- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
8. Ліпідні краплі як форма включень.
В процесі життєдіяльності рослинних організмів крім білків і вуглеводів виробляються ще й жирові включення, які прийнято називати оліями. Жирові включення відкладаються в тканинах рослин у вигляді крапель за допомогою олеопластів. Найчастіше олії відкладаються в запасаючих тканинах насіння та плодів. У вегетативних органах тих рослин, які зимують, частот спостерігається перетворення крохмальних включень на жирові, цю найбільш економну форму запасних речовин в умовах низьких температур. Вміст жирів у насінні рослин може бути досить високим: насіння соняшника, льону, бавовнику, конопель містить до 60 % олії, насіння грецьких горіхів — до 74%. Реактиви для виявлення олій: розчин Судан ІІІ, реактив Мілонова, бром – феноловий синій.
9. Кристалічні включення: утворення та форми.
В процесі життєдіяльності рослинного організму виробляються шкідливі для рослинного організму речовини, зокрема кислоти (щавелева, оцтова). Рослинні організми, щоб позбутися шкідливих кислот, виробили механізми взаємодії з неорганічним компонентом рослинної клітини:
НООС=СООН + Са → СаС2О4 + Н2 ↑
Щавелевокислий кальцій СаС2О4 у рослинній клітині може міститися у різних формах:
Кристалічний пісок — скупчення дрібних кристалів оксалату кальцію, які можна спостерігати в тканинах рослин родини пасльонових.
Друзи — складні кристали, які утворюються з кристалічних пірамідок, що зрослися основами і мають зірчасту форму. Зустрічаються у представників родин розоцвітих, гречкових, в корі дуба, липи тощо. В тканинах кори дерев ними заповнені цілі ділянки, що свідчить про те, що рослини їх використовують для механічного захисту тканин.
Рафіди — це скупчення голчастих кристалів, що заповнюють клітину цілком, протопласт такої клітини відмирає. Рафіди найчастіше спостерігаються в тканинах однодольних рослин — конвалії, купини, алое.
Тема8. Оболонка рослинної клітини.
1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
3. Структурна організація оболонки.
4.Первинна оболонка: визначення та утворення. Плазмодесми, пори і порові поля, як структурні компоненти первинної оболонки.
5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
6. Поняття про апопласт і симпласт.
7. Використання людиною клітинних оболонок.
1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
Оболонка — це зовнішній пограничний шар клітини. Це продукт життєдіяльності цитоплазми. У підтвердження цього говорить той факт, що голі клітини, а також зооспори на ранніх етапах свого розвитку не мають оболонки, а пізніше через певний час вкриваються оболонкою. Більшість представників рослинного світу вкриті оболонкою. Вона відсутня лише у статевих клітин (гамет), зооспор, а також у вегетативних клітин деяких нижчих рослин, зокрема у джгутикових, грибів (міксоміцетів, архіміцетів), водоростей та ін. Проте у цих рослин їх протопласт відмежований від зовнішнього середовища еластичним шаром плазматичною мембраною (плазмалемою).Оболонки рослинних клітин на відміну від тваринних твердіші і вони, в основному, зумовлюють форму клітини. Клітинна оболонка досить міцна і зберігається на протязі всього їх життя. Оболонки деяких клітин навіть після їх відмирання ще деякий час можуть брати участь в життєвих процесах рослинних організмів. Характер клітинної оболонки залежить від функції клітини. Так, наприклад, живі клітини, в яких протікають обмінні процеси, мають тонку оболонку, а клітини, які виконують механічні та провідні функції, мають потовщені оболонки. Морфологія клітинної оболонки може змінюватися в залежності від віку клітин, а також від функцій, які вона виконує. Оболонка, як провило, без кольору і є прозорою, легко пропускає сонячне світло. По ній можуть переміщатися вода розчинені низькомолекулярні речовини. У кожній клітині є власна оболонка. Оболонка сусідніх клітин з’єднані між собою речовинами, які формують так звану серединну пластинку.