- •1)В чому полягає значення культурної спадковості, культурного генофонду у формуванні та розвитку культури?
- •2)Дайте характеристику самобутнім загальним рисам української культури.
- •3)Проаналізуйте духовний розвиток племен трипільської культури та його значення.
- •4)Визначити характерні особливості скіфської культури і культури народів Пн. Причорноморя.
- •5)Дайте оцінку матеріальній та духовній культурі племен дословянської доби.
- •7)Поясніть суть першої християнської реформи Володимира.
- •8)Дайте характеристику основних центрив давньоруської культури.
- •9)Розкрийте значення осередків культурного життя Київської Русі.
- •11) Дайте оцінку культурі Київської Русі як джерелу культури українського народу.
- •12)В чому полягає історико-культурологічне значення християнізації Русі?
- •13)Визначте цивілізаційну роль Візантії у розвитку укр. Культури.
- •14. Зробіть аналіз спадщини матеріальної культури Київської Русі.
- •15. Назвіть культурно-освітніх діячів Київської Русі та їх внесок у розвиток культури.
- •16. Розкрийте значення слов’янської писемності в контексті світової літ-ри.
- •17. Поясніть культурологічне значення літературних пам’яток Київської Русі.
- •19. Дайте оцінку розвитку культури Київської Русі в період феодальної роздробеності.
- •20. В чому полягає зв’язок культурної спадщини Київської Русі та сучасності?
- •21. Поясніть суть духовної культури Галицько-Волинської держави.
- •22. Зробіть характеристику розвитку архітектури в Галицько-Волинській державі.
- •23. Дайте аналіз основним факторам впливу на розвиток укр. Культури в період литовсько-польської доби
- •24.Опишіть історико-культурологічне значення виникнення та діяльності братств
- •25.Дайте характеристику впливу Берестейської унії на розвиток української культури.
- •26. Визначте місце та роль козацтва в розвитку культурного життя українського народу
- •30.Проведіть аналіз розвитку освіти та наукових знань у XIV- XVII ст.
- •31.Поясніть суть укр.. Культури в епоху козацької держави.
- •32.Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.
- •33.Дайте характеристику укр. Бароко 2-ї половини 17-18 ст.
- •34Опишіть становлення, розвиток днигодрукування та його значення.
- •35.Дайте оціеку усній народній творчості як елементу духовної культури укр. Народу.
- •36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності п.Могили
- •37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця.)
- •38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.
- •39) В чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст?
- •40)Дайте характеристику ролі гетьмана і.Мазепи в укр.Культурі.
- •41) Зробіть аналіз творчого внеску г.Сковороди в духовну культуру укр.Народу.
- •42)Розкрийте суть культурно-національного відродження 2-ї пол.17- поч.18 ст.
- •43)Прокоментуйте реакційну політику царизму щодо укр. Культури другоъ пол. 18-19 ст.
- •44)Дайте оцінку особливостям дворянського періоду національно-культурного відродження.
- •45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження.
- •46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвитку укр. Культури.
- •49)Дайте характеристику етапів національно-культурного відродження хіх ст.
- •51)Дайте оцінку ролі української греко –каталицької церкви у національно-культурному відродженні Галичини
- •55)Наведіть приклади та характерні риси національно-культурного руху в другій половині хіх ст.
- •56)В чому особливість розвитку української культури кінця хіх -початку хх ст. ?
- •59)Проведіть аналіз досягнень суспільних і природничих наук хіх-поч. Хх ст.
- •60.Дайте характеристику розвитку музчичної культури в XIX–xXст.
- •61.Прокоментуйте здобутки української культури на шляху її національного відродження.
- •62. В чому полягала суть політики коренізації та її наслідки для української культури?
- •63. Назвіть особливості та характерні риси культурного розвитку інших народів та національностей України в 1920–30-х рр.
- •64.Визначте причини суперчності та наслідки національно- культурного піднесення 1920-30.
- •65. Дайте оцінку впливу політичних процесів 1920-30 на розвиток української культури
- •66.Проведіть аналіз здобутків та причин трагічних сторінок країнської культури першої третини xXст.
- •67 . Прокоментуйте значення ідеологізації культурного життя радянської доби та її наслідки.
- •68.Розкрийте суть творчого методу радянської культури «Соцреалізм»
- •69. В чому полягав тоталітарний наступ на українську національну культуру та ї представників?
- •71. Дайте характеристику розвитку Укр. Культури часів відлиги.
- •72 Проведіть аналіз внеску та значення “шестидисятників” у розвиток укр. Культури
- •73) Дайте оцінку творчості діячів укр. Культури в еміграції
- •74) Визначте роль та значення представників дисидентського руху в розвитку укр. Культури.
- •75) Прокоментуйте положення української культури в період перебудови
- •76) Дайте характеристику основних культурних тенденцій україни в період незалежності
- •77) Прокоментуйте причини духовного оновлення укр. Народу в умовах розбудови незалежної держави.
- •78) В чому суть сучасного українського нац.-культурного відродження?
- •79. Проведіть аналіз законодавчіх актів україни щодо розвитку культури
- •80.Опишіть чинники розвитку культури та її перспективи
- •82.Дайте оцінку основним напрямам сучасного мистецтва та його місцю в світовій культурі
30.Проведіть аналіз розвитку освіти та наукових знань у XIV- XVII ст.
Шкільна освіта. Виникнення та поширення писемності сприяли швидкому розвиткові освіти, науки й взагалі культури на Русі. Особливо позитивно цей вплив позначився на процесах подальшого розвитку шкільної справи.
Свідчень про поширення освіти на Русі в дохристиянські часи ми не маємо. А от відомостей про те, що у нас були в ті часи писемні люди, маємо немало. Це засвідчують укладені договори українських князів, різні написи на предметах матеріальної культури, згадки авторів візантійських, римських та інших хронік. Письмо і книжка в ті часи не були чимось небаченим. Князі та вищі стани Русі давали освіту своїм дітям за кордоном, здебільшого первинні навички освіти здобували самотужки (особливо щодо читання). Науки, які вивчали у цій високій школі? Літопис називає поряд з богослов’ям філософію, риторику, граматику, історію, грецьку мову, висловлювання античних авторів, географію та природничі науки. З її стін вийшло багато діячів української культури.
31.Поясніть суть укр.. Культури в епоху козацької держави.
Характеристика соціокультурної ситуації. Вплив гуманістичних ідей західноєвропейського Відродження. Передумови початку нового етапу в українській культурі. Полемічна література. Берестейська церковна унія. Селянсько-козацькі повстання. Національно-визвольна боротьба за незалежність України під проводом Б. Хмельницького. Договори Хмельницького з Польщею, Росією. Піднесення соціальної та культурної активності українського народу. Створення світської культури та системи освіти.
Технічні досягнення. Запровадження масового книгодрукування в Острозі, Львові, Києві. Розвиток діяльності Острозької академії, Києво-Могилянської академії. Створення культурно-освітнього гуртка при Києво-Печерській лаврі. Створення і впровадження запорозькими козаками ідеї народовладдя і свободи особистості. Конституція Пилипа Орлика — перша демократична конституція у світі.Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.
Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.
32.Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.
Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції,яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури,ніж Києво-Могилянська академія.Виникненню Києво-Могилянської академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячими колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція й козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України.Поступово центром духовного життя стає Київ, тому до нього потягнулися культурно-освітні діячі з різних земель України. Серед них були письменники, поети, педагоги, перекладачі, вчені, богослови, книговидавці, гравери, художники.Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму й просвітництва, Академія не лише навчала молодь, але й поширювала освіту, знання. Її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Академічні наставники й професори свято вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства.Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Але зважаючи на те, що вона була вищою школою, студенти мали право вчитися в ній стільки, скільки бажали без вікового обмеження.