4)Визначити характерні особливості скіфської культури і культури народів Пн. Причорноморя.

Зброя, кінське спорядження, так званий "звіриний" стиль, деяке металеве й інше начиння, а також знаряддя праці, почасти костюм і деякі прикраси на всіх цих територіях подібні майже в дрібних деталях. Це і є те загальне для скіфів і сусідніх народів, що з повним правом поєднується як скіфське в побуті їх усіх. Але в поселеннях і житлах, у посуді із глини й у деяких прикрасах, а особливо в похоронних спорудженнях і обрядах є специфічні відмінності по областях, наміченим у науці як території цих народів. Скіфські божества персоніфікували природні стихії, космічні явища і родючість землі. . Скіфи зводили значних розмірів курганні насипи, іноді завершуючи їх кам'яними скульптурами.у причорноморї різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури.

5)Дайте оцінку матеріальній та духовній культурі племен дословянської доби.

Дословянська доба - це період від появи людини на території сучасноїУкраїни і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери, коли в процесі вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства,піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та несення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’являються перші протодержави, які сприяли створенню фундаменту, на якому у IX ст. зросла могутня будова Древньоруської держави.до цієї доби відносяться кімерійська скіфська, сарматська, трипільська культури,та народів північного причорноморя. 6)Проведіть аналіз ранніх форм культури на східнословянських землях.

Ранні релігії стародавніх слов'ян були анімістичними . Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування. Тому до природи стародавні слов'яни ставились як до живої істоти. Культ природи лежав в основі первісного релігійного світогляду. Анімістичний світогляд був основою всіх стародавніх вірувань, він глибоко проник в художню культуру, навіть нашу мову. Ранні релігійні вірування народів східних словян у своєму розвитку, крім анімізму, пройшли такі стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство.Всі ці форми ранніх релігійних вірувань були властиві релігії і міфологічному світогляду стародавніх слов'ян. З допомогою ранніх форм релігійних вірувань люди вчились узагальнювати свій життєвий досвід, розвивати уяву про навколишній світ, шукати першопричину буття. Так у стародавніх слов'ян складалась уява про богів і першооснову світу, про походження життя (з'єднання небесного вогню і води, за стародавніми віруваннями, творить життя) тародавні слов'яни мали свій особливий добре розроблений релігійний календар. Його характерною рисою був тісний зв'язок з природою та хліборобством, він охоплював увесь господарський цикл. Усі свята в цьому календарі були пов'язані з однією ідеєю: вшанування Сонця і його супутних богів, боротьба літа з зимою, тепла з холодом. Усе це складає основу хліборобства, важливого для селянина. Стародавні слов'яни вірили у безсмертя душі, але досить своєрідно. Вони вважали, що після смерті небіжчика в залежності від його чеснот душа могла вселитись в раба, стати добрим духом дерева, птаха або тварини, могла вселятися в іншу людину. Незалежно від перевтілень душі, вона завжди відгукувалась добром на поклик людини.Вагомою складовою частиною світогляду стародавніх слов'ян була міфологія. За функціями й актуальністю слов'янська міфологія ділиться на декілька рівнів.