45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження.

Бере свій початок від виступу на суспільно-політичній арені у 40-х рр. Т.Г.Шевченка й триває до кінця 80-х рр. XIX ст. На даному етапі провідне місце у суспільному житті займає демократична інтелігенція, яка своєю метою ставить “служіння народові”.Навколо Київського університету (1834) згуртувалася група молодих романтиків, які проявляли великий інтерес до майбутнього укр. народу. В середовищі романтиків особливу роль відіграли М.Костомаров, П.Куліш, П.Маркович. У грудні 1846 р. вони заснували політичну таємну організацію – “Кирило-Мифодієвське братство”. У квітні 1846 р. до товариства увійшов Т.Г.Шевченко. На думку членів товариства, всі слов’янські народи мають право вільно розвивати свою культуру, вони прагнуть утворити слов’янську федерацію, столицею якої має стати Київ. Братство виступало за ліквідацію кріпацтва, поширення освіти. У 1847 р. товариство було розгромлено, а його члени заарештовані.●Молода українська інтелігенція наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. створює свої товариства – так звані громади, головним завданням яких було поширення освіти Перша громада була створена у Києві (входили: М. Драгоманов, П. Чубинський, М. Старицький, Т. Рильський, О. Кониський та ін.). Потім такі громади виникли у Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі.●Серед архітектурних споруд цього періоду виділяються своєю мистецькою цінністю оперні театри в Одесі (1884 – 1887 рр.), Києві (1897 – 1901 рр.) та Львові (1897 – 1900 рр.), Львівський політехнічний інститут (1873 – 1877 рр.).●В образотворчому мистецтві України утверджується реалістичний напрям, що найбільш яскраво виявилося у жанрі пейзажу. Серед українських пейзажистів виділяються В. Орловський, П. Левченко, С. Васильківський.●Ідеєю національного відродження була пройнята музика тієї доби. Була створена перша українська національна опера “Запорожець за Дунаєм” (1862 р.), музику до якої написав композитор С. Гулак-Артемовський (1813 – 1873 рр.). Світову славу українській музичній культурі приніс талановитий композитор, піаніст, диригент, педагог та громадський діяч М.В. Лисенко.Талановитими продовжувачами творчих заповітів М. Лисенка були композитори К. Стеценко, М. Леонтович, С. Людкевич.

46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвитку укр. Культури.

Значний вплив на розвиток соціальної та національної самосвідомості українського народу справила діяльність декабристських організацій та їх виступ 14 грудня 1825 р. В Україні діяли дві такі організації: “Південне товариство” на чолі з П. Пестелем (1821) і “Товариство з’ єднаних слов’ ян” (1823), які ставили своєю метою скасування самодержавства революційним шляхом, створення федерації слов’ янських народів.Ідеї декабристів вплинули на творчість Шевченка, Котляревського.У 1846 р. було засновано Кирило-Мефодіївське товариство – таємну політичну організацію, яка намагалася ро зв’ язати питання звільнення від рабства слов’ янських народів. До складу організації входило 12 осіб, серед яких Костомаров, Гулак, Маркович, Білозерський, Шевченко. Думки діячів братства були викладені у маніфесті “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”), який пройнятий шануванням християнських традицій Але у 1847 р. товариство було розгломлено, його діячі заарештовані.■Головна ідея масонів: «Увесь світ - це одна велика республіка, де всі народи - одна сім'я»●Особливості діяльності масонських організацій в Україні: Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення,тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.●Масонські ложі:1) «Любов до істини» (1818р).Заснована українськими чиновниками і поміщиками. Склад: 23 чоловіки. Серед них: І.Котляревський, В.Лукашевич, С.Кочубій, С.Петровський, Г.Вогаєвський, Г.Тарновський.Очолив ложу Михайло Новиков.Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили. В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І. 2) Ложа «Об'єднання слов'ян» (1818-1822).Засновники: В.Роснишевський, П.Харлинський, П.Олизар та ін.В останній рік свого існування ложа на­лічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, ро­сіяни; за професією і родом занять: дер­жавні службовці, вчителі, лікарі, війсь­кові. ●Але, навіть спинившись на початку дороги, масонство на Україні свою роль відіграло і повинно бути згадано в розвитку української національної ідеї. Через нього-бо XVIII ст. зі своїми ще свіжими автономістичними традиціями й змаганнями подає руку національно-громадському українському рухові середини XIX ст.

47)В чому полягає суть модерністського періоду національно-культурного відродження? На третьому, модерністському етапі(1890-1914) генези український національно-культурний рух проник від інтелігенції у середовище народних мас і тривав аж до Першої світової війни, яка в історії модерного українства відкрила нову історичну епоху — національно-визвольних змагань за незалежну Українську державу. Саме у той час формувалися політичні партії. Вони очолили національне відродження, стали провідниками української національної ідеї, а в програмних документах чітко формулювали кінцеву мету національно-визвольного руху — проголошення незалежної Української держави.

48)Прокоментуйте причини,характерні риси та роль національно-культурного відродження у Галичині

У 1-й половині XIX століття в Галичині розпочалося українське національне відродження, очолене представниками свідомого греко-католицького духовенства. Важливим чинником українського національного відродження була ідея народності, яка зародилася у другій половині XVIII ст. на Заході.Зацікавлення історичним минулим народу стали вагомою причиною появи українського романтизму, що розвивався у загальноєвропейському та словенському руслі. У національно-культурному відродженні Галичини можна хронологічно виділити три періоди: перший — присвячений збиранню народної спадщини (1816—1847 pp.); другий — організаційний (1848-1860 pp.); третій — політичний (1861-1918 pp.). Вагомими явищами у цьому процесі стали утворення у Перемишлі Іваном Могильницьким «Клерикального товариства», діяльність митрополита М.Левицького і, особливо, утворення «Руської трійці» (1833-37) та видання альманаху «Русалка Дністровая»(1837),який започаткував західноукраїнський літературний, а згодом і національний ренесанс. 1868 р. – заснування у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта». український національний рух стимулював і загальний соціально-економічний, політичний, культурний та науковий прогрес усього українського суспільства, і зростання громадянської свідомості широких народних мас. Тогочасна демократична інтелігенція в Україні виявилася гідною бути провідником прогресивних сил нації. Національно-культурне відродження в Україні заклало підвалини для відновлення української державності.