- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1. Аналіз стану проблеми
- •Розділ 2. Технологічна частина проекту Розділ 2.1. Характеристика кінцевої продукції виробництва
- •Розділ 2.2. Обґрунтування вибору технологічної схеми
- •2.2.1. Порівняльний аналіз біологічних агентів
- •2.2.2. Обґрунтування вибору складу поживного середовища
- •2.2.3. Розрахунок складу поживного середовища
- •2.2.4. Обґрунтування вибору способу культивування
- •2.2.5. Обґрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •2.2.6. Обґрунтування способу концентрування біомаси
- •2.2.7. Обґрунтування вибору способу руйнування клітинної стінки
- •2.3. Характеристика біологічного агенту
- •2.3.1. Таксономічне положення
- •2.3.2. Морфолого – культуральні ознаки
- •2.3.3. Фізіолого – біохімічні ознаки
- •2.4. Опис технологічного процесу біосинтезу
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.5.1. Розрахунок обладнання
- •1.Розрахунок основного обладнання
- •Фільтрувальне обладнання вибираємо за поверхнею фільтрації і за питомою швидкістю фільтрації.
- •2.Розрахунок допоміжного обладнання
- •2.6. Контроль виробництва
- •Розділ 3. Охорона праці
- •Мікроклімат
- •Склад повітря робочої зони
- •Природне та штучне освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Виробничий шум
- •Виробничі вібрації
- •Виробничі випромінювання
- •Висновки
- •Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список літератури
Виробничі випромінювання
Фізіологічні процеси в організмі людини проходять нормально при тепловому балансі людини з навколишнім середовищем. Особливо несприятливо впливає на самопочуття людини надлишкова теплота навколишнього середовища. Тривала дія високої температури повітря посилює діяльність серцево – судинної та дихальної систем, спричиняє втрату значної кількості вологи та мінеральних солей, а в окремих випадках і тепловий удар. Низькі та знижені температури можуть бути причиною охолодження та переохолодження [10]. Рівень випромінювання нормується за ГОСТ12.1.005 – 88, ДСН3.3.6.042 – 99 “Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”. При виробництві антибіотиків авермектинів створюються виробничі теплові випромінювання під час роботи автоклава [10]. Автоклави встановлюються в окремому приміщенні з температурою повітря не нижчою 5 град ºС. Перед кожним циклом парової обробки проводиться гідравлічна перевірка автоклава, а також прилеглих трубопроводів і запірної арматури. Максимальний тиск живильного насоса не повинен перевищувати дозволеного робочого тиску автоклава згідно з експлуатаційною документацією. При використанні прохідних автоклавів у тупиковій схемі неробочі кришки повинні мати заглушки. Автоклави забезпечені апаратурою автоматичного запису температури і тиску робочого середовища. Вона встановлюється в кабіні оператора або в інших місцях поблизу пультів та органів керування, де б забезпечувалось постійне спостереження за їх роботою і показаннями. Під час вивантаження із автоклава проводиться вентиляція приміщення. Для забезпечення безпечної роботи автоклави забезпечені контрольно-вимірювальними приладами, запобіжної, редукуючої і арматурою, у тому числі пристосуваннями для відключення автоклава від трубопроводу, що підводить пару і воду, пристосуваннями для випуску з автоклава пари і води, а також блокують пристроями, що виключають можливість пуску пари при не повністю закритій кришці або наявності в автоклаві тиску вище атмосферного. Автоклави слід забезпечити теплоізоляцією, на поверхні якої температура не повинна бути вищою ніж 45 °С [10]. Основні методи захисту від температурних впливів – усунення високотемпературних джерел теплоти; теплоізоляція та охолодження гарячих поверхонь; екранування; застосування вентиляції, повітряних оазисів та душування; засоби індивідуального захисту; організація раціонального режиму праці та відпочинку [10].
Висновки
З метою усунення дії комплексу шкідливих і небезпечних факторів на підприємстві необхідно провести такі заходи: забезпечити нормальну роботу припливно-витяжної вентиляції; встановити необхідну теплоізоляцію обладнання, комунікацій, яка забезпечить температуру на поверхні обладнання не вище 350С (при умові, що температура всередині приміщення не перевищує 1000С); проводити контроль освітленості робочих місць не рідше 1 разу на 2 місяці, своєчасно замінювати перегорілі лампи, чистити світильники; забезпечити віброакустичний захист.
Отже, для того, щоб створити безпечні умови праці на підприємстві, потрібно:
- підвищувати кваліфікацію спеціалістів з охорони праці;
- проводити інструктажі з техніки безпеки;
- забезпечити дотримання технологічного режиму;
- не допускати до роботи робітників не по спеціальності;
- забезпечити високу трудову дисципліну;
- використовувати колективні та індивідуальні засоби захисту.