75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, “виношування” задуму, реалізація задуму).

- Виникнення творчої ідеї - на цій стадії окреслюється завдання; тут діє інтуїтивне мислення, пов´язане з «болісним» процесом сумнівів і мук;

- “Виношування” задуму - на цій стадії відбувається підсвідома робота над завданням, пошуки розв´язання (щоб дати йому визріти, людині треба відволіктися, зайнятися зовсім іншими питаннями);

- Реалізація задуму - будується конструкція, від людини вимагається старанність.

76. Форми уяви (мрія, фантазія, марення, сновидіння, галюцинації). Реалістична та фантастична уява.

Особливим видом уяви є мрія. Мрія - це уява бажаного майбутнього, створення образів бажаного. Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв´язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрії стають поштовхом у творчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей.

Зумисно викликані образи фантазії, які не пов´язані з волею і спрямовані на втілення їх у життя, називають мареннями. Кожній особистості властиві марення, в них легко віднайти зв´язок продуктів уяви з потребами людини. Скажімо, військовослужбовці в бойових умовах відтворюють образи своєї сім´ї, себе в ній, своїх дітей, зустрічі з коханими, друзями тощо.

Фантазією можна назвати процес створення образів уяви, який може мати мати мимовільний (коли, наприклад, під впливом розповіді вчителя створюються нові образи, відбувається їх роз´єднання або поєднання)і довільний характер (наприклад, якщо командир під час занять пропонує солдатам уявити пересічну болотисту місцевість за картою). Фантазія, яка відривається від реальної дійсності, стає безсилою, продукти такої фантазії перетворюються на порожні мрійництва, прожектерство й можуть завдати шкоди.

Сновидіння – це мимовільне виникнення образів уяви. У стані сну, коли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній, сліди від різноманітних вражень, що зберігаються в мозку, утворюють поєднання, що характеризуються неприродністю та невизначеністю.

При патології мозкової діяльності (внаслідок високої температури тіла, дії наркотичних речовин, алкогольного сп'яніння тощо) спостерігаються зміни функції уяви. Найчастіше такі зміни призводять до галюцинацій, коли людина бачить неіснуючий об’єкт. При цьому образ, який виникає, є настільки яскравим, що людина абсолютно впевнена в його реальності.

Образи уяви різняться між собою за рівнем яскравості і з співвідношенню образів з дійсністю. За цим принципом уяву можна поділити на реалістичну уяву (відбиває дійсність, передбачає події) та фантастичну уяву (не співпадає з дійсністю). Малюючи різні образи в своїй уяві, люди завжди оцінюють можливість їх реалізації в дійсності. Реалістична уява має місце, якщо людина вірить в реальність і можливість втілення створюваних образів. Якщо вона не бачить такої можливості має місце фантастична уява. Жорсткої межі між реалістичною і фантастичною уявою не існує. Відомо багато випадків, коли образ, народжений фантазією людини як абсолютно нереалістичний (наприклад, придуманий А.Н. Толстим гіперболоїд), надалі ставав реальністю. Фантастична уяву присутня у сюжетно-рольових іграх дітей.