ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1.Визначте сутність банкрутства.
2.Який порядок визнання підприємства банкрутом відповідно до діючого законодавства?
3.У чому сутність антикризового фінансового управління господарюючим суб’єктом?
4.Визначте фінансові заходи щодо упередження банкрутства.
5.У чому сутність діагностики банкрутства?
6.Яким чином відбувається дослідження фінансового стану підприємства з метою виявлення ознак його кризового розвитку?
7.Які показники включено до п’ятифакторної моделі Альтмана?
8.Яким чином відбувається діагностика банкрутства за моделлю Альтмана?
9.У чому сутність методики визначення рівня загрози банкрутства господарюючого суб’єкта за коефіцієнтом фінансування важколіквідних активів?
10.Яким чином відбувається ідентифікація масштабу кризового стану підприємства?
11.Дайте характеристику зовнішнім факторам кризового розвитку підприємства.
12.Дайте характеристику внутрішнім факторам кризового розвитку підприємства.
13.У чому сутність внутрішнього механізму фінансової стабілізації господарюючого суб’єкта?
14.Визначте та дайте характеристику основним етапам фінансової стабілізації підприємства.
15.У чому сутність оперативного механізму фінансової стабілізації підприємства?
16.Дайте характеристику тактичному механізму фінансової стабілізації підприємства.
17.У чому сутність стратегічного механізму фінансової стабілізації підприємства?
18.За яких умов удаються до санації підприємства?
19.Визначте сутність санації господарюючого суб’єкта.
20.Охарактеризуйте форми санації, що спрямована на реорганізацію боргу без зміни статусу господарюючого суб’єкта, що підлягає санації.
21.Охарактеризуйте форми санації, що спрямована на реорганізацію господарюючого суб’єкта, що підлягає санації.
22.Визначте функції фінансового управління в процесі здійснення ліквідаційних процедур при банкрутстві.
242
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Банкрутство підприємства визначається як:
а) неспроможність господарюючого суб’єкта сформувати оборотні активи за рахунок власних коштів;
б) неспроможність господарюючого суб’єкта забезпечити зростання рентабельності активів підприємства;
в) неспроможність господарюючого суб’єкта забезпечити зростання ділової активності підприємства;
г) неспроможність господарюючого суб’єкта задовольнити у визначений термін вимоги кредиторів та виконати зобов’язання перед бюджетом.
2.Банкрутство підприємства найбільш можливе за умови:
а) недостатності активів у ліквідній формі для покриття поточних зобов’язань;
б) зростання обсягів емісійної діяльності; в) збільшення частки прибутку, що відраховується на сплату подат-
ків та інших обов’язкових платежів; г) скорочення обсягів інвестиційної діяльності.
3.Яка вірогідність банкрутства діагностується за моделлю Альтмана, якщо Z ≥ 3,0:
а) дуже висока; б) дуже низька; в) висока; г) можлива.
4.Яка вірогідність банкрутства діагностується за моделлю Альтмана, якщо Z < 1,8:
а) дуже висока; б) дуже низька; в) висока; г) можлива.
5.Зростання частки прибутку, що реінвестується:
а) сприяє зниженню ймовірності банкрутства; б) сприяє зростанню ймовірності банкрутства; в) не впливає на ймовірність банкрутства;
г) для оцінки вірогідності банкрутства означений показник не використовують.
243
6.Відповідно до моделі Альтмана за умов прискорення оборотності активів вірогідність банкрутства підприємства:
а) зростає; б) зменшується;
в) залишається без змін; г) для інтегральної оцінки вірогідності банкрутства за моделлю Аль-
тмана означений показник не використовують.
7.Відповідно до моделі Альтмана за умов зниження коефіцієнта співвідношення власного та позикового капіталів вірогідність банкрутства підприємства:
а) зростає; б) зменшується;
в) залишається без змін; г) для інтегральної оцінки вірогідності банкрутства за моделлю Аль-
тмана означений показник не використовують.
8.Яка вірогідність банкрутства діагностується за коефіцієнтом фінансування важколіквідних активів, якщо фінансування необоротних активів та матеріальних оборотних активів відбувається за рахунок власного капіталу:
а) дуже висока; б) дуже низька; в) висока; г) можлива.
9.Яка вірогідність банкрутства діагностується за коефіцієнтом фінансування важколіквідних активів, якщо фінансування необоротних активів та матеріальних оборотних активів відбувається за рахунок як власного капіталу, так і довгострокових та короткострокових банківських кредитів:
а) дуже висока; б) дуже низька; в) висока; г) можлива.
10.Яка вірогідність банкрутства діагностується за коефіцієнтом фінансування важколіквідних активів, якщо для фінансування необоротних активів та матеріальних оборотних активів загального розміру власного капіталу, довгострокових і короткострокових банківських кредитів недостатньо:
а) дуже висока; б) дуже низька; в) висока; г) можлива.
11.Фінансовій стабілізації підприємства в поточному періоді сприятиме:
а) збільшення суми грошових активів у поточному періоді; б) скорочення суми грошових активів у поточному періоді; в) зростання поточних фінансових зобов’язань; г) зростання довгострокових фінансових зобов’язань.
12.Досягненню фінансової рівноваги сприятиме:
а) запровадження довгострокових інвестиційних проектів; б) придбання значних пакетів фондових і грошових інструментів; в) накопичення товарно-матеріальних цінностей;
г) здійснення заходів щодо зростання чистого доходу й чистого прибутку підприємства та накопичення власних коштів.
13. Економічному зростанню підприємства сприятиме:
а) зниження рівня рентабельності продажів; б) зростання питомої ваги чистого прибутку, що спрямований на
виробниче споживання; в) уповільнення оборотності активів;
г) зменшення ефекту фінансового леверіджу.
14.Якщо кризовий стан підприємства визначено як тимчасове явище, застосовують санацію без зміни статусу юридичної особи господарюючого суб’єкта, що передбачає:
а) поглинання підприємства-боржника іншим господарюючим суб’єктом;
б) перетворення господарюючого суб’єкта на відкрите акціонерне товариство;
в) передачу підприємства-боржника в оренду; г) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок коштів бю-
джету.
15.За умов глибокого кризового стану підприємства застосовують санацію зі зміною статусу юридичної особи господарюючого суб’єкта, що передбачає:
а) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок коштів бюджету;
б) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок цільового банківського кредиту;
в) перетворення господарюючого суб’єкта на відкрите акціонерне товариство;
г) випуск облігацій та інших боргових цінних паперів під гарантію санатора.
