Склад повітря робочої зони

Чистим повітрям вважається таке, яке не забруднене твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, що змінюють його природний склад. Нормується за ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”. Склад повітря робочої зони при виробництві антибіотиків авермектинів може забруднюватись в процесі роботи інокулятора, посівного апарата, ферментера, фільтр – преса, сушарки з киплячим шаром та під час приготування поживного середовища. Найбільші концентрації пилу антибіотиків спостерігаються переважно в цехах сушки і розфасовки. Повітря може забруднюватись компонентами поживного середовища в процесі його приготування та частинками напівпродукту; компонентами миючих засобів; відпрацьованими газами [10]. В повітря робочої зони можуть потрапляти такі речовин: ацетон, азотна кислота, сірчана кислота, оксид вуглецю, діоксин вуглецю, сірководень, соляна кислота, хлор, етиловий спирт [10]. Для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень застосовують такі заходи: запобігають проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення зє’днань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу; видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів; застосування засобів захисту людини [10].

Природне та штучне освітлення

В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне освітлення прямим або відбитим світлом сонця (небосхилу) через світлові прорізи в зовнішніх відгороджуючи конструкціях приміщень; штучне освітлення, призначене для освітлення в темні години або в приміщеннях, де немає природного світла; сполучене (суміщене) освітлення характеризується одночасним поєднанням природного та штучного освітлення в світлі години доби [10].

Нормується за ДБН В.2 5-10.2006 “Природнє і штучне освітлення. Норми проектування”.

Природне освітлення

Природне освітлення виробничих приміщень світлом неба, особливо прямим сонячним світлом, може здійснюватись через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні, що встановлені на покритті виробничих будівель) [10]. Природне освітлення, згідно з вимогами СНиП II-4-79 “Природне та штучне освітлення. Норми проектування” передбачають в приміщеннях з постійним перебуванням людей.

Штучне освітлення

Головними джерелами світла для промислового освітлення є лампи розжарювання (вакуумні, газонаповнені, газонаповнені безспіральні) та газорозрядні (люмінесцентні, ртутні, високого тиску, дугові типу ДРЛ, денного світла, поліпшеної передачі кольорів, білого світла ) [10].

Розрахунок штучної освітленості для ферментного відділення заводу по виробництву антибіотиків авермектинів.

Розрахуємо штучне освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Основне рівняння методу:

F = ESkz/ηn, лм

де F - світловий потік однієї лампи, лм; Е - мінімальна нормована освітленість, лк; S- площа приміщення, м², К - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників; Z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньогоризонтальної), приймається рівним 1,1. ..1,2; η- коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках; n - кількість ламп.

Визначаємо кількість ламп n, що необхідна для освітлення ферментного відділення:

n = ЕSКZ/ηF, шт.

За нормами освітленості мінімальна штучна освітленість Е становить 100 лк.

Знайдемо індекс приміщення за формулою:

і = а•в/Н_р(а+в),

де а, в — відповідно ширина і довжина приміщення, м; Н_р - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м: а = 12, в = 18. Площа відділення цеху становить S = 12•18= 216 м². Висота підвішування світильників над робочою поверхнею 7 м. З цього знаходимо індекс приміщення:

і = 12•18/7(12+18) =1.02

За таблицею знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку.

При цьому тип світильника та коефіцієнт відбиття стелі та стін вибираємо залежно від умов. Для нашого виробництва це світильники відкритого денного світла ЩОД 2х40, ЩОД 2х80, УСП-5 4х20.

η = 44%= 0,44. Значення коефіцієнта запасу К - 1,5 для приміщення з малим виділенням пилу. Рекомендуючий тип ламп (потужність), Вт – ЛДЦ – 40 (люмінесцентні лампи білого світла поліпшеної передачі кольорів). Світловий потік становить 1520 лм.

Знаходимо кількість ламп n для нормальної мінімальної потужності:

n=(ЕSК Z)/(ηF) = (100*216*1,5*1,1)/(0,44*1520) =35640/668,8= 53,2 = 54 шт.

Кількість світильників знаходимо за формулою:

N = n/n_c;

де n_c− - число ламп в одному світильнику.

N = 54/4 =13,5 = 14 шт.

Розрахункова освітленість:

E=Fηn/SKZ;

E=1520•0,44•54/216•1,5•1,1=101,33 лк

Отже освітленість в лабораторії достатня для нормальної і безпечної праці.