Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища

Апаратурне оформлення виробництва не забезпечує 100%-вого використання сировини, напівпродуктів, матеріалів. Наявні втрати їх обумовлюють утворення твердих, рідких та пилоподібних промислових відходів.

Для зменшення викидів в атмосферу на витяжній системі вентиляції встановлені фільтри тонкої очистки типа "НЕРА" з ефективністю очистки 99,9% [9].

Виробничі стоки на ділянці виробництва антибіотичних препаратів утворюються на стадії санітарної підготовки та промивки обладнання та разом з загальнозаводськими стоками скидаються в міську каналізацію.

Тверді некондиційні відходи виробництва збираються та направляються на полігон твердих побутових відходів.

Відходи від пакувальних матеріалів збираються та направляються на переробку «Вторсировина» [9].

Вміст специфічних речовин в вентиляційних викидах та стічних водах обумовлений регламентними втратами та не перевищує значення санітарно- гігієнічних нормативів [9].

Але технології отримання авермектинів мають ряд певних недоліків, наприклад до кінця не вирішено питання утилізації відходів і відповідно зниження негативної дії на навколишнє середовище. Значна кількість міцелію продуцента авермектинів (більше 100 кг/м³ культуральної рідини) після екстракції цільового продукту викидаюється в навколишнє середовище. При цьому добре відомо, що міцелій стрептоміцетів містить велику кількість таких біологічно цінних компонентів, як амінокислоти, ліпіди, вітаміни, мікроелементи та ін., що представляють інтерес для практичного використання [7].

Міцеліальні відходи виробництва пропонується використовувати для отри-

мання речовин з ад’ютивними властивостями, в якості компонента поживного середовища для продуцента тетрацикліну, при отриманні клею.

Після проведених дослідів по визначенню біохімічного складу та параметрів нешкідливості міцелію продуцента авермектинів, показано, що він не містить в своєму складі токсичних компонентів і не проявляє патологічну дію на організми лабораторних тварин (кроликів, білих мишей). Міцелій може використовуватись в якості добавки до кормів. Біохімічний склад міцелію продуцента авермектинів залежить від умов культивування, а вміст таких основних компонентів, як білки, вуглеводи та ліпіди в сухій біомасі містяться в межах – 46-51%, 24-33%, 7-15% відповідно. Ліпіди продуцента авермектинів володіють високою антиоксидантною активністю і представляють собою перспективну сировину для використання в якості компонентів лікарських засобів. Встановлено, що як біомаса в цілому, так і ліпідна фракція міцелію, мають стимулюючу дію на ріст лабораторних тварин. Встановлено позитивну дію міцелію продуцента авермектинів на показники природної резистентності лабораторних тварин. Вміст лізоциму і бактерицидна активність сироватки крові мишей, яким згодовували міцелій, вище ніж у контролю [22, 28].

Отже відпрацьований міцелій, що залишається як відходи при біосинтезі авермектинів може бути використаний для вторинної переробки з отриманням біологічно активної ліпідної фракції та різким зниженням шкідливої дії на навколишнє середовище.