Білет № 30

1. Охарактеризуйте стилі педагогічного спілкування.

Інтегральною характеристикою педагогічного спілкування, у якій в знятому вигляді виявляються морально-світоглядні установки вчителя, педагогічна спрямованість його особистості, рівень комунікабельності та комунікативні здібності, уміння і навички, є стиль педагогічного спілкування. К.К. Платонов трактує стиль діяльності як сукупність індивідуальних особливостей певної діяльності особистості, яка впливає на спосіб досягнення мети цієї діяльності та визначає своєрідність її виконання. За В.А. Кан-Каликом стиль педагогічного спілкування як індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії вчителя з учнями. У стилі педагогічного спілкування, таким чином, проявляються: особливості комунікативних можливостей учителя; характер його взаємин з учнями; творча індивідуальність самого вчителя; особливості учнівського колективу (чи особистості учня). Стилі педагогічного спілкування :діалогічний (1): активність, контактність і висока ефективність спілкування; педагогічний оптимізм, опора на позитивний потенціал особистості дитини і учнівського колективу, поєднання доброзичливості з довірою до самостійності школярів; впевнена відкритість, щирість і природність у спілкуванні; безкорислива чуйність і емоційне прийняття учнів як партнерів по спілкуванню, прагнення до взаєморозуміння і співробітництва; глибоке і адекватне сприймання і розуміння поведінки учнів, їх особистих проблем, врахування полімотивованості їх вчинків; цілісний вплив на особистість школяра та її ціннісно-смислові орієнтації; передача соціального досвіду як особистісно прожитого знання; високий рівень імпровізаційності у спілкуванні, готовність до новизни, орієнтація на діалог, дискусію, обговорення; прагнення до власного професійного і особистісного зростання; досить висока і адекватна самооцінка; розвинуте почуття гумору;альтруїстичний : повне підпорядкування себе завданням професійної діяльності, відданість роботі та учням, відсутність прагнення до власного професійного і особистісного зростання, низький рівень рефлексії власної поведінки;коформістський : поверхове, депроблематизоване і безконфліктне спілкування з учнями без чітко визначених комунікативних і педагогічних цілей, яке часто переходить у пасивне реагування на зміни ситуації; недостатня вимогливість, безініціативність; лабільна або низька самооцінка; пасивний :холодна відчуженість, гранична стриманість, підкреслена дистантність, замкнутість і байдужість до учнів, висока самооцінка у поєднанні з прихованим невдоволенням від процесу спілкування; маніпулятивний : егоцентрична спрямованість, підкреслена вимогливість, приховане самолюбство; високий рівень розвитку комунікативних умінь, їх вміле використання для прихованого маніпулювання партнерами по спілкуванню; висока самооцінка і самоконтроль; авторитарно-монологічний : прагнення до домінування, орієнтація на “виховання – примушування”, переважання дисциплінарних методів і прийомів над організовуваючими; егоцентризм, нетерпимість до помилок і заперечень зі сторони учнів, нехватка педагогічного такту, агресивність; суб’єктивізм в оцінках, жорстка поляризація останніх; ригідність, орієнтація на репродуктивну діяльність, стереотипізація педагогічних впливів; низька сенситивність і рефлексія власної поведінки, висока самооцінка; конфліктний (7): неприйняття спілкування з учнями у своїй професійній діяльності, педагогічний песимізм, роздратованість, імпульсивне відштовхування учнів, скарги на їх ворожість та “невиправність”, прагнення звести спілкування з ними до мінімуму і прояв агресивності, коли не можна уникнути такого спілкування; емоційні “зриви”, інфантильне перекладання відповідальності за невдачі у спілкуванні на учнів або ж на “об’єктивні” обставини; низька самооцінка і самоконтроль.

2. Розкрийте погляди А.С. Макаренка на використання виховного потенціалу дитячого колективу.

Воля й характер, підкреслює А.С. Макаренко, не спадкові якості, не біологічно зумовлені, а виховуються в конкретних суспільно-історичних умовах. Воля – це готовність діяти, спрямована усвідомленістю почуття обов’язку перед колективом, перед Батьківщиною. Риси характеру розвиваються під впливом суспільних особливостей життя, на основі переконань і моральних якостей людини, під виховним впливом педагога. Тільки правильно організована діяльність вихованця дає можливість виховати в нього найкращі якості волі й характеру. Думка А.С. Макаренка про роль дії у вихованні волі аналогічна думкам К.Д. Ушинського, який вказував, що воля, як і мускули, стає сильнішою в процесі поступово ускладнюваної діяльності. Він розумів, що в діяльності людина навчається долати можливі труднощі як зовнішні, так і внутрішні. До речі, як відомо, питанням виховання волі й характеру дуже багато уваги приділяли і видатні українські педагоги Г.Г. Ващенко і В.О. Сухомлинський. Визначаючи мету виховання, Антон Семенович Макаренко запитував: звідки випливає мета виховання, виховної роботи? Й відповідав: мета виховання випливає з наших соціальних потреб, з нашого суспільного життя. “Я під метою виховання розумію програму людської особистості, програму людського характеру, при цьому в поняття “характер” я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів і внутрішньої переконливості, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особистості, до якої повинні прагнути”

3. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки людини.

Для характеристики ефективності роботи з охорони праці використовують наступні показники:показник частоти нещасних випадків;показник важкості нещасних випадків; кількість людино-днів непрацездатності.Найбільш сучасною е оцінка стану охорони праці за допомогою визначення ризику нещасних випадків відповідно до ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 „ Система управління безпекою та гігієною праці.(Вимоги OHSAS 18001: 1999) , в яких запропонований механізм ідентифікації та оцінки ризику небезпек виникнення нещасних випадків.Статистичний метод визначення ризику настання небажаних подій визначається за:- показником частоти нещасних випадків у закладі освіти: К_ч=1000×n/N, де, n – кількість нещасних випадків за певний термін часу(звичайно за рік); N – середн кількість працюючих за певний термін часу; - показником важкості нещасних випадків: К_в=t/n, де, t – загальна кількість днів непрацездатності внаслідок нещасних випадків.- кількістю людино- днів непрацездатності:К_е= К_ч× К_в= 1000× t/ N.Експертний метод оцінювання ризику передбачає визначення:- коефіцієнта технічної безпеки k_т :, де,n_з, n_б - відповідно загальна к-сть обладнання та кількість справного обладнання.- коефіцієнта технічної небезпеки будівель та споруд k_б :- визначення за карткою оцінки умов та безпеки праці підприємства максимальну суму балів для оцінки ризику S_max : - коефіцієнта організаційної безпеки k₀, як суму оціночних балів за таблицею 2.

- суму штрафних балів; За середньостатистичними даними по Україні (таблиця 1) визначається припустимий ризик небезпек виникнення нещасних випадків в приміщенні навчального закладу R_п. Таблиця 1

Розподіл імовірності виникнення смертельних нещасних випадків та травмування працівників у галузі освіти

№ з/п	Вид економічної діяльності	Ризик
1	Освіта (ризик загибелі)	1,7х10^-5
2	Освіта (ризик травмування)	0,6х 10^-3

Загальний ризик небезпек виникнення нещасних випадків в приміщенні навчального закладу визначається за формулою:

,

Отриману розрахункову величину загального ризику небезпек виникнення нещасних випадків у приміщенні навчального закладу порівнюють (таблиця 2) з припустимим ризиком.