1. Метою навчальної дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини" є:

а) аналіз методологічних питань у сфері трудових відносин у суспільстві;

б) формування комплексу знань щодо забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях;

в) вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства;

г) система взаємовідносин між людьми з приводу використання фінансових ресурсів в процесі праці.

2. Під предметом економіки праці та соціально-трудових відносин розуміють:

а) причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ та процесів;

б) системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства;

в) проблеми формування людського потенціалу, забезпечення ефективного його використання;

г) підвищення доходів працюючих, для формування конкурентоспроможності підприємства.

3. Об'єктом вивчення дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» є:

а) сукупність теоретичних і практичних проблем формування та використання фінансових ресурсів;

б) система відносин між людьми з приводу відтворення, використання людських продуктивних сил в процесі праці;

в) формування теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення тіньової зайнятості населення;

г) система економічних законів та закономірностей у соціально-трудовій сфері.

4. До методів дослідження, що застосовуються наукою «Економіка праці та соціально-трудові відносини» відносять:

а) історико-статистичні, традиційно-статистичні, аналітико-графічні;

б) історико-логічні, класифікаційно-аналітичні, графічно-аналітичні;

в) структурно-логічні, класифікаційно-аналітичні, економіко-статистичного аналізу;

г) структурно-математичні, логіко-органолептичні, класифікаційно-аналітичні.

5. В основу курсу «Економіка праці та соціально-трудові відносини» покладено :

а) економічну статистику;

б) економічну історію;

в) економічний аналіз;

г) економічну теорію.

6. Технічний прогрес передбачає:

а) витіснення людини з безпосереднього процесу управління;

б) перехід від переважно фізичної до розумової праці;

в) зміну форм власності з переважанням приватної;

г) вирішення проблеми безробіття.

7. Процес праці як чинник виробництва містить:

а) джерела фінансування;

б) доцільне накопичення вільного часу;

в)доцільне усвідомлення впливу на засоби та предмети праці;

г) джерела існування.

8. Самостійною науковою дисципліною економіка праці стала в:

а) кінці ХУІІІ ст ;

б) кінці ХІХ ст;

в) середині ХХ ст;

г) кінці ХХ ст.

9. Зв'язок між економічним розвитком та процесом поділу праці обґрунтовує:

а) Ф. Тейлор;

б) У. Петті;

в) А. Сміт;

г) К. Маркс.

10. Науково-технічний прогрес передбачає:

а) збільшення витрат людської енергії;

б) доцільне накопичення грошових засобів;

в) доцільне усвідомлення впливу на навколишнє середовище;

г) вдосконалення робочої сили, покращання її характеристик на ринку праці.

Тест 2

До кожного терміну підберіть визначення

Термін	Визначення
1. Праця	А. Система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та між собою (форми і методи поєднання людей і техніки в процесі праці; поділ і кооперування праці; організація і обслуговування робочих місць; покращання умов праці; раціоналізація трудових процесів; зміцнення дисципліни праці тощо), що утворює певний порядок організації та здійснення процесу праці.
2. Трудовий потенціал	Б. Характеризує обсяг трудових витрат на одиницю робочого часу, напруженість праці.
3. Людський розвиток	В. Безперервним процесом розвитку науки, техніки, технології, виробництва та споживання; в рамках цього процесу нові знання перетворюються в нові засоби праці, задоволення одних потреб породжує інші, виникають нові ідеї та розробки, створюються досконаліші техніка і технологія, предмети споживання.
4. Людський капітал	Г. Інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення (здоров’я; освіта; професіоналізм; моральність; мотивація; вміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість; ресурси робочого часу та ін.)
5. Організація праці	Д. Характеризує особливості витраченої робочої сили, відмінності її з погляду внутрішніх властивостей, яка визначається рівнем професійної майстерності працівника, його освіченістю, сумлінністю, творчістю, зацікавленістю, комунікабельністю тощо.
6. Складність праці	Е. Сформований і розвинутий у результаті інвестицій і накопичений людиною (людьми) певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці та завдяки цьому впливає на зростання доходів свого власника, прибутку підприємства та національного доходу.
7. Характер праці	Ж. Процес зростання людських можливостей, стале зростання якості життя всього населення.
8. Інтенсив-ність праці	З. Характеризується функціями, котрі виконують працівники у виробничому процесі.
9. Важкість праці	К. Відображає особливості процесу праці, який здійснюється в тих чи інших організаційно-технічних умовах (ручна чи механізована праця, проста чи складна за характером праця, творча чи рутинна тощо) та відображає особливості взаємозв'язку людей у процесі їх спільної трудової діяльності, специфіку відносин між ними залежно від їх участі у процесі праці (праця приватна і наймана, індивідуальна і колективна).
10. Якість праці	Л. Визначається рівнем фізичних зусиль та нервової напруги, необхідним для нормального виконання роботи (фізична важкість праці, психічна важкість).
11. Науково-технічний прогрес	М. Свідома цілеспрямована створююча діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; процес перетворення ресурсів природи в цінності та блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань; вияв людської особистості.

Літературні джерела для вивчення

1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. – К.: Знання –Прес, 2000, – 313 с.

2. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 12-17.

3. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. – С.11-66.

4. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – С.3-10, 39-74.

5. Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І. М., Атаєва О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник/ За ред. В.М.Ковальова – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – С.8-16.

6. Мерзляк А.В., Михайлов Є.П, Корецький М.Х., Михайлова Г.О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / Під ред. Є.П. Михайлова.– Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С.9-15, 28-38.