молекулярною масою, тому що їх розчинність менша. При додаванні наступних порцій спирту в осад випадають білки з меншою молекулярною масою.

Швидкість і ступінь набухання полярних ВМСу воді зменшуються з додаванням спирту та інших нерозчинників, молекули яких добре гідратуються водою і тому є дегідратуючими агентами для полімеру.

Лабораторна робота № 12.1

ВАГОВЕ ВИВЧЕННЯ КІНЕТИКИ НАБУХАННЯ ЖЕЛАТИНУ У ВОДНО– СПИРТОВИХ СУМІШАХ

Мета роботи – визначення швидкості, ступеня і граничного ступеня

набухання	полімерів	та їх залежності від концентрації водно-спиртових
сумішей.		Завдання на виконання роботи
Встановити залежність швидкості, ступеня та граничного			ступеня
набухання	ВМС від	концентрації водно-спиртових сумішей. Для	цього
потрібно:

1.Приготувати розчини заданої концентрації;

2.Визначити приріст маси полімеру за певний відрізок часу;

3.Розрахувати ступінь набухання;

4.Побудувати графічні залежності ступеня набухання від часу;

5.Графічно розрахувати швидкість набухання;

6.Побудувати графічну залежність ступеня набухання від швидкості і знайти граничний ступінь набухання.

7.Встановити залежність граничного набухання полімеру від концентрації спиртово-водної суміші.

Прилади, лабораторний посуд, реактиви

Терези, бюкси, секундомір, фільтрувальний папір, желатин, водноспиртові суміші різних концентрацій.

Порядок виконання роботи

1.Близькі за розмірами і масою платівки желатину, заздалегідь відмиті від домішок і низькомолекулярних фракцій, зважують на торсійних терезах і записують їх початкову масу m0.

2.Зважені платівки желатину занурюють в бюкси з розчинами спирту концентрацією від 5 до 50 %. Включають секундомір і через кожні0,5 – 2 хв його зупиняють, виймають платівки желатину і швидко висушують їх між аркушами фільтрувального паперу.

3.Зважують платівки на торсійних терезах. Масу платівок за відповідний

проміжок часу позначають mt.

81