- •1)В чому полягає значення культурної спадковості, культурного генофонду у формуванні та розвитку культури?
- •2)Дайте характеристику самобутнім загальним рисам української культури.
- •3)Проаналізуйте духовний розвиток племен трипільської культури та його значення.
- •4)Визначити характерні особливості скіфської культури і культури народів Пн. Причорноморя.
- •5)Дайте оцінку матеріальній та духовній культурі племен дословянської доби.
- •7)Поясніть суть першої християнської реформи Володимира.
- •8)Дайте характеристику основних центрив давньоруської культури.
- •9)Розкрийте значення осередків культурного життя Київської Русі.
- •11) Дайте оцінку культурі Київської Русі як джерелу культури українського народу.
- •12)В чому полягає історико-культурологічне значення християнізації Русі?
- •13)Визначте цивілізаційну роль Візантії у розвитку укр. Культури.
- •14. Зробіть аналіз спадщини матеріальної культури Київської Русі.
- •15. Назвіть культурно-освітніх діячів Київської Русі та їх внесок у розвиток культури.
- •16. Розкрийте значення слов’янської писемності в контексті світової літ-ри.
- •17. Поясніть культурологічне значення літературних пам’яток Київської Русі.
- •19. Дайте оцінку розвитку культури Київської Русі в період феодальної роздробеності.
- •20. В чому полягає зв’язок культурної спадщини Київської Русі та сучасності?
- •21. Поясніть суть духовної культури Галицько-Волинської держави.
- •22. Зробіть характеристику розвитку архітектури в Галицько-Волинській державі.
- •23. Дайте аналіз основним факторам впливу на розвиток укр. Культури в період литовсько-польської доби
- •24.Опишіть історико-культурологічне значення виникнення та діяльності братств
- •25.Дайте характеристику впливу Берестейської унії на розвиток української культури.
- •26. Визначте місце та роль козацтва в розвитку культурного життя українського народу
- •30.Проведіть аналіз розвитку освіти та наукових знань у XIV- XVII ст.
- •31.Поясніть суть укр.. Культури в епоху козацької держави.
- •32.Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.
- •33.Дайте характеристику укр. Бароко 2-ї половини 17-18 ст.
- •34Опишіть становлення, розвиток днигодрукування та його значення.
- •35.Дайте оціеку усній народній творчості як елементу духовної культури укр. Народу.
- •36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності п.Могили
- •37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця.)
- •38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.
- •39) В чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст?
- •40)Дайте характеристику ролі гетьмана і.Мазепи в укр.Культурі.
- •41) Зробіть аналіз творчого внеску г.Сковороди в духовну культуру укр.Народу.
- •42)Розкрийте суть культурно-національного відродження 2-ї пол.17- поч.18 ст.
- •43)Прокоментуйте реакційну політику царизму щодо укр. Культури другоъ пол. 18-19 ст.
- •44)Дайте оцінку особливостям дворянського періоду національно-культурного відродження.
- •45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження.
- •46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвитку укр. Культури.
- •49)Дайте характеристику етапів національно-культурного відродження хіх ст.
- •51)Дайте оцінку ролі української греко –каталицької церкви у національно-культурному відродженні Галичини
- •55)Наведіть приклади та характерні риси національно-культурного руху в другій половині хіх ст.
- •56)В чому особливість розвитку української культури кінця хіх -початку хх ст. ?
- •59)Проведіть аналіз досягнень суспільних і природничих наук хіх-поч. Хх ст.
- •60.Дайте характеристику розвитку музчичної культури в XIX–xXст.
- •61.Прокоментуйте здобутки української культури на шляху її національного відродження.
- •62. В чому полягала суть політики коренізації та її наслідки для української культури?
- •63. Назвіть особливості та характерні риси культурного розвитку інших народів та національностей України в 1920–30-х рр.
- •64.Визначте причини суперчності та наслідки національно- культурного піднесення 1920-30.
- •65. Дайте оцінку впливу політичних процесів 1920-30 на розвиток української культури
- •66.Проведіть аналіз здобутків та причин трагічних сторінок країнської культури першої третини xXст.
- •67 . Прокоментуйте значення ідеологізації культурного життя радянської доби та її наслідки.
- •68.Розкрийте суть творчого методу радянської культури «Соцреалізм»
- •69. В чому полягав тоталітарний наступ на українську національну культуру та ї представників?
- •71. Дайте характеристику розвитку Укр. Культури часів відлиги.
- •72 Проведіть аналіз внеску та значення “шестидисятників” у розвиток укр. Культури
- •73) Дайте оцінку творчості діячів укр. Культури в еміграції
- •74) Визначте роль та значення представників дисидентського руху в розвитку укр. Культури.
- •75) Прокоментуйте положення української культури в період перебудови
- •76) Дайте характеристику основних культурних тенденцій україни в період незалежності
- •77) Прокоментуйте причини духовного оновлення укр. Народу в умовах розбудови незалежної держави.
- •78) В чому суть сучасного українського нац.-культурного відродження?
- •79. Проведіть аналіз законодавчіх актів україни щодо розвитку культури
- •80.Опишіть чинники розвитку культури та її перспективи
- •82.Дайте оцінку основним напрямам сучасного мистецтва та його місцю в світовій культурі
62. В чому полягала суть політики коренізації та її наслідки для української культури?
Принципово важливою складовою культурних процесів в Україні у 20—30-ті роки була політика коренізації, спрямована на те, щоб надати народам, об'єднаним у СРСР, певної «культурно-національної автономії»
У практичному здійсненні політики коренізації в Україні виокремлюють два аспекти: українізацію і створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин.Суть політики коренізації полягає в спробі більшовицького керівництва очолити і взяти під контроль процес національного відродження на окраїнах. Цю тезу можна підтвердити висловами осіб, які у вирішенні національного питання займали діаметрально протилежні позиції..Отже, впроваджуючи політику коренізації на початку 20-х років, більшовицьке керівництво СРСР мало на меті створити у світового співтовариства враження про вільний та гармонійний розвиток радянських республік; знайти спільну мову з багатомільйонним полінаціональним селянством; зняти наростаюче протиріччя між народними масами і політичною елітою; поставити під контроль процес національного відродження на окраїнах; частково компенсувати республікам СРСР втрату політичного суверенітету наданням прав «культурно-національної автономії». Коли ж у 30-х роках національне відродження, яке було одним із безпосередніх наслідків політики коренізації, почало виходити за межі міцніючої командно-адміністративної системи, цю політику було згорнуто.
63. Назвіть особливості та характерні риси культурного розвитку інших народів та національностей України в 1920–30-х рр.
На початку 1920-х рр. у партійних комітетах були створені спеціальні підрозділи, що займалися роботою з національними меншинами, їх роботу координував підвідділ національних меншин ЦК КП(б)У. У 1924 р. підвідділ мав 4 секції: єврейську, німецьку, польську та болгарську. З квітня 1924 р. різнопланову роботу серед неукраїнського
населення почала координувати Центральна комісія у справах національних меншин при ВУЦВК (головою був обраний секретар Президії ВУЦВК П.Буценко) та її органи на місцях. У 1927 р. було проведено першу Всеукраїнську нараду з роботи серед національних меншин, що сприяла активізації діяльності у цій сфері. Варто підкреслити, що в цей час досить активно провадилась лінія на найбільш повне представництво різних національностей в органах радянської влади. В результаті чого у 1929 р. у республіканському держапараті представники неукраїнського населення становили 63,8% всіх працюючих, в обласному - 73,1%, окружному - 46,5%. Всього у держапараті всіх рівнів представники інших національностей складали 41,3%. Для рівноправного розвитку національних меншин велике значення мало створення окремих адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного поселення неукраїнського населення. В жовтні 1924 р. у складі Української СРР була утворена автономна Молдавська республіка, а протягом 1924 - 1925 рр. почали функціонувати 7 німецьких, 4 болгарських, один польський і один єврейський національні райони, а також 954 сільські ради національних меншин, 100 містечкових рад. У цей час в Україні діяли 566 шкіл з німецькою мовою навчання, 342 - з єврейською, 31 - з татарською тощо.