- •Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні основи податкового менеджменту
- •Література
- •Тема 2. Облік платників податків
- •Література
- •1. Організація обліку платників податків
- •2. Облік платників податків ─ юридичних осіб
- •Тема 3. Облік податкових надходжень.
- •Література
- •2. Організація обліку податків, зборів та обов'язкових платежів
- •3. Особисті рахунки платників податків та порядок їх ведення
- •4. Облік нарахованих сум платежів
- •5. Облік надходження платежів до бюджету
- •6. Облік відстрочення, розстрочення податкових зобов'язань та штрафних санкцій
- •Тема 4. Порядок погашення податкового боргу.
- •Література
- •Тема 5. Види перевірок податковими органами
- •Література
- •Порядок проведення перевірок
- •Тема 6. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток
- •Література
- •1. Платники податку на прибуток. Об’єкт оподаткування.
- •2. Порядок визначення доходів та їх склад.
- •Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування
- •Порядок визнання доходів
- •3. Витрати та порядок їх визнання.
- •Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку
- •4. Амортизація та її вплив на оподатковуваний прибуток.
- •5. Ставки податку.
- •6. Механізм розрахунку та порядок сплати податку з прибутку.
- •7. Пільги та звільнення від оподаткування.
- •8. Перевірка правильності обчислення й повноти сплати податку на прибуток.
- •Інші доходи
- •Суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості
- •Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати
- •До пункту 146.12 статті 146 розділу ііі Податкового кодексу України
- •Відповідно до пункту 148.5 статті 148 розділу ііі Податкового кодексу України
- •Розрахунок витрат при здійсненні операцій з нерезидентом, що має офшорний статус
- •Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню
- •Розділ I. Перелік доходів у розрізі контрагентів – платників єдиного податку
- •Розділ II. Перелік витрат у розрізі контрагентів – платників єдиного податку
- •Тема 7. Контроль податкових органів за оподаткуванням доходів громадян.
- •Література
- •1. Основи прибуткового оподаткування громадян.
- •2. Ставки податку
- •3. Порядок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету
- •Тема 8. Податковий контроль за спрощеної системи оподаткування.
- •Література
- •1. Платники єдиного податку.
- •2. Порядок визначення доходів платника єдиного податку та їх склад.
- •3. Ставки податку та база оподаткування.
- •4. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
- •5. Ведення обліку та складання податкової звітності платника єдиного податку.
- •6. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку
- •Тема 9. Контроль за справлянням платежів за ресурси.
- •Література
- •2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.
- •3. Плата за користування надрами
- •4. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни
- •5. Збір за спеціальне використання води
- •7. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Тема 10. Контроль у сфері майнового оподаткування
- •Література
- •2. Ставки збору
- •3. Пільги щодо збору.
- •4. Облік збору.
- •Тема 11. Контроль нарахування та сплати місцевих податків та зборів
- •Література
- •Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •Збір за місця для паркування транспортних засобів.
- •Тема 12. Митний контроль
- •Література
- •1. Організація митного контролю
- •Зони митного контролю
- •Здійснення митного контролю
- •2. Форми митного контролю.
- •3. Митні експертизи.
- •4. Особливі процедури митного контролю
- •5. Система управління ризиками
4. Облік збору.
Податковий період
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Строк сплати збору
Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
Порядок обчислення збору
Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта.
Порядок сплати збору
Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати. Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.
Платники збору зобов'язані при першій реєстрації в Україні пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, - відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.
У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.
Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.
Тема 11. Контроль нарахування та сплати місцевих податків та зборів
Повноваження органів місцевого самоврядування.
Контроль за нарахування та сплатою місцевих податків.
Контроль за нарахування та сплатою місцевих зборів.
Література
Податковий кодекс від 19.01.2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
Крисоватий А.І. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / А.І. Крисоватий. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 236 с.
Мединська Т.В. Податкова система: Навчальний посібник / Т.В. Мединська, Н.І. Власюк. – Львів: «Манголія - 2006», 2012. – 424 с.
Повноваження органів місцевого самоврядування.
Система місцевих податків і зборів в Україні є основною частиною податкової системи держави й відповідає, у першу чергу, інтересам ор-ганів місцевого самоврядування, оскільки розглядається як самостійне джерело прибутків місцевих бюджетів.
Відповідно ПКУ до місцевих податків і зборів віднесені два види місцевих податків та 3 видів місцевих зборів і визначено, що механізм стягнення й порядок їхньої сплати встановлюються сільськими, селищними й міськими Радами відповідно до переліку й у межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України.
До місцевих податків належать:
податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
за місця для паркування транспортних засобів;
туристичний збір.
Місцеві податки.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.
Не є об'єктом оподаткування:
а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;
ґ) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;
д) гуртожитки.
Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.
База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. У разі наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів.
Пільги із сплати податку
База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири - на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Ставка податку
Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:
для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Податковий період
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Порядок обчислення суми податку
Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.
Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об'єкт.
Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об'єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт.
У разі набуття права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об'єкт.
Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Порядок сплати податку
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Строки сплати податку
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Місцеві збори.
Місцеві збори - це обов'язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно із законодавством, справляються в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів. Ефективне використання інституту місцевих зборів є важливим способом зміцнення всієї фінансової системи держави. На жаль, практика засвідчує, що роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів України поки що незначна (менш як 5 %). До місцевих зборів належать:
1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.