- •1)В чому полягає значення культурної спадковості, культурного генофонду у формуванні та розвитку культури?
- •2)Дайте характеристику самобутнім загальним рисам української культури.
- •3)Проаналізуйте духовний розвиток племен трипільської культури та його значення.
- •4)Визначити характерні особливості скіфської культури і культури народів Пн. Причорноморя.
- •5)Дайте оцінку матеріальній та духовній культурі племен дословянської доби.
- •7)Поясніть суть першої християнської реформи Володимира.
- •8)Дайте характеристику основних центрив давньоруської культури.
- •9)Розкрийте значення осередків культурного життя Київської Русі.
- •11) Дайте оцінку культурі Київської Русі як джерелу культури українського народу.
- •12)В чому полягає історико-культурологічне значення християнізації Русі?
- •13)Визначте цивілізаційну роль Візантії у розвитку укр. Культури.
- •14. Зробіть аналіз спадщини матеріальної культури Київської Русі.
- •15. Назвіть культурно-освітніх діячів Київської Русі та їх внесок у розвиток культури.
- •16. Розкрийте значення слов’янської писемності в контексті світової літ-ри.
- •17. Поясніть культурологічне значення літературних пам’яток Київської Русі.
- •19. Дайте оцінку розвитку культури Київської Русі в період феодальної роздробеності.
- •20. В чому полягає зв’язок культурної спадщини Київської Русі та сучасності?
- •21. Поясніть суть духовної культури Галицько-Волинської держави.
- •22. Зробіть характеристику розвитку архітектури в Галицько-Волинській державі.
- •23. Дайте аналіз основним факторам впливу на розвиток укр. Культури в період литовсько-польської доби
- •24.Опишіть історико-культурологічне значення виникнення та діяльності братств
- •25.Дайте характеристику впливу Берестейської унії на розвиток української культури.
- •26. Визначте місце та роль козацтва в розвитку культурного життя українського народу
- •30.Проведіть аналіз розвитку освіти та наукових знань у XIV- XVII ст.
- •31.Поясніть суть укр.. Культури в епоху козацької держави.
- •32.Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.
- •33.Дайте характеристику укр. Бароко 2-ї половини 17-18 ст.
- •34Опишіть становлення, розвиток днигодрукування та його значення.
- •35.Дайте оціеку усній народній творчості як елементу духовної культури укр. Народу.
- •36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності п.Могили
- •37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця.)
- •38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.
- •39) В чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст?
- •40)Дайте характеристику ролі гетьмана і.Мазепи в укр.Культурі.
- •41) Зробіть аналіз творчого внеску г.Сковороди в духовну культуру укр.Народу.
- •42)Розкрийте суть культурно-національного відродження 2-ї пол.17- поч.18 ст.
- •43)Прокоментуйте реакційну політику царизму щодо укр. Культури другоъ пол. 18-19 ст.
- •44)Дайте оцінку особливостям дворянського періоду національно-культурного відродження.
- •45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження.
- •46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвитку укр. Культури.
- •49)Дайте характеристику етапів національно-культурного відродження хіх ст.
- •51)Дайте оцінку ролі української греко –каталицької церкви у національно-культурному відродженні Галичини
- •55)Наведіть приклади та характерні риси національно-культурного руху в другій половині хіх ст.
- •56)В чому особливість розвитку української культури кінця хіх -початку хх ст. ?
- •59)Проведіть аналіз досягнень суспільних і природничих наук хіх-поч. Хх ст.
- •60.Дайте характеристику розвитку музчичної культури в XIX–xXст.
- •61.Прокоментуйте здобутки української культури на шляху її національного відродження.
- •62. В чому полягала суть політики коренізації та її наслідки для української культури?
- •63. Назвіть особливості та характерні риси культурного розвитку інших народів та національностей України в 1920–30-х рр.
- •64.Визначте причини суперчності та наслідки національно- культурного піднесення 1920-30.
- •65. Дайте оцінку впливу політичних процесів 1920-30 на розвиток української культури
- •66.Проведіть аналіз здобутків та причин трагічних сторінок країнської культури першої третини xXст.
- •67 . Прокоментуйте значення ідеологізації культурного життя радянської доби та її наслідки.
- •68.Розкрийте суть творчого методу радянської культури «Соцреалізм»
- •69. В чому полягав тоталітарний наступ на українську національну культуру та ї представників?
- •71. Дайте характеристику розвитку Укр. Культури часів відлиги.
- •72 Проведіть аналіз внеску та значення “шестидисятників” у розвиток укр. Культури
- •73) Дайте оцінку творчості діячів укр. Культури в еміграції
- •74) Визначте роль та значення представників дисидентського руху в розвитку укр. Культури.
- •75) Прокоментуйте положення української культури в період перебудови
- •76) Дайте характеристику основних культурних тенденцій україни в період незалежності
- •77) Прокоментуйте причини духовного оновлення укр. Народу в умовах розбудови незалежної держави.
- •78) В чому суть сучасного українського нац.-культурного відродження?
- •79. Проведіть аналіз законодавчіх актів україни щодо розвитку культури
- •80.Опишіть чинники розвитку культури та її перспективи
- •82.Дайте оцінку основним напрямам сучасного мистецтва та його місцю в світовій культурі
64.Визначте причини суперчності та наслідки національно- культурного піднесення 1920-30.
Українську культуру ХХ ст. живив, як й інші європейські культури, динамізм соціальних і духовних процесів, властивий світові від першої світової війни.Культурному піднесенню в Україні сприяла також загальноросійська визвольна боротьба і пожвавлення революційних настроїв на західних землях, що давало надію на швидке розв’язання віковічних національних проблем, відкривало можливість справедливішого соціального устрою. Але найважливішими стали нові історичні реалії – хоч і недовга, але власна державність у формі Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а також політика українізації в перші пореволюційні роки в Україні (вже в складі радянської країни).Освіта. У січні – квітні 1919 року було проголошено основні принципи радянської системи освіти й виховання: загальність, доступність для всіх, безплатність і обов’язковість шкільної освіти. Раднаркомом України було видано декрети про школу, згідно з якими церква відокремлювалась від держави і школа від церкви, скасовувалась плата за навчання в усіх без винятку навчальних закладах, всі приватні школи було передано державі, запроваджено спільне навчання хлопців і дівчат. Створювалася єдина десятирічна двоступенева школа, на базі семи класів будувалась професійно-технічна школа. Було встановлено два типи вищої школи: технікуми, що готували спеціалістів вузького профілю, та інститути, які випускали інженерів та інших спеціалістів різного фаху. У 1921 р. організовано робітничі факультети, які готували робітників і селян до вступу у вузи. Цього ж року видано декрет про ліквідацію неписьменності в республіці, а йому на допомогу через два роки виникло добровільне товариство «Геть неписьменність». У 1922 р. в УРСР, як і в усьому Радянському Союзі, було створено єдину комуністичну організацію дітей – піонерську.Рідною мовою могли навчатися і поляки, і євреї, і росіяни, і греки, і болгари, й інші національні меншини на території України, що сприяло розвиткові різних культур. Але для українців можливість вчитися рідною мовою означала не лише природність навчального процесу, коли не треба «мучитися» незрозумілим, штучно долати свій менталітет, почуватися другорядною людиною через неволодіння офіційною мовою.Український мистецький авангард творив справді високе мистецтво. 10–20-ті роки становлять собою цілу епоху в житті України. В цей період істинно ренесансного злету Україна показала, яке багатство талантів і обдарувань має наш народ. Митці й науковці натхненно, наполегливо працювали у різних умовах – і колоніального існування в останні імперські роки, і в суворі, жорстокі часи війни й революції, і в перші – ще сприятливі для розбудови національної культури – пореволюційні роки; творили надзвичайно інтенсивно і плідно (наче передчуваючи нетривалість цих умов) науку і мистецтво найвищого рівня. Тому таким вагомим став тогочасний вітчизняний доробок і такий значний його внесок у світову культуру.