- •3 Форми душі за Платоном:
- •2. Джерела психологічних знань. Відмінність життєвих психологічних знань від наукових.
- •3. Місце психології в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології. Основні тенденції в розвитку сучасної психології.
- •4. Методи психологічних досліджень за Ананьєвим б.Г. Загальна характеристика
- •5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології.
- •6. Емпіричні методи: аналіз основних груп.
- •7. Самостпостереження як метод наукового пізнання.
- •8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання та інтерпретації інформації при спостереженні.
- •9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.
- •10. Експерементальні методи. Природній (польовий експеримент). Моделюючий експеримент. Лабараторний експеримент.
- •12. Відображення як властивість матерії.
- •13. Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки.
- •14. Самосвідомість як психічний феномен. Функція самосвідомості.
- •16. Умови виникнення свідомості. Особливості свідомості як вищої ворми психічного відображення.
- •17. Уявлення як вторинний образ.
- •18. Класифікація відчуттів: систематичний та генетичний підходи.
- •19. Загальні якості слухових відчуттів.
- •20. Слухове просторове сприймання.
- •21. Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке, Афазії.
- •22.Вібраційні відчуття. Механізми вібраційних відчуттів.
- •23. Тактильна чутливість. Адаптація до дотику.Сенсибілізація пасивного дотику. Взаємодія зору і дотику.
- •24. Кінестетичні відчуття, їх основні властивості та форми.
- •25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація та перехресна адаптація.
- •26. Органічні відчуття та їх властивості.
- •27. Сприймання як активний процес. Ознаки активного характеру сприймання.
- •28. Сприймання руху. Системи, що забезпечують сприймання руху.
- •29. Сприймання простору: монокулярний та бінокулярний зір.
- •30. Сприймання часу: основні гіпотези.
- •31. Класифікація процесів та станів уваги.
- •32. Функції уваги
- •33.Характеристика об’єктів, що привертають і водволікають увагу
- •34. Специфіка джерел довільної уваги
- •35.Фактори, що впливають на інтенсивність уваги
- •36. Вплив уваги на психічну діяльність
- •37. Стани максимальної уваги
- •38. Стан пасивної уваги
- •39. Стани мінімальної уваги
- •II. Операціональний склад процесу мислення.
- •III. Участь у процесі мислення різних „мов" переробки інформації.
- •IV. Вибірковість мислення.
- •V. У мисленнєвому процесі певним чином співвідносяться репродуктивні і продуктивні компоненти.
- •VI. У мисленні певним чином взаємопов'язані усвідомлювані і неусвідомлювані компоненти.
- •55. Судження. Умовивід
- •56. Мова й дискурсивне мислення
- •57. Операції мислення.
- •58. Мислення як вища психічна функція
- •59. Індивідуально-психологічні особливості мислення.
- •60. Розумовий розвиток і інтелект людини. Коефіцієнт інтелектуальності
- •61. Підходи до вивчення інтелекту
- •Соціокультурний підхід
- •Феноменологічний підхід
- •Функціонально-рівневий підхід
- •Регуляційний підхід
- •62. Основні психологічні методики вивчення інтелекту
- •63. Креативність як характеристика мислення людини
- •64. Методики вивчення креативності
- •65. Специфіка вивченні мови в психології. Сутність мови і мовлення
- •66. Відмінності мови і мовлення. Ознаки мови. Ознаки мовлення
- •67. Мовлення як процес спілкування людей за дпопомогою мови
- •68. Функції мовлення
- •69. Форми мовлення
- •70. Індивідуальні особливості мовлення
- •71. Уява як універсальна людська здатність.
- •72. Роль уяви в людській діяльності; ії функції.
- •72. Уява як фактор поведінки.
- •74. Різновиди уваги: активна(відновлювальна;творча) та пасивна(навмисна; ненавмисна) увага.
- •75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, “виношування” задуму, реалізація задуму).
- •76. Форми уяви (мрія, фантазія, марення, сновидіння, галюцинації). Реалістична та фантастична уява.
- •77. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
- •79. Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С. Виготський про розвиток уяви.
- •80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв’язок емоцій з іншими системами(гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).
- •81. Характеристика емоційного реагування.
- •82. Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення.
- •83. Різновиди почуттів. Вищі почуття.
- •84. Почуття і особистість. Емоційність. Емоційна вразливість, лабільність і імпульсивність.
- •85. Емоції й пізнавальні психічні процеси
- •86. Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль позитивних та негативних емоцій
- •87. Функції емоцій
- •88. Закон Йєркса-Додсона
- •89. Характеристика емоцій
- •90. Воля як реальне й самостійне психічне явище
- •91. Воля як вольова регуляція, як довільне керування
- •92. Воля як самоврядування
- •93. Здійснення самоконтролю, автоуправління, авторегуляції, автооптимізаці, самодетермінації, самоініціації й самогальмування. Самомобілізація й самостимуляція.
- •94. Теоретичні підходи до проблеми волі: загальна характеристика (переклад з рос. Дивіться уважно!)
- •95. Проблеми вольової дії. Ознаки вольової дії.
- •96. Стадії (етапи) вольової дії
- •97. Вольові стани. Безвільна поведінка. Співвідношення вольової й емоційної регуляції. Вольове зусилля як один з механізмів вольової регуляції.
- •98. Поняття вольової якості особистості. Загальні характеристики вольових якостей.
98. Поняття вольової якості особистості. Загальні характеристики вольових якостей.
Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою.
Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей зараховують такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, можна визначити такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо.
Терплячість визначають як уміння підтримувати шляхом допоміжного вольового зусилля інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (наприклад, якщо є втома, поганий настрій, за незначних хворобливих виявів).
Витримка - це здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати (послаблювати, сповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.
Сміливість - це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров´я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності. Тобто, сміливість пов´язана з умінням протистояти страху і йти на виправданий ризик задля визначеної мети.
Цілеспрямованість полягає в умінні особистості керуватися у своїх діях і вчинках поставленими цілями, зумовленими твердими переконаннями. Цілеспрямована особистість завжди спирається на загальну, часто віддалену мету і підпорядковує їй свою конкретну мету.
Наполегливість - це вміння домагатися мети, переборюючи труднощі й перешкоди. Наполеглива особистість правильно оцінює обставини, знаходить у них те, що допомагає досягненню мети. Така особистість здатна до тривалого і неослабного напруження енергії, неухильного руху до поставленої мети.
Протилежними до наполегливості виявами є впертість і негативізм, які свідчать про недоліки волі. Вперта людина обстоює свої хибні позиції, попри розумні доводи.
Принциповість - це вміння особистості керуватись у своїх вчинках і поведінці стійкими принципами й переконаннями. Принциповість виявляється в стійкій дисциплінованості поведінки, у правдивості, об´єктивному ставленні до вчинків товаришів, чуйних вчинках. Протилежні до цих якості має людина безпринципна..
Самостійність - це вміння діяти згідно зі своїми задумами, не підпадаючи під вплив інших, критично оцінювати їх думки. Самостійність особистості виявляється в здатності з власної ініціативи організовувати діяльність, ставити мету, а при потребі, вносити в поведінку зміни. Самостійна особистість не чекає підказок, вказівок від інших людей, активно обстоює власні погляди, може бути організатором, повести за собою до реалізації мети.
Ініціативність - це вміння знаходити нові, нешаблонні рішення й засоби їх здійснення. Протилежними якостями є безініціативність та залежність. Безініціативна людина легко піддається впливу інших людей, їх дій, вчинків, власні рішення ставить під сумнів, не впевнена в їх правильності та необхідності. Особливо виразно ці якості виявляються у формі навіювання.
Рішучість - це вміння приймати обдумані рішення у складній обстановці, не вагаючись. Нерішучість є виявом слабкості волі. Нерішуча людина схильна або відкидати остаточне прийняття рішення, або без кінця його переглядати.
Волю особистості характеризує також її організованість, яка полягає в умінні людини керуватись у своїй поведінці чітко визначеним планом. Ця якість вимагає вміння не тільки неухильно втілювати в життя свій план, а й виявляти необхідну гнучкість у разі зміни обставин дійсності.