Книжна лексика та іншомовні слова в текстах фахового спрямування

Книжна лексика характерна для стилів, які функціонують здебільшого в писемній формі, це – діловий, науковий, художній і публіцистичний.

Книжне забарвлення мають терміни, слова, що виражають загальнонаукові поняття й уживаються в широкому значенні. Наприклад: прогрес, історія, економіка, політика, експеримент, демократизм, форум, характеристика, абітурієнт тощо.

Значне місце відведено й словам з абстрактним значенням на -ання, -ення, -іння, -ство, -цтво: функціонування, примирення, товариство, сумісництво та ін.

Серед книжних слів є чимало таких, що характеризуються незначним відтінком книжності. Це дієслова на -увати, -ювати (панувати, утримувати, заповнювати, окреслювати та ін.); віддієслівні іменники на -ння, -ття (спостереження, посвідчення, вибуття); дієприкметники (виконуючий, призначений, накреслений). У документах різного типу особливу увагу слід звертати на урочисті книжні слова, бо саме їх вживання у даній сфері спричиняє чимало недоречностей. Не рекомендується використовувати урочисту лексику в робочих документах, що мають офіційний характер.

Слід бути обережними й уважними під час використання у діловому мовленні іншомовних слів. Якщо іншомовні слова можна замінити відповідними українськими, то їх вживання – недоречне. Якщо ж іншомовні слова ввійшли до активного словника міжнаціонального спілкування, тоді їх можна використовувати в окремих ділових паперах, що стосуються питань угоди чи міжнародних проблем. Це лексика з фінансової сфери обслуговування: банк, фінанси, бюджет, факсиміле, авізо, кредит, дебет; поштово-телеграфного зв’язку: телеграф, телефон, бандероль, телеграма, бланк, шифр, номер, серія тощо.

Аби правильно вживати іншомовні слова, варто дотримуватись таких рекомендацій:

а) вживання іншомовного слова в діловодстві можливе лише в тому значенні, в якому воно зафіксовано в словниках;

б) бажано (намагайтеся) не вживати у тексті іншомовні слова, коли є їх відповідники в українській мові;

в) не слід користуватися в одному і тому ж документі іншомовним словом і його українським відповідником на позначення того самого поняття.

Бажано користуватися в таких випадках національною мовою, що значною мірою полегшить ведення справочинства.

Подаємо ряд слів іншомовного походження, що часто вживаються у діловому мовленні і, на жаль, не завжди доречно.

Зверніть увагу на їх українські відповідники:

анархія - безладдя, безвладдя	екстраординарний - особливий
апелювати - звертатися	конвенція - угода, договір
аргумент - підстава, доказ	координувати - погоджувати
брокер - посередник	лімітувати – обмежувати
валюта - грошова одиниця	прерогатива – перевага
в країні	пріоритет – першість
генеральний - загальний,	реєструвати – записувати
головний	фіксувати - записувати
дебати - обговорення	симптом - ознака
дефект - недолік, вада	цейтнот - нестача часу
домінувати - переважати	шеф - голова, керівник

Фразеологізми, їх місце у професійному спілкуванні

В сучасній українській мові слова нерідко утворюють такі стійкі сполучення, що становлять єдиний зворот. Такі словосполучення називають фразеологічними зворотами, або фразеологізмами (від грецьк. phrasis – зворот, вислів):

До фразеологізмів належать такі словосполучення, в яких хоч і зберігається самостійність значення слів, але зв’язок їх не вільний: одне з них є основним і не змінюється, а інші залежать від нього і можуть змінюватися, наприклад: брати участь, брати до уваги; розв’язати справу, розв’язати питання.

Подаємо найуживаніші усталені вирази в українській мові:

достояние коллектива	– надбання колективу
красноречивые факты	– промовисті факти
лицевой счет	– особовий рахунок
на должном уровне	– на належному рівні
налогоспособный	– податкоспроможний
обнаружить ошибку	– виявити помилку
обращать на себя внимание	– звертати на себе увагу
платежное требование	– платіжна вимога
принимать меры	– вживати заходів
принимать участие	– брати участь
соблюдать закон	– додержуватися закону
Ужесточить требования	– посилити вимоги

Синоніми та пароніми у професійному мовленні

Синоніміка означає у мові наявність близьких, але не тотожних способів висловлення. Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Особливо виникають ускладнення тоді, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові - кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами, і тут треба бути надзвичайно обережними, бо заміна однієї літери може позначитись на значенні слова і тексту в цілому.

Слід запам’ятати значення деяких слів.