37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця.)

Кожна із цих пам'яток є складною, багатоплановою розповіддю про події Хмельниччини, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій, окремі документи.Кожен з творів — оригінальне полотно, яке має свої особливості. Якщо літопис Самовидця відзначається оригінальністю їх змісту та простим викладом подій, то інші — бароковим типом світосприймання, у них вже спостерігається наближення викладу до літературного. Літопис Самовидця об'єктивно оповідає про події і фактографічно їх змальовує, а Григорій Грабянка та Самійло Величко користуються при написанні своїх творів безліччю джерел.Українознавча цінність літописів козацької доби полягає в тому, що вони досить повно відбивають особливості епохи і містять унікальні відомості про найважливіші події 17 – поч.18ст., виступають як пам'ятки усної та писемної мови. Незамінне значення козацьких літописів і для з'ясування процесу формування української національної ідеї.Поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу.

38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.

Українське бароко 17 ст. називають “козацьким”, тому що саме козацтво було носієм нового художнього смаку.Українське козацьке бароко розвивалось під впливом з одного боку - європейського бароко, з другого - народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору.Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало живописній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу - неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Провідне місце у культурному житі тодішнього суспільства посідав жанр портрета.У ювелірному мистецтві України вже з другої половини XVII ст. помітно ускладнення форм виробів та їх орнаментики,предмети набувають все більш пишного декору.Барочні риси проявляються і в оформленні стародруків, гравюри яких набувають складної композиції та пишних декоративних форм.

39) В чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст?

Полемічна література в кращих своїх зразках показувала справжню сутність польсько-католицької експансії, палко закликала народ до боротьби з нею, завдяки чому і зіграла прогресивну роль в ідеологічній боротьбі того часу.Українська полемічна література виникла як засіб захисту православ’я від католицько-шляхетської експансії, але вийшла за межі не тільки церковних суперечок, а й широких конфесійних тем. Вона широко охоплює суспільну тематику і, виступаючи на захист трудящих верств, починає трактувати питання власне гуманізму.Найхарактернішою ознакою української полемічної літератури була її гостра публіцистична спрямованість, органічний зв'язок з актуальними питаннями політичної боротьби свого часу, філософське осмислення нагальних суспільних проблем. Водночас ідейна боротьба полемістів проти католицизму виражала класову боротьбу різних соціальних груп українського суспільства. Письменники-полемісти були виразниками дум і почуттів головним чином тих суспільних станів, які виступали проти польсько-шляхетського гніту та насильного покатоличення.Письменники-полемісти:Герасим Смотрицький,Василь Суразький,Клірик Острозький,Христофор Філалет,Іван Вишенський,Стефан Зизаній,Мелетій Смотрицький,Захарія Копистенський