- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1. Аналіз стану проблеми
- •Розділ 2. Технологічна частина проекту Розділ 2.1. Характеристика кінцевої продукції виробництва
- •Розділ 2.2. Обґрунтування вибору технологічної схеми
- •2.2.1. Порівняльний аналіз біологічних агентів
- •2.2.2. Обґрунтування вибору складу поживного середовища
- •2.2.3. Розрахунок складу поживного середовища
- •2.2.4. Обґрунтування вибору способу культивування
- •2.2.5. Обґрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •2.2.6. Обґрунтування способу концентрування біомаси
- •2.2.7. Обґрунтування вибору способу руйнування клітинної стінки
- •2.3. Характеристика біологічного агенту
- •2.3.1. Таксономічне положення
- •2.3.2. Морфолого – культуральні ознаки
- •2.3.3. Фізіолого – біохімічні ознаки
- •2.4. Опис технологічного процесу біосинтезу
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.5.1. Розрахунок обладнання
- •1.Розрахунок основного обладнання
- •Фільтрувальне обладнання вибираємо за поверхнею фільтрації і за питомою швидкістю фільтрації.
- •2.Розрахунок допоміжного обладнання
- •2.6. Контроль виробництва
- •Розділ 3. Охорона праці
- •Мікроклімат
- •Склад повітря робочої зони
- •Природне та штучне освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Виробничий шум
- •Виробничі вібрації
- •Виробничі випромінювання
- •Висновки
- •Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список літератури
Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища
Апаратурне оформлення виробництва не забезпечує 100%-вого використання сировини, напівпродуктів, матеріалів. Наявні втрати їх обумовлюють утворення твердих, рідких та пилоподібних промислових відходів.
Для зменшення викидів в атмосферу на витяжній системі вентиляції встановлені фільтри тонкої очистки типа "НЕРА" з ефективністю очистки 99,9% [9].
Виробничі стоки на ділянці виробництва антибіотичних препаратів утворюються на стадії санітарної підготовки та промивки обладнання та разом з загальнозаводськими стоками скидаються в міську каналізацію.
Тверді некондиційні відходи виробництва збираються та направляються на полігон твердих побутових відходів.
Відходи від пакувальних матеріалів збираються та направляються на переробку «Вторсировина» [9].
Вміст специфічних речовин в вентиляційних викидах та стічних водах обумовлений регламентними втратами та не перевищує значення санітарно- гігієнічних нормативів [9].
Але технології отримання авермектинів мають ряд певних недоліків, наприклад до кінця не вирішено питання утилізації відходів і відповідно зниження негативної дії на навколишнє середовище. Значна кількість міцелію продуцента авермектинів (більше 100 кг/м3 культуральної рідини) після екстракції цільового продукту викидаюється в навколишнє середовище. При цьому добре відомо, що міцелій стрептоміцетів містить велику кількість таких біологічно цінних компонентів, як амінокислоти, ліпіди, вітаміни, мікроелементи та ін., що представляють інтерес для практичного використання [7].
Міцеліальні відходи виробництва пропонується використовувати для отри-
мання речовин з ад’ютивними властивостями, в якості компонента поживного середовища для продуцента тетрацикліну, при отриманні клею.
Після проведених дослідів по визначенню біохімічного складу та параметрів нешкідливості міцелію продуцента авермектинів, показано, що він не містить в своєму складі токсичних компонентів і не проявляє патологічну дію на організми лабораторних тварин (кроликів, білих мишей). Міцелій може використовуватись в якості добавки до кормів. Біохімічний склад міцелію продуцента авермектинів залежить від умов культивування, а вміст таких основних компонентів, як білки, вуглеводи та ліпіди в сухій біомасі містяться в межах – 46-51%, 24-33%, 7-15% відповідно. Ліпіди продуцента авермектинів володіють високою антиоксидантною активністю і представляють собою перспективну сировину для використання в якості компонентів лікарських засобів. Встановлено, що як біомаса в цілому, так і ліпідна фракція міцелію, мають стимулюючу дію на ріст лабораторних тварин. Встановлено позитивну дію міцелію продуцента авермектинів на показники природної резистентності лабораторних тварин. Вміст лізоциму і бактерицидна активність сироватки крові мишей, яким згодовували міцелій, вище ніж у контролю [22, 28].
Отже відпрацьований міцелій, що залишається як відходи при біосинтезі авермектинів може бути використаний для вторинної переробки з отриманням біологічно активної ліпідної фракції та різким зниженням шкідливої дії на навколишнє середовище.