- •1.Урок- основна форма організації навчального процесу.
- •1) Від її місця в загальній системі шкільних предметів;
- •2) Характеру розвитку методичної науки, педагогіки, дидактики, психології, літературознавства тощо;
- •3) Підготовки вчителя.
- •1. Будувати навчальний процес з урахуванням його глибинних, закономірностей. Постійно активізувати учнів, розвивати їх самостійність та ініціативу, урізноманітнювати методи і прийоми роботи.
- •2. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра.
- •4. Урізноманітнювати організаційні форми уроків літератури, вдосконалювати їх структуру, раціонально використовувати час.
- •1. Читання дібраних епіграфів («Вінок Лесі Українці»).
- •2. Конкурс декламаторів, виконавців музичних творів, пісень.
- •3. Огляд нових книжок, присвячених життю і творчості поетеси.
- •4. Розповіді учнів про лауреатів премії ім. Лесі Українки.
- •1. Естетичний ідеал Лесі Українки.
- •2. Поетеса і наша сучасність.
- •3. Огляд найцікавіших книжок про Лесю Українку.
- •4. Чим дорога мені творчість Співачки досвітніх огнів.
- •1. Суспільне та мистецьке значення спадщини Лесі Українки.
- •5. Піднести науковий рівень аналізу твору, вчити школярів прони¬кати в неповторний світ митця, в художні глибини тексту, посилити увагу до художнього слова.
- •6. Дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника, його постійне духовне збагачення, ідейне та моральне зростання.
- •1. Тема уроку.
- •2. Освітньо-виховна мета.
- •2. Розвивальна мета – аспект розвитку вмінь і навичок.
- •3. Обладнання уроку і тзн.
- •4. Епіграф уроку.
- •5. Тип уроку.
- •2. Уроки вивчення основ теорії та історії літератури:
- •3. Уроки розвитку мовлення:
- •1. Настановчо-мотиваційний урок:
- •1. Структура уроку засвоєння нових знань
- •2. Підготовка вчителя до уроку літератури.
- •1. Вчитатися в розділ програми, який потрібно опрацювати на уроці,
- •1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди
- •5. Мотивація навчальної діяльності за технологією «Незакінчене
- •6. Мотивація навчальної діяльності шляхом виготовлення саморобних
- •7. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих
- •8. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання під час уроку
- •1) Певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;
- •2) Уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
- •3) Не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань;
- •4) Комунікабельності - уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.
- •1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).
- •1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.
- •1. Дослідити вирішення проблем, порушених у художньому творі.
- •1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.
- •1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
- •1. Сперечатися по суті: головне в дискусії - аргументи, факти, логіка і доказовість.
- •2. Вибирається «господиня салону»,
- •1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.
- •1) У процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;
- •1. Початковий
- •4. Високий 10
1. Структура уроку засвоєння нових знань
і розвитку на їх основі вмінь і навичок
1. Актуалізація опорних знань.
2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
3. Сприймання і засвоєння нової навчальної інформації.
4. Підсумок уроку.
5. Оголошення і коментар домашнього завдання.
2.Структура уроку застосування знань, умінь та навичок
1. Актуалізація опорних знань.
2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
3. Застосування знань, умінь та навичок.
4. Підсумок уроку.
5. Оголошення і коментар домашнього завдання.
3.Структура уроку узагальнення
і систематизації знань
1. Актуалізація опорних знань.
2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
3. Повторення, узагальнення, систематизація знань.
4. Підсумок уроку.
5. Оголошення і коментар домашнього завдання.
4.Структура уроку контролю знань,
умінь і навичок учнів
1. Актуалізація опорних знань.
2. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
3. Самостійна робота.
4. Підсумок уроку.
5. Оголошення і коментар домашнього завдання.
5.Структура комбінованого уроку
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.
4. Сприймання і засвоєння нової навчальної інформації.
5. Підсумок уроку.
6. Оголошення і коментар домашнього завдання.
У методичній літературі складові частини уроку мають кілька назв: структурні елементи, етапи уроку, план уроку, компоненти уроку. Простежується спроба знайти найточнішу. Навчальні ситуації на уроці залежать від теми, мети, типу уроку й реалізують їх.
Перш за все слід продумати часову узгодженість навчальних ситуацій уроку. Вона може мати такий розподіл:
Класи Учитель Учні Книжка Дошка Наочність
5 кл. 8 хв 10 хв 20 хв 4 хв 3 хв
11 кл. 7 хв 25 хв 5 хв 5 хв 3 хв
Ця схема дасть змогу вчителю продумати свої дії на уроці, а також визначити, скільки
часу необхідно відвести на роботу учнів із книжкою, біля дошки, з наочністю та ТЗН.
2. Підготовка вчителя до уроку літератури.
Кінцевим продуктом результативної діяльності вчителя літератури має бути підготовлена модель уроку. В.О.Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя. Підготовка до уроку – це вибір такої організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить одержання найвищого гарантованого кінцевого результату. У підготовці має бути передбачена й спрогнозована діяльність учнів і вчителя. Тому «кожний урок повинен бути для наставника завданням, до виконання якого він прагне , обдумуючи його завчасно: кожним завданням необхідно чогось досягти, зробити подальший крок і змусити весь клас зробити цей крок»(за К.Ушинським).
Фібула М.М. підготовку вчителя до уроку поділяє на два етапи: попередній і безпосередній.
Мойсеюк Н.Є. у підготовці вчителя до уроку виділяє три етапи: діагностика, прогнозування, планування. Аналіз досліджень у педагогіці щодо підготовки до уроку можна подати таким чином:
Підготовка вчителя до уроку:
Загальна підготовка до викладання предмета вимагає :
- вивчення учнів класу;
- стилю викладання вчителів у цьому класі;
- докладне вивчення змісту навчального матеріалу;
- планування навчальної роботи;
- підготовка матеріальної бази.
Підготовка до конкретного уроку включає:
- формулювання теми;
- формулювання освітньої, розвивальної і виховної мети;
- підбір конкретного матеріалу до теми;
- визначення типу уроку та його структури;
- визначення методики і прийомів на всі структурні етапи уроку;
- підготовку дидактичних засобів і матеріалів;
- визначення форм контролю та оцінки знань, умінь і навичок;
- правильний розподіл часу, необхідного на всі етапи уроку;
- визначення місця і ролі спостереження, демонстрування і опитування в рамках уроку;
- моделювання плану уроку та складання за ним конспекту;
- перевірка готовності себе до проведення уроку;
- перевірку готовності до уроку учнів.
Під час підготовки до уроку враховують:
- провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмета, ставлення їх до уроків;
- рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, систематичність роботи над предметом, рівень виконання домашнього завдання;
- рівень активності учнів на уроці;
- увага та дисциплінованість;
- уміння застосовувати знання на практиці;
- здібності кожного, потенційні можливості;
- доцільність використання ТЗН та наочності;
- працездатність самого вчителя;
- санітарно-гігієнічні норми майбутнього уроку.
Учені-методисти підготовку вчителя літератури описують по-різному і в той же час мають багато спільного. Наприклад, Л.Мірошниченко роботу словесника фактично поділяє на три етапи: підготовку уроку, його проведення та аналіз. Власне підготовку уроку вона радить розпочати зі складання плану й тез чи конспекту на основі календарно-тематичного плану. Для цього вчитель визначає типу року, його структуру, тобто форму, яка найповніше відповідала б даному змісту. Підготовка вчителя до уроку за Є.Пасічником передбачає розробку поурочного плану, який включає тему, чітке визначення мети, перелік структурних елементів (навчальних ситуацій) й опис ходу уроку. Поряд із цим учений радить опрацювати відповідну наукову й методичну літературу, намітити послідовність роботи над твором, розробити фронтальні та індивідуальні завдання для учнів. Автор дає й технічні рекомендації. Він зазначає, що зручніше готувати конспекти уроків на так званих комплексних картках. До кожної навчальної ситуації на окремих картках розробляється система дидактичних завдань для учнів, вказується послідовність виконання певних видів роботи, а також визначаються форми, методи і прийоми їх реалізації. Звичайно, така форми економить підготовку вчителя до уроку, дозволяє в системі накопичувати досвід роботи з учнями тощо.
Методичні засади до підготовки і проведення уроку літератури.
Успішна реалізація навчального матеріалу на уроці значною мірою залежить від раціональної організації педагогічної праці вчителя-словесника та навчально-пізнавальної діяльності учнів. Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці передбачає:
- постановку доцільної та раціональної мети (практичної, виховальної, загальноосвітньої та розвивальної) і завдань навчання;
- мотивацію спільної діяльності вчителя та учнів;
- знання умов навчання: вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;
- планування, нормування, діагностування, прогнозування, стимулювання, контроль і корекцію навчання та його результативності;
- знання основних методичних вимог до сучасних уроків літератури;
- урахування дидактичних і методичних принципів навчання;
- використання раціональної технології навчання.
Вимоги до складання поурочних планів з української літератури: