-

дження.

ЗапосадоюГоловаВерховногоСудуУкраїнитакожвходить до складу Вищої ради юстиції. ГоловаВерховногоСудуУкраїнимаєПершогозаступника та заступників.

Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суддів Верховного Суду України, кількіснийскладякихвизначаєтьсяПленумомВерховногоСудуУкраїни.

Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за погодженням з Головою Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Верховного Суду Пленумом ВерховногоСудуУкраїнишляхомтаємногоголосуваннястрокомнап'ятьроків.

213

Засідання Президії Верховного Суду України проводиться не менш як один раз на два місяці. Воно є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин її Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Кон-

ституцією УкраїнитаЗаконом. Доскладу Пленуму ВерховногоСудуУкраїни входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного судуУкраїнитаголоваАпеляційногосудуУкраїни.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду України беруть участь ГоловаВищоїрадиюстиції, ГенеральнийпрокурорУкраїнитаМіністрюстиціїУкраїни.

Пленум Верховного Суду України скликається в міру потреби, але не менш як один раз на три місяці.

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється Законом та прийнятим відповідно до нього я РегламентомПленумуВерховногоСудуУкраїни.

ПленумВерховногоСудуУкраїниприймаєзрозглянутих питань постанови.

Закон України "Про судоустрій України" визначає також статус професійних суддів, народних засідателівтаприсяжних Згідно з Законом правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, народні засідателі та прися-

жні.

Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді. Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддямийобіймаютьштатнусуддівськупосадуводномузсудів, передбачених Законом.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин Укра-

їни, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти ро-

ків, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вийду освіту в галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років (ст. 127 Конституції). Ці судді відправляютьправосуддя лише у складі колегії суддів.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: визнані судом обмежено

дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких , провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розглядкримінальноїсправиабоякімаютьнезнятучинепогашенусудимість.

ВідповіднодоЗаконуУкраїни"ПросудоустрійУкраїни" внесенівідповіднізміниідоповненнядоЗакону

214

"Простатуссуддів" від 15 грудня 1992 року.

Першепризначення напосаду професійного судді строкомнап'ятьроківздійснюєтьсяПрезидентом

України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обираються безстроково Верховною Радою України за поданням ГоловиВерховногоСудуУкраїни(головивідповідноговищогоспеціалізованого суду) (ст. 128 Конституції).

Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюєтьсяЗакономУкраїни"Про Вищу раду юстиції» Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею безстроково, згідно з вимогами Закону набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного, загального або військового суду судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду і України, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду України.

Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови його відповідальності та інші питання статусу суддів визначаються відповідно до Конституції та Закону України "Про і статус суддів".

Переведення судді за його заявою з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами Закону.

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються усіма правами судді.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голов місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови, громадяни які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам закону. Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг двадцятип'ятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість; депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.

Підлягають звільненню від виконання обов'язків народного засідателя за розпорядженням голови

215

суду на їх прохання: громадяни, старші шістдесяти п'яти років; жінки, які перебувають у відпустці за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї; керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; особи, які не володіють державною мовою; особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. Такі особи повинні подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі до залучення їх для виконання цих обов'язків.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя У порядку черговості, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю. У здійсненні правосуддя спеціалізованими судами народні засідателі участі не беруть.

При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи і постановленням судового рішення, народні засідателімаютьтакі самі права, якіпрофесійний суддя.

УЗаконі "Про судоустрій" також визначається статус нової категорії осіб, які мають право брати участь

уздійсненаправосуддя, — присяжних.

Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу вздійсненні правосуддя. Суд присяжних утворюється для розгляду у першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом. Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії мають входитиуповноважені представники суду, ор-

ганів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно

проживають на території відповідної області тощо і відповідають вимогам Закону. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради не пізніше одного місяця з дня одержання подання суду і надсилається до суду, а також публікується у друкованих засобах масової інформаціївідповідноїмісцевоїради.

Затверджуються списки присяжних строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки. Присяжним можебутигромадянин, якийдосягтридцятирічного віку.

Одна й та сама особа не може бутиодночасно включена і до списку народних засідателів і списку присяжних.

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити голову апеляційного суду про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя. Закон визначає підстави і порядокзвільненнявідвиконанняобов'язків присяжного.

Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявкабезповажнихпричинусудовезасіданнявважається неповагою до суду.

216

Порядок добору присяжних для розгляду справи, порядок складання ними присяги та її зміст визначаютьсяпроцесуальним законом.

Гарантії незалежності й недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народнихзасідателівіприсяжнихначасвиконаннянимиобов'язківзіздійснення правосуддя. Закономзапровадженіновіоргани— кваліфікаційнікомісії суддів.

Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, повноваженняякихвизначаютьсяКонституцієюУкраїнитаЗакономУкраїни"Просудоустрій України". Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом добору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків прозвільнення судді з посади.

У системі судоустрою України діють кваліфікаційні комісії: суддів загальних судів; суддів військових судів; суддіввідповіднихспеціалізованихсудів; Вищакваліфікаційнакомісія суддів України. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюютьсвоюдіяльністьуцентрахапеляційнихокругів. Усііншікваліфікаційні комісії діють у місті Києві.

Строкповноваженькваліфікаційнихкомісійсуддівстановить три роки з дня їх утворення. Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісіївходять: шістьсуддів, обранихдоскладукваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону; дві особи від Міністерства юстиції України; дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцем перебування кваліфікаційної комісії суддів; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, якімаютьвийдуюридичнуосвіту. До її складу входять: сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону; дві особи, призначені ВерховноюРадоюУкраїни; двіособи, призначеніПрезидентомУкраїни; однаособавідУповноваженого ВерховноїРадиУкраїнизправлюдини; однаособавід Міністерства юстиції України.

Члени кваліфікаційних комісій обираються з числа суд. дів таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України— з'їздом суддівУкраїнивідкритимаботаємним голосуванням.

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України неможуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів та апеляційних судів, а такожїхзаступники, члениВищої ради юстиції.

ВерховнаРадаУкраїниприймаєпостановупропризначення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддівУкраїнизчислаосіб, які неєнароднимидепутатамиУкраїни.

ПрезидентУкраїнипризначаєсвоїмуказомдвохчленівВищоїкваліфікаційноїкомісіїсуддівУкраїни. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддівсвоїмрозпорядженням.

217

МіністрюстиціїУкраїнипризначаєчленівкваліфікаційної комісії своїм наказом.

Відповідна рада приймає рішення про призначення членів кваліфікаційної комісії в порядку, встановленомуїїрегламентом.

Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менш як дев'яти членів з комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України — за умови призначення (обрання) неменшякодинадцятичленівКомісії.

Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суддів починаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваження новоутвореної комісії — з дня призначення її повноважного складу.

УЗаконі також визначено повноваження та організацію роботи комісії, порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів, а також повноваження комітетів щодо дисциплінарної відповідальності суддів Окремий розділ Закону України "Про судоустрій України" присвячено питанню судового самоврядування, якеутворюється для вирішення питань внутрішньої діяльності судіввУкраїні.

Основні форми самоврядування: збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчіоргани.

Організаційному забезпеченню діяльності суддів та іншим питанням судоустрою, присвячено розділ Закону, в якому визначаються загальні питання забезпечення діяльності суддів, закріплюється статус державноїсудовоїадміністраціїтависвітлюютьсяіншіпитаннясудоустроюУкраїни.

УЗаконі є прикінцеві та перехідні положення, згідно з якими Закон набирає чинності з 1 червня 2002 р., крім положень, що стосуються організації та здійснення повноважень спеціалізованих адміністративних судів, а також суддівського самоврядування щодо зазначених судів, які вводяться в дію після утвореннясистемиадміністративнихсудів.

Згідно зі ст. 131 Конституції в Україні створюється і діє Вищарадаюстиції, до відання якої належить: внесенняподання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевихсудів, атакож прокурорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів.

Відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції України" від 15 січня 1998 р. до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України і ГенеральнийпрокурорУкраїни.

218

Функціонування та належні умови діяльності суддів згідно зі ст. 130 Конституції України забезпечує держава. Зокрема, уДержавномубюджетіУкраїниокремовизначаютьсявидатки на утримання суддів

3. Конституційний Суд України;

Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших органів держави місце, що обґрунтовуєтьсятаким:

•незважаючи на те, що про Конституційний Суд України йдеться у розділі VIII Основного Закону України, віннеєскладовоюанізагальних, аніспеціалізованихапеляційнихсудів;

•саметомуйогоправовийстатусвизначеновокремомурозділіXII "КонституційнийСудУкраїни";

•цей розділ йде не відразу за розділом VIII "Правосуддя", а перед розділом XIII "Внесення змін до КонституціїУкраїни", що є досить логічним;

•система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів відрізняється від Конституційного Суду України.

•КонституційнийСудУкраїнине маєвласної системи;

•порядок призначення суддів загальної і спеціальної юрисдикції докорінним чином відрізняється від порядку формування Конституційного Суду. Вимоги, які пред'являються до суддів Консти-

туційного Суду відрізняються від вимог щодо суддів загальної і спеціаль ноїюрисдикції;

•основні принципи судочинства останніх докорінно відрізняються від засад Конституційного Суду. На діяльність Конституційного Суду України не поширюються нормипроцесуальних кодексів України;

• Конституційний Суд України має власну, притаманну лише йому, процедуру розгляду питань своєї компетенції; специфічні і властиві лише Конституційному Суду України акти, які він приймає;

•До суддів цього Суду пред'являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та місцяпроживаннявУкраїні;

•актицьогооргану непідлягаютьапеляційному такасаційному оскарженню.

•На відміну від строків повноважень суддів загальної і спеціальної компетенції, судді Конституційного Судупризначаютьсянасуворовизначенийстрок;

•СуддіКонституційногоСудуневходятьдоскладу Вищоїрадиюстиції.

Все цедаєможливістьзробитивисновокпроте, щоКонституційнийСудУкраїниєособливимсудо-

виморганомконституційного контролю.

Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці конституційного права — влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної владипорядззаконодавчою, виконавчою і судовою. У бі-

219

льшості держав контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду (конституційні суди, рахункові палати, державні контролери, суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчого, адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають самостійне місце, вони організаційновідокремленівід інших гілок влади.

Органи контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справіне мають права втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і застосовують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи контролю, у тому числі й Конституційний Суд України, як правило, ніякихпокараньпризначати не можуть.

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом XII Конституції та

ЗакономУкраїни"ПроКонституційнийСудУкраїни" від16 жовтня1996 р.

Стаття147 КонституціїУкраїнивизначаєсутністьКонституційногоСудуУкраїнитайогопризначення.

КонституційнийСудУкраїнивизначаєтьсяякєдинийорган конституційної юрисдикції.

Призначенняцьогооргануполягаєвтакому:

•вирішуватипитанняпровідповідністьзаконівтаіншихправових актів Конституції України;

•даватиофіційнетлумаченняКонституціїУкраїнитазаконів України.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. ПрезидентУкраїни(час-

тина двадцять друга ст. 106), Верховна Рада України (частина двадцять шоста ст. 86) та з'їзд суддів УкраїнипризначаютьпошістьсуддівКонституційногоСудуУкраїни(частинадругаст. 148).

УКонституціїУкраїнивизначаютьсявимогидосуддівКонституційного Суду України.

Відповідно до частини третьої ст. 148 Конституції України суддею Конституційного Суду України

може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцятироківтаволодієдержавноюмовою.

ПрицьомусуддяКонституційногоСудупризначаєтьсянадев'ять років без права бути призначеним на повторнийстрок. Іззагальноїкількостісуддівнаспеціальному пленарному засіданніобираєтьсяГоло-

ва Конституційного Суду України шляхом таємного голосування на трирічний строк, після за-

кінченняякоговінможебутиповторнобутиобранимнацейже строк.

Суддя Конституційного Суду вважається таким, що вступивнапосаду, зчасускладаннянимприсяги, а повно важення закінчуються в останній день місяця, в якому строк його перебування на посаді судді закінчується або в якому йому виповнюється шістдесят п'ять років (сімдесят п'ять років за проектом Закону "ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни").

Конституційному Суду України надано досить широкі повноваження, які стосуються захисту загальнихзасад конституційноголаду, основнихправісвободлюдинитагромадянина, забезпеченняверховенстваіпрямоїдіїнормКонституції України на всій території країни.

Згідно зі ст. 150 Основного Закону до повноважень Конституційного Суду України належить дві основнігрупипитань:

220