6. Функції ядра.

Дуже важливе значення відіграє ядро в передачі інформації спадкових властивостей клітини.Із повсякденного життя Вам добре відомо, що із насіння гороха, помідори чи пшениці виростає тільки горох, помідор і пшениця. Із насіння сосни, дуба виростає тільки сосна і тільки дуб.Візьміть, наприклад, насіння евкаліпта, яке майже досягає розмірів макової зернинки, а з нього виростає гігантське дерево.Спостерігається закономірність, кожний вид відтворює собі подібний організм.

Виникає питання. Чому?

В цьому відношенні важлива роль належить спеціалізованим органелам ядра — хромосомам, в яких містяться гени — матеріальні носії інформації.Таким чином, ядро виконує головну роль як носій спадкової інформації, яка передається при поділі від однієї клітини до другої, від одного покоління до другого.

Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.

1. Передумови, що обумовлюють поділ ядра і клітини.

2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.

3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.

4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.

5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, І-й і ІІ-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.

1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.

Ріст рослинного організму (збільшення його розмірів) відбувається внаслідок збільшення кількості клітин шляхом поділу. В одноклітинних організмах поділ клітин являється одночасно і способом їх розмноження — до збільшення їх ваги, а розмноження — до збільшення кількості особин даного виду.Кожна молода клітина росте на протязі даного часу і в процесі її росту співвідношення між зростаючим об’ємом клітин і зростаючою її поверхнею весь час змінюється.

Ріст поверхні, звичайно, відстає в своєму абсолютному виразі від росту об’єму, тому що поверхні збільшуються як квадрати, а об’єм як куби.Як відомо, клітина живиться через поверхню. Тому в певний час поверхня не може “забезпечити” об’єм клітини і вона починає інтенсивно ділитися.Крім того, на думку деяких вчених, одним із факторів, який призводить до порушення ядерно-цитоплазматичного відношення, тобто відношення об’єму ядра до об’єму цитоплазми.Існує чотири способи поділі клітини: амітоз, мітоз, ендомітоз і мейоз.

2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.

Амітоз (від грец. а— заперечна частка і mitos — нитка) — прямий поділ ядра, який відбувається шляхом перешнуровування ядерної речовини, без утворення хромосом. Явище А. Вперше описав німецький біолог Р.Ремарк (1841). Термін “А” запровадив німецький гістолог В. Флемінг (1882).Суть амітозу полягає в тому, що ядро, а за ним вміст клітини ділиться на дві частини — дочірні клітини без будь-яких попередніх змін структури органел, в тому числі і ядра.Причому ядро ділиться на дві частини навіть без попереднього розчинення ядерної оболонки. Відсутнє формування веретена поділу, яке характерне для інших типів поділу.Після поділу ядра починає ділитися протопласт і вся клітина на дві частини, але в тих випадках, коли спостерігається дроблення ядра на декілька частин, утворюються багатоядерні клітини. При амітозі не відбувається рівномірного розподілу речовини ядра між дочірніми ядрами, тобто не забезпечується їх біологічна рівномірність. Однак утворені клітини не втрачають своєї структурної організації і життєдіяльності.Довгий час в науці існувала думка, що амітоз — це патологічне явище, яке властиве лише патологічно зміненим клітинам. Проте останні дослідження не підтверджують цієї точки зору. Багатьма дослідженнями (Каролінська, 1951 та ін.) доведено, що амітоз спостерігається і в молодих нормально розвинутих клітинах. Цей тип поділу клітини і ядра спостерігали в клітинах міжвузлів харових водоростей, в клітинах цибулі, традесканції. Крім того, амітоз зустрічається і в спеціалізованих тканинах з високою активністю метаболічних процесів, а саме: в клітинах тапетум мікроспорангіїв, в ендоспермі насіння деяких рослин тощо.Однак цей тип поділу не зустрічається в клітинах в яких необхідно зберегти повноцінну генетичну інформацію, наприклад, в яйцеклітинах та клітинах зародка. Тому на думку ряду вчених, амітоз не може вважатися повноцінним способом розмноження клітин.