Феноменологічний підхід

Передумовами його були дослідження В. Келера, який критеріями інтелектуальної поведінки у тварин вважав ефекти структурованості: виникнення розв'язку після набуття сприйняттям нової побудови, що охоплює співвідношення між важливими елементами проблемної ситуації на основі миттєвого переструктурування образу початкової ситуації (інсайт). М. Вертгеймер, характеризуючи продуктивне мислення, звертав увагу на структуризацію змісту свідомості: групування, центрування, реорганізацію наявних вражень.

Р. Мейлі, співвідносячи теоретичні позиції гештальтпсихології (положення про вирішальне значення процесу структуризації образу ситуації) з ідеями і методами тесто-логічного дослідження (структурною моделлю інтелекту Дж.-П. Гілфорда), виокремив та інтерпретував чотири фактори інтелекту: складність (здатність диференціювати і пов'язувати елементи тестової ситуації), пластичність (здатність швидко і гнучко перебудовувати образи), глобальність (здатність з неповного набору елементів вибудовувати цілісний осмислений образ), динамічність (здатність до швидкої появи різноманітних ідей щодо початкової ситуації). 

Функціонально-рівневий підхід

Ця теорія ґрунтується на ідеї, що інтелект є складною розумовою діяльністю, яка поєднує пізнавальні функції: психомоторику, увагу, пам'ять, мислення, що є компонентами інтелектуальної системи. Перетворення зв'язків між різними психологічними функціями є основою психічного розвитку.

Загальна спрямованість інтелектуального розвитку у різному віці характеризується єдністю процесів когнітивної диференціації (вираженням властивостей певних пізнавальних функцій) і когнітивної інтегрованості (посиленням між функціональних зв'язків між пізнавальними функціями різного рівня), що формують цілісну структуру інтелекту.

Регуляційний підхід

Інтелект є механізмом перероблення інформації і регуляції психічної та поведінкової активності. Його застосуванню сприяє відсутність невідкладного, миттєвого тиску ситуації і надмірного бажання. Головним критерієм інтелектуального розвитку за регуляційного підходу є ступінь контролювання потреб.

Деякі зарубіжні психодіагности пропонують відмовитися від поняття інтелекту при застосуванні тестів, вважаючи, що вони вимірюють адаптабельність (індивідуально набуту адаптацію) до культури. Неможливо, як пропонують вони (Г.-Ю. Айзенк), враховувати частку природного і набутого в інтелекті, оскільки розвиток людини визначається не співвідношенням середовища і спадковості, а їх взаємодією.

62. Основні психологічні методики вивчення інтелекту

Методики дослідження інтелекту грубо поділяються на: експериментальні,опитувальні та креативні (інтуїтивні). Перші дають найбільш швидкий і чіткий результат. Другі дозволяють серію корелюють між собою даних, але трохи більше складні в обробці. Третій тип винесено в особливий клас, є найбільш інформативним, але представляє значні труднощі в обробці результату і його трактування,більше того результати отримані за допомогою цієї групи методик не завжди явно пов'язані з аналогічними результатами іншої групи. Хочу навести приклади досліджень,які використовуються для певних вікових категорій.

У дошкільному віці, діти починають грати в, так звані, сюжетно -рольові ігри, які сильно стимулюють розвиток уяви, в першійчергу наочно-образного. Його становлення залежить від розвиненості у дитиниуяви. Головні лінії розвитку мислення в дошкільному віці можнанамітити наступним чином: подальше вдосконалення наочно -дієвого мислення на базі розвивається уяви; поліпшеннянаочно-образного мислення на основі довільної та опосередкованоїпам'яті; початок активного формування словестно-логічного мислення шляхомвикористання мови як засобу постановки і вирішення інтелектуальнихзавдань.

Методика 1.

«Виріж фігури»  Ця методика призначена для оцінки наочно-дієвого мислення.  Завдання полягає в тому, щоб якомога швидше і точніше вирізати з паперунамальовані на ній фігури.

Методика 2.

«Відтворивши малюнки»  Завдання цієї методики укладено в тому, щоб у спеціальних порожніхквадратах, відтворити зображення на яких зображені фігури в таких жеквадратах. На виконання завдання відводиться п'ять хвилин.

Комплексний розвиток дитячого інтелекту в молодшому шкільному віці йдев декількох різних напрямках: засвоєння й активне використання мовияк засобу мислення; з'єднання та взаємозбагачуються вплив один на одноговсіх видів мислення: наочно-дійового, наочно-образного і словестно -логічного; виділення, відокремлення і відносно незалежний розвиток уінтелектуальному процесі двох фаз: підготовчої та виконавчої. Напідготовчій фазі рішення задачі здійснюється аналіз її умов івиробляється план, а на виконавчо фазі цей план реалізуєтьсяпрактично. Отриманий результат потім співвідноситься з умовами тапроблемами. До всього сказаного варто додати вміння міркуватилогічно і користуватися поняттями.

Методика 1

«Матриця Равина»  Ця методика призначена для оцінювання наочно-образного мислення умолодших школярів. Тут під наочно-образного мислення розуміють таке,яке пов'язане з оперування різними образами та наочнимиуявленнями при вирішенні завдань.  Дитині пропонується серія з десяти поступово ускладнюються завданьоднакового типу: на пошук закономірностей в розташуванні деталей наматриці та підбір одного з восьми малюнків як відсутньої вставки доцій матриці, що відповідає її малюнку. На виконання всіх десяти завданьвідводиться десять хвилин.

Методика 2

«Уміння рахувати в умі"  За допомогою даної методики перевіряють здатність дитини вироблятирозумові арифметичні дії з числами і дробами різного типу:простими, десятковими, а також зі складними дрібно-цілими числами.

У підлітковому віці відбувається вдосконалення таких пізнавальнихпроцесів як пам'ять, мову і мислення.  Підлітки вже можуть мислити логічно, займатися теоретичнимиміркуваннями і самоаналізом. Вони відносно вільно міркують наморальні, політичні інші теми, практично недоступні інтелектумолодшого школяра. У старшокласників спостерігається здатність робити загальнівисновки на основі приватних посилок і, навпаки переходити до приватнихумовиводів на базі загальних посилок, тобто здатність до індукції ідедукції. Найважливіше інтелектуальне придбання підліткового віку --це вміння оперувати гіпотезами.  До старшого шкільного віку, діти засвоюють багато наукових поняття,навчаються користуватися ними в процесі вирішення різних завдань. Це означаєсформованість у них теоретичного або словестно-логічного мислення. 

Методика 1.  Дана таблиця з розташованими по певній закономірності цифрами  (розміри, щільність тексту, діапазон значень можуть значноваріюватися, так само, як складність алгоритму запам'ятовування). Завданнявипробуваного полягає в тому, щоб визначити цю закономірність і, користуючисьнею, за мінімальний час викреслити заздалегідь відомі цифри. Перевіряєтьсячільний тип мислення, вміння виділяти і узагальнювати закономірності.  Враховується час, правильність визначення закономірності.

Методика 2.

Пропонується пройти тест Айзенка в шкільному варіанті (може бутивикористаний як російський, так і американський або європейський стандарт).  Результатом буде досить великий обсяг даних про мислення, пам'яті іінші характеристики інтелекту випробуваних. Можна застосовувати тест і вскладі досить великих груп, можлива інтерпретація індивідуальнихрезультатів для всієї групи (з'ясування середніх значень «коефіцієнтаінтелекту »для групи і так далі).