розчину і вносять у наступну колбу з водою і . тЗ.д останньої колби50 мл розчину виливають у раковину.

2. В окремій колбі титруванням лугом визначають нормальність

найконцентрованішого вихідного розчину. Для цього піпеткою	беруть три
проби кислоти по10 мл і титрують0,1 Н розчином NaOH у	присутності

фенолфталеїну. Для розрахунків беруть середнє значення, отримане при титруванні.

3.На технічних терезах зважують п¢ять рівних частин активного вугілля по 1…2 г і вносять у п’ять колб, що містять по50 мл розчинів органічної кислоти різних концентрацій.

4.Вміст колб перемішують протягом10-15 хв, потім відфільтровують, відкидаючи перші порції фільтрату.

5.Рівноважні концентрації після адсорбції перевіряють титруванням у всіх колбах, відбираючи для цього з кожної колби по 10 мл розчину.

Опрацювання результатів

1. Результати титрування вихідного розчину кислоти розраховують за

рівнянням	Vk ×Ck	=Vл ×Сл ,	(8.4)
де Vk – об’єм	кислоти, взятої для	титрування(10 мл); Ск – концентрація
кислоти; Vл –	об’єм лугу, використаного на		титрування(середнє з трьох
вимірювань); Сл – концентрація лугу (0,1 н).

2.Концентрації робочих розчинів кислоти визначають за даними п’яти розведень.

3.Величину адсорбції Г розраховують за рівнянням

Г =	( C	0	- C ) ×V ×10	-3	,	(8.5)

m

де С0 і С – початкова та рівноважна концентрації кислоти; V – об’єм розчину, мл; m – наважка адсорбенту, г. Одержані дані заносять до таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Результати розрахунку адсорбції на межі поділу тверде тіло – рідина

Номери

Концентрація розчину,

Адсорбція

Відношення

колб

моль/л

Г, моль/г

Со/Г, г/л

вихідного С0

рівноважного

р С

1

2

3

4

5

в

4.

Будують

експериментальну

ізотерму

адсорбції

Ленгмюра

координатах Г=f(Ср).

C0

5.

Будують

пряму

в координатах

= f(C )

(див.

лабораторну

роботу

Γ

0

№7, рис.

7.3). Граничну

адсорбцію

Г. знаходять

як котангенс кута

нахилу

отриманої прямої до вісі ординат.

¥

6.

Обчислюють

питому

адсорбційно-активну

площу

поверхні

адсорбенту S [м2/г] за таким рівнянням .

61