33.Дайте характеристику укр. Бароко 2-ї половини 17-18 ст.

Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.

Характерні риси літературного бароко: багатослів’я, пишномовність, патетика, епітети, метафоричність, антитези. Бароко в поезії, драматургії, полемічній літературі.

Філософія бароко професорів Києво-Могилянської академії. Ідеї гуманізму, реформації, просвітництва; залежність прогресу від розвитку освіти і культури. Прагнення добра і блага через очищення від гріховності.

Українське, або козацьке, бароко в архітектурі. Характерні риси: планово-ландшафтно-просторова підпорядкованість ідеї тріумфу, динамізм, експресія, пишність.

34Опишіть становлення, розвиток днигодрукування та його значення.

Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні.Давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його. Цікаво підкреслити, що з українських друкарень виходили книжки не тільки богослужбові, але багато книжок і світського змісту, і при тому різними мовами: церковно-слов′янською, польською та латинською, чим українське друкарство так відрізняється, скажімо, від друкарства московського, де друкувалися книжки переважно церковні. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею , серед цілого слов′янства були українські.Таким чином, посіяні визначними слов′янськими першодрукарями зерна впали на добрий грунт, їх праця, як і праця продовжувачів їхньої справи, сприяла тому, що книгодрукування кінця XVI-XVIII ст. стало однією з яскравих сторінок української культури.

35.Дайте оціеку усній народній творчості як елементу духовної культури укр. Народу.

Усна народна творчiсть, яка передавалася iз поколiння в поколiння, стала важливим джерелом лiтературних творiв та лiтописання Київської Русi. Численнi народнi пiснi, перекази, казки, легенди, прислiв'я зберегли риси та нашарування давнiх епох. Ще дохристиянської пори сягають русальськi пiснi. Дуже давнє походження мають обрядовi пiснi - весiльнi, похороннi, рiзного роду плачi й голосiння.Великий iнтерес становлять перекази, якi мiстять реальний iсторичний матерiал часiв Київської Русi, зокрема, про Вольгу Святославича, прототипом якого прийнято вважати Олега, або пов'язанi з iменами Володимира Святославовича та його дружинникiв.У лiтературi Київської Русi значне мiсце посiдали перекладнi твори. Крiм богослужебних книг, перекладалися з грецької мови також iсторичнi, фiлософськi, природничi працi й трактати.

36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності п.Могили

З іменем Петра Могили пов'язане розгортання системи вищої і середньої освіти в Україні та Росії. Він був фундатором і творцем Києво-Могилянської Колегії.Однією з важливих сторін його діяльності була організація і розвиток книговидавничої справи. Одним з перших він почав вводити книгодрукування книжною українською мовою.Меценат українського мистецтва. письменник і публіцист, він залишив близько 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського характеру.Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами.Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колеґію.На утримання колеґії і монастиря Могила записав дві лаврські волості і подарував власне село, крім того, надавав грошову допомогу як колеґії, так і вчителям та учням.В 1634 р. була відкрита філія колеґії , а 1636 р. була заснована колеґія в Кременці. Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність.