13. Запишіть речення, добираючи потрібне з дужок. Поясніть свій вибір.

1. Вам слід (...) з результатами експерименту. Радий (...) з Вашим колегою (ознайомитися, познайомитися). 2. Порівняно з минулим роком (...) виробництва зріс утричі. В умові задачі вказано дані про (...) посудини (об’єм, обсяг). 3. Ця пропозиція була (...) для всіх. Висловлена думка суттєво відрізнялася від (...) положень (загально-прийнятий, загальноприйнятний). 4. Викладач задоволений (...) групою. Він не (...) виконати це завдання (здатний, здібний). 5. Комп’ютер значно полегшив працю бухгалтерів, (...). (...) відмовилися виконати цей небезпечний трюк (статист, статистик).

14. Порівняйте і запишіть лексичне значення наведених слів. Кожне слово введіть у контекст, який підтвердить ваші пояснення.

Подовжений – продовжений, настирливий – настійливий, показник – покажчик, дослідний – дослідницький, базовий – базисний, розв’язувати – вирішувати, емоційний – емоціональний, виключний – винятковий, здібний – здатний, докоряти – дорікати, зумовити – обумовити, переводити – переказувати, змістовий – змістовний, людний – людяний, заставляти – примушувати, заважати – мішати.

15. Запишіть правильно словосполучення. Визначте, у чому причина допущених помилок?

Книжний магазин, виголошувати порядок денний, багаточисленні документи, передвиборча агітація, на протязі місяця, дев’ятиповерхова будова, гарантований лист, оперативне рішення питань, свідоцтва очевидців, тактичне ставлення до підлеглих, військова катастрофа, по-сучасному освітлювати проблему, дипломатська пошта, гармонічні відносини, дисциплінарний службовець, престижний учений, слідуючого дня, здатний до навчання, високий покажчик продуктивності праці, визволення від роботи, виключний випадок, відмінити заняття, одержувати освіту, виставляти претензії, крупні підприємства, за поміркованими цінами.

16. Встановити, чим різняться подані пари слів (відтінок значення, емоційно-оцінне забарвлення, сфера вживання тощо). Розкрити ці відмінності, вводячи слова у відповідний контекст.

Бесіда – інтерв’ю, взірець – зразок, страж – охоронець, пам’ятний – вікопомний, група – кліка, захисник – поборник, завершити – закінчити, мініатюрний – крихітний, говорити – ректи, зайти – завітати, форум – збори, нині – зараз, довідатися – пронюхати, завершити – закінчити, ювілей – роковини, клястися – присягатися, справедливий – праведний, товар – крам.

Питання для самоконтролю

1. Як змінюється лексика у зв’язку з розвитком суспільства?

2. Наведіть приклади неологізмів, архаїзмів, інтернаціоналізмів.

3. Що таке багатозначність слова? Слово викладати введіть у речення так, щоб воно означало: “читати лекції”, “класти”, “висловлювати думку”.

4. Схарактеризуйте вживання синонімів та паронімів у діловій мові.

5. Чому з’являються фразеологізми навіть тоді, коли їх значення можна передати окремим словом?

Тема 4 Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика

Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметів, явищ, дій з відповідної галузі знання – науки, культури, техніки, політики, економіки називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення, тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.

Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні, юридичні, філологічні, технологічні, математичні, фізичні, географічні, економічні тощо. Група таких слів-термінів утворює термінологію певної галузі науки, тобто вузькоспеціальну термінологію. Наприклад, у юридичній галузі є терміни адвокат, відповідальність, презумпція, а в міжнародному праві – посол, меморандум, рівність.

Існує й загальнонаукова термінологія, що використовується в усіх галузях науки, виробництва, суспільного життя, як-от: аналіз, синтез, держава, проблема, машина, право.

Більшість термінів – іменники (акциз, майно, суверенітет), є терміни – прикметники, що переважно є прикметниками, які перейшли в іменники (колоскові, парнокопитні, типове), рідко зустрічаються інші частини мови, зокрема, прислівники (пристрасно в музиці), дієслова (рости в ботаніці).

Виділяються однослівні (аванс, капітал, патент) та терміни-словосполучення (банківський білет, разове доручення).

Одні слова-терміни є власне українськими (позивач, правник), а інші – іншомовними за походженням (авізо, конверсія).

Трапляється, що “чуже” слово знаходить синонім у мові, до якої прийшло, тоді утворюються терміни-дублети, наприклад: експорт – вивіз, квантитативний – кількісний.

Діловодство, що обслуговує управління, галузі промисловості, торгівлі, культури, науки, освіти, має свою термінологію. Треба пам’ятати: укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому загалові.

Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.

Отже, терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками.

Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії, називаються професійними.

Професійні слова (або професіоналізми) – це назви понять певної галузі виробництва, роду занять і под. За межами певного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.

Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів. Професіоналізми можуть утворюватися:

1. Вживанням слова загальнонародної мови у специфічному значенні, наприклад: вікно у мовленні вчителів (викладачів) – не заповнений між уроками (лекціями) час; човник – деталь швейної машинки.

2. Шляхом усічення основ слів на зразок кібер (кібернетик), термояд (термоядерна реакція); скорочення слів та словосполучень, як-от: мехмат (механіко-математичний факультет).

3. Через зміни в наголошенні слів. Порівняйте нормативні та професійні наголоси в таких словах, як: áтомний – атόмний, кόмпас – компáс, рáпорт – рапóрт.

4. Шляхом заміни деяких граматичних законів літературної мови. Наприклад, професійній мові властиве вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині: масла, олії, жири. В інших випадках такі іменники мають лише форму однини.

5. На основі вже відомих шляхом префіксації та суфіксації. Це, наприклад, доукомплектувати, дообладнання (префікс до-), недопромисел, недовнесок (префікс недо-), пливучість, бойовитість (суфікс -ість), типаж (суфікс -аж), маршрутизація (суфікс -ація).

Найчастіше вживаються професіоналізми в усному непрофе-сійному мовленні людей певної професії. У писемному мовленні професіоналізми вживаються в науково-технічних професійних виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях). Найбільше інформації професіоналізми несуть тоді, коли ними користуються фахівці. У практиці ділового спілкування треба бути обережними щодо їх уживання у службовому папері. Документ може перетворитися з офіційного в неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

Вправи та завдання

1. Запишіть 10-15 слів професійної лексики за вашим фахом.

2. Запам’ятайте терміни:

Ринкова економіка; криза; кризова ситуація в економіці; госпрозрахунок; капіталовкладення; конкурентноспроможний, конкурентноздатний; споживчий ринок; купівля-продаж.

3. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення поданих слів. У якій сфері діяльності вони використовуються? З підкресленими словами складіть речення.

а) Акт, стягнення, скарга, влада, спір, свідок, суддя, адвокат, карати, закон; б) установа, епідемія, стаціонарний, діагноз, діагностичний, обстежувати, направляти, бокс; в) кошторис, звіт, обліковий, нарахування, доплата, підзвітний.

Питання для самоконтролю

1. Що таке термін?

2. Які групи термінологічної лексики можна виділити?

3. Як утворюються нові терміни?

4. Які терміни найчастіше використовуються у Вашому спілкуванні?

5. Що означає знати мову професії? Аргументуйте свою думку.

6. Які групи професіоналізмів Ви знаєте?

7. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?

8. Охарактеризуйте спеціальні і загальні терміни.

9. Де представлена виробничо-професійна лексика?

10. Чим відрізняються загальновживані слова від суспільно-політичних, виробничо-професійних, офіційно-ділових?

Тема 5

Складні випадки української орфографії

в текстах фахового спрямування

Орфографія (від грецьк. оrthos – правильний і grapho – пишу) – це система правил про способи передачі на письмі звукового складу слів. Одиницею орфографії є орфограма – написання певного звука, морфеми, слова. Таке написання визначається і закріплюється тим чи іншим правилом (орфографічним). Сукупність цих правил складають орфографічні норми сучасної української мови.

Єдина обов’язкова для всіх сучасна українська орфографія відіграє важливу роль у спілкуванні людей, сприяє піднесенню рівня мовної культури.

Вживання апострофа

Для позначення роздільної вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного пишеться апостроф.

Апостроф вживається:

1. Після губних букв б, п, в, м, ф, перед я, ю, є, ї	б’ю, п’ять, В’ячеслав, м’яч, верф’ю
2. Після р в кінці складу	матір’ю, надвечір’я, міжгір’я
3. Після к у слові Лук’ян і похідних від нього	Лук’янівка, лук’янівський
4. Після префіксів, що закінчуються на приголосний	під’їзд, возз’єднання, роз’їзд
5. На межі частин складних слів	двох’ярусний, пів’яблука
6. У словах іншомовного походження після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х	інтерв’ю, п’єса, прем’єра, п’єдестал
7. Після р в кінці складу в словах іншомовного походження	бар’єр, кар’єра, Лур’є
8. Після префіксів, що закін­чуються на приголосний, в словах іншомовного поход­ження	ін’єкція, кон’юнктура, ад’ютант
9. Після скорочених часток д і о у прізвищах іншомовного походження	Жанна Д’Арк, О’Генрі

Апостроф не вживається:

1. Коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня	дзвякнути, свято, цвях, тьмяний
2. Після м’якого р у власне українських словах (ря, рю, рє)	буряк, рядно, рябий
3. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступним і, е, а, у	безіменний, зекономити, зуміти, загітувати
4. У словах іншомовного походження після пом’якшених губних б, п, в, м, ф та р з наступними я(а), ю(у), є(е)	бювет, бюджет, нюанс, комюніке
5. Перед йо	курйоз, серйозний