80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв’язок емоцій з іншими системами(гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).

Сутність емоцій визначають такі їх властивості, які характеризують ставлення людини до подій, людей, самої себе. Причому в ставленні полягає той сенс і те значення, які ці явища мають для людини.

Традиційно виокремлюють дві основні функції емоцій та почуттів: оцінну та спонукальну.

Оцінна функція полягає в тому, що в емоціях завжди наявна оцінка. Згідно з інформаційною теорією емоцій П.В.Симонова, емоція - це відображення відношення між величиною потреби та вірогідністю її задоволення саме в цей момент. Живій істоті потрібно розрізняти впливи, оцінювати їх і будувати на цьому свою поведінку. В оцінці виявляється ставлення до цілей. Емоція виникає через недостатність знань, необхідних для досягнення цілей, і компенсує цю недостатність. Саме емоція забезпечує продовження пошуку нової інформації. Емоції виникають щоразу, коли задоволення потреби не відбувається, коли дія не досягає мети.

К. Ізард вважає, що емоційні процеси взаємодіють із драйвами, з гомеостатичними, перцептивними, когнітивними, мотиваційними, перцептивними й моторними процесами, впливаючи на них. У свою чергу, всі зазначені процеси впливають на перебіг емоційного процесу. Є.П. Ільїн, не заперечуючи мотиваційного значення емоцій, вважав, що не можна погодитися з К. Ізардом у тому, що емоції є основною мотиваційною системою організму. Він писав, що мотивація набагато складніша, ніж це уявляє К. Ізард, й емоції є лише одним з мотиваторів, які впливають на ухвалення рішення й поведінку людини.

81. Характеристика емоційного реагування.

Емоційне реагування - емоційні переживання, що супроводжу­ють життєдіяльність людини.

За характером емоційного забарвлення виокремлю­ють позитивне і негативне емоційне реагування. По­зитивне емоційне реагування переживається як бла­женство - насолода, раювання, розкіш, або екстаз, тобто стани, що відчувають люди, які перебувають на вершині щастя.

Негативне емоційне реагування переживається як незадоволення, неспокій, страх людини, спричинений певною подією, ситуацією, що може доводити її до заці­пеніння.

Окрім того, емоційне реагування характеризують вплив на пове­дінку та діяльність (стимулювальний, гальмівний), інтенсивність (глибина переживань, величина фізіоло­гічних зрушень), тривалість (короткочасні, тривалі) та предметність (усвідомленість, зв'язок із конкретним об'єктом).

82. Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення.

Емоційні реакції (гнів, радість, туга, страх) поділяють на емоційний відгук, емоційний спалах й емоційний вибух (афект). Емоційний відгук є найбільш динамічним і постійним явищем емоційного життя людини, відображаючи швидкі й неглибокі переключення в системах відносин людини до рутинних змін ситуацій повсякденного життя. Інтенсивність і тривалість емоційного відгуку не є великими, і він не здатний істотно змінити емоційний стан людини.

Більш виражена інтенсивність, напруженість й тривалість переживання притаманна емоційному спалаху, який здатний змінити емоційний стан, але не пов´язаний із втратою самовладання. Для емоційного вибуху характерна емоційна реакція, яка бурхливо розвивається, великої інтенсивності з ослабленням вольового контролю над поведінкою і полегшеним переходом у дію. Це короткочасне явище, після якого настає занепад сил або навіть повна байдужість, сонливість.

Емоційна складова близька до емоційного тонусу (настрою).