5.3. ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЇХНЬОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ

Оптимізація внутрішньої структури активів (при орієнтації в ос-

новному на розраховану потребу в окремих їх видах) здійснюється з урахуванням їх ролі в генеруванні прибутку, рівня ліквідності й рівня ризику втрати вартості в процесі використання.

Оптимізація співвідношення необоротних і оборотних активів

(крім перелічених вище факторів) ґрунтується й на показнику їх сукупної оборотності.

У процесі оптимізації складу активів створюваного підприємства потрібно враховувати особливості функціонування окремих їх видів (табл. 5.1).

Цілісний майновий комплекс — господарський об’єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Методи оцінки вартості сукупних активів підприємства як цілісного майнового комплексу досить різноманітні (рис. 5.9).

Метод балансової оцінки вартості сукупних активів

1) Оцінка за фактично відображеною вартістю активів — здійсню-

ється відповідно до діючої методики оцінки вартості об’єктів приватизації (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N36 від

18 січня 1995 р.)

Ц = Оз + На + Вк + Нб · К + Ун · К + З ± (ФА – ФЗ),

де: Ц — ціна чистих активів цілісного майнового комплексу; Оз — залишкова вартість основних засобів; На — залишкова вартість нематеріальних активів, що відображені в балансі; Вк — незавершені капітальні вкладення без обліку вартості незавершеного будівництва; Нб — вартість незавершеного будівництва; Ун — невстановлене устаткування; К — усереднені індекси цін на будівництво й промислову продукцію відповідно до порядку індексації їх вартості; З — запаси товарно-матеріальних цінностей по фактичній вартості, що відображена в балансі; ФА — фінансові активи (довгострокові фінансові вкладення, інші необоротні активи; грошові активи; дебіторська заборгованість та інші оборотні активи); ФЗ — фінансові зобов’язання всіх видів (довгострокові пасиви; розрахунки з кредиторами; резерви майбутніх платежів та інші короткострокові пасиви).

92

					Таблиця 5.1
	ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ АКТИВІВ
	Позитивні особливості		Негативні особливості
	необоротних активів	оборотних активів	необоротних активів		оборотних активів
	практично не піддаються дії ін-	мають високу ліквідність, а ча-	важко піддаються фінансо-	частина оборотних активів,
	фляції	стина їх перебуває у вигляді го-	вому управлінню внаслідок	що перебуває в грошовій
		тових засобів платежу	слабкої змінюваності в стру-	формі, значною мірою під-
			ктурі в короткому періоді	дається втраті вартості в
			часу	процесі інфляції
	піддаються меншому фінансово-	мають високий потенціал стру-	піддаються моральному зно-	тимчасово вільні оборотні
	му ризику втрат у процесі госпо-	ктурної трансформації (легко	су, у зв’язку з чим, будучи	активи у формі грошових
	дарської діяльності й практично	можуть бути перетворені з од-	навіть тимчасово виведени-	коштів генерують менший
	захищені від несумлінних дій	ного виду в інший при регулю-	ми з експлуатації, втрачають	прибуток порівняно з тимча-
	партнерів по господарських опе-	ванні грошових і матеріальних	свою вартість	сово	вільними необоротни-
	раціях	потоків на підприємстві)		ми активами, а зайві матері-
93				альні	оборотні	активи
				вимагають додаткових			ви-
				трат на їх зберігання
	мають більші резерви істотного	більше пристосовані до змін	належать до групи важколі-	значна частина оборотних ак-
	розширення обсягу виробничої	кон’юнктури товарного й фінан-	квідних і неліквідних акти-	тивів піддається більшому фі-
	діяльності в періоди підйому	сового ринків, легше піддаються	вів (у короткому періоді ча-	нансовому ризику		втрат	у
	кон’юнктури	змінам у процесі регіональної, го-	су) і не можуть бути засобом	зв’язку з несумлінністю парт-
		сподарської або товарної дивер-	забезпечення потоку плате-	нерів й істотним погіршенням
		сифікованостідіяльності	жів при зниженні рівня пла-	кон’юнктури товарного й фі-
			тоспроможності підприємст-	нансового ринків (порівняно з
			ва та загрозі його банкрут-	необоротнимиактивами)
			ства
	здатні генерувати стабільний	легко керовані, при ефективно-		запаси товарно-матеріальних
	прибуток навіть при несприятли-	му фінансовому менеджменті		активів піддаються		постій-
	війгосподарськійкон’юнктурі	швидкість їх обороту може бу-		ним втратам у зв’язку із
		ти підвищена		природними втратами
	сприяють запобіганню (або іс-
	тотному зниженню) втрат мате-
	ріальних оборотних активів у
	процесі їх зберігання

93

94

ОЦІНКА ВАРТОСТІ СУКУПНИХ АКТИВІВ

Балансова

оцінка

здійснюється на основі балансу підприємства, в основі методу лежить визначеннявартості«чис- тих активів»

ЧА = А – З

Оцінка

вартості

заміщення

ґрунтується на визна- ченні вартості витрат, необхідних для відтво- рення всіх аналогічних активів, що входять до складу цілісного май- нового комплексу

Ринкова

Оцінка

оцінка

за капіталізацією

прибутку

-

-

заснований на викори

заснований на дис

станні

ринкових

цін

контуванні розміру

покупки-продажу

(в

прибутку за пев-

окремих

випадках

цін

ною процентною

попиту) окремих акти-

ставкою

вів або їх сукупності

Оцінка за

Оцінка за

Оцінка

Оцінка за

Оцінка за

Оцінка за

Оцінка за по

фактично

відтворюв

ліквідаційн

фактичною

аналого-

фактичним

тенційним

відображен

альною

ої вартості

ринковою

вою рин-

прибутком

прибутком

ою вартістю

вартістю

вартістю

ковою

активів

активів

вартістю

Рис. 5.9. Класифікація методів оцінки вартості сукупних активів

94

МЕТОД РИНКОВОЇ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ СУКУПНИХ АКТИВІВ

1) Оцінка ліквідаційної вартості — здійснюється у випадку, якщо підприємство припиняє свою діяльність як самостійний господарюючий суб’єкт

ЛВ = РВмн ±(ФФ−ФЗ) −Вл,

де ЛВ — ліквідаційна вартість активів цілісного майнового ком- плексу; РВмн — ринкова вартість окремих видів матеріальних і нематеріальних активів (оцінена за ціною попиту на них, що зви- чайно нижче ринкових цін їх покупки-продажу); ФА — фінансові активи; ФЗ — фінансові зобов’язання; Вл — витрати, пов’язані з ліквідацією активів підприємства (інформація, проведення аукціо- ну, обов’язкові платежі тощо).

Ліквідаційна вартість сукупних активів відображає мінімальну

ринкову ціну їх продажу (через терміновий продаж під час

ліквідації окремих видів майна господарюючого суб’єкта, що

змушує продавців орієнтуватися в процесі реалізації активів націни попиту, а не на середньо ринкові ціни їх покупки-продажу).

2) Оцінка за фактичною ринковою вартістю — здійснюється по підприємствах, які організовані у формі відкритих акціонерних товариств, чиї акції вільно обертаються на організованому або неорганізованому фондовому ринку

РВф = РВа Чоа,

де: РВф — фактична ринкова вартість активів; РВа — фактична ринкова вартість однієї акції; Чоа — кількість акцій підприємства, що перебуває в обігу.

Даний метод оцінки може надавати викривлене значення вар-

тості внаслідок: штучної підтримки ліквідності акцій емітентом

шляхом установлення цін викупу акцій, які іноді перевищують їх

реальну ринкову вартість; довільне встановлення ринкової ціниакцій емітентом.

3) Оцінка за аналоговою ринковою вартістю — здійснюється на ос-

нові вивчення ринкових цін покупки-продажу аналогічних цілісних майнових комплексів (з урахуванням галузевої належності, регіону розміщення, розміру й структури активів, стадії життєвого циклу та низки інших факторів).

Використання даного методу оцінки у вітчизняних умовах

ускладнене через незначний обсяг відповідних продажів на рин-

ку нерухомості та недостатні можливості адекватного підборупідприємства-аналога за всіма переліченими вище факторами

95

МЕТОД ОЦІНКИ ВАРТОСТІ СУКУПНИХ АКТИВІВ ЗА КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ПРИБУТКУ

	n	Пt	,
	ДП = ∑
		(1+i)t
	t=1

де ДП — сума дисконтованого прибутку за розглянутий період; Пt — середньорічна сума прибутку (або сума прибутку в кожному році розглянутого періоду); t — число років у періоді; i — розмір депозитного відсотка, у вигляді десяткового дробу.

1) Оцінка за фактичним прибутком — дозволяє визначити вартість сукупних активів підприємства з урахуванням їх реальної здатності генерувати прибуток і підвищувати ринкову вартість підприємства в майбутньому періоді.

Середньорічна сума прогнозованого прибутку визначається на ос-

нові динаміки фактичної її суми за ряд попередніх років без ураху-

вання дії негативних факторів, що можуть негативно вплинути на

можливість формування прибутку (несприятлива економічна

кон’юнктура, недостатньо кваліфіковане управління підпри- ємством, неповне використання активів підприємстватощо).

2) Оцінка за потенційним прибутком. Середньорічна сума прибутку прогнозується з урахуванням можливої реалізації всіх перелічених вище й інших резервів.

Порівняно з попереднім даний метод надає більш точні показни-

ки реальної вартості сукупних активів, але потребує урахування

фактора ризику неотримання (або часткового неотримання) роз-

рахованого розміру приросту прибутку в прогнозованомуперіоді.

У практиці оцінки сукупної вартості активів залежно від цілей її проведення звичайно використовується ряд методів, які дозволяють визначити вартість вінтервалі відмінімального домаксимального значення.

У процесі зіставлення результатів оцінок вартості активів використовуються поняття «гудвіл» і «синергізм».

Синергізм — додаткова вартість сукупних активів при об’єднанні підприємств (їхньому злитті або поглинанні), яка створюється за рахунок більш ефективного використання їх загального фінансового потенціалу, взаємного доповнення технологій і продукції, що випускається, можливостей зниження рівня їх поточних витрат й інших аналогічних факторів.

96