- •1.Урок- основна форма організації навчального процесу.
- •1) Від її місця в загальній системі шкільних предметів;
- •2) Характеру розвитку методичної науки, педагогіки, дидактики, психології, літературознавства тощо;
- •3) Підготовки вчителя.
- •1. Будувати навчальний процес з урахуванням його глибинних, закономірностей. Постійно активізувати учнів, розвивати їх самостійність та ініціативу, урізноманітнювати методи і прийоми роботи.
- •2. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра.
- •4. Урізноманітнювати організаційні форми уроків літератури, вдосконалювати їх структуру, раціонально використовувати час.
- •1. Читання дібраних епіграфів («Вінок Лесі Українці»).
- •2. Конкурс декламаторів, виконавців музичних творів, пісень.
- •3. Огляд нових книжок, присвячених життю і творчості поетеси.
- •4. Розповіді учнів про лауреатів премії ім. Лесі Українки.
- •1. Естетичний ідеал Лесі Українки.
- •2. Поетеса і наша сучасність.
- •3. Огляд найцікавіших книжок про Лесю Українку.
- •4. Чим дорога мені творчість Співачки досвітніх огнів.
- •1. Суспільне та мистецьке значення спадщини Лесі Українки.
- •5. Піднести науковий рівень аналізу твору, вчити школярів прони¬кати в неповторний світ митця, в художні глибини тексту, посилити увагу до художнього слова.
- •6. Дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника, його постійне духовне збагачення, ідейне та моральне зростання.
- •1. Тема уроку.
- •2. Освітньо-виховна мета.
- •2. Розвивальна мета – аспект розвитку вмінь і навичок.
- •3. Обладнання уроку і тзн.
- •4. Епіграф уроку.
- •5. Тип уроку.
- •2. Уроки вивчення основ теорії та історії літератури:
- •3. Уроки розвитку мовлення:
- •1. Настановчо-мотиваційний урок:
- •1. Структура уроку засвоєння нових знань
- •2. Підготовка вчителя до уроку літератури.
- •1. Вчитатися в розділ програми, який потрібно опрацювати на уроці,
- •1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди
- •5. Мотивація навчальної діяльності за технологією «Незакінчене
- •6. Мотивація навчальної діяльності шляхом виготовлення саморобних
- •7. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих
- •8. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання під час уроку
- •1) Певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;
- •2) Уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
- •3) Не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань;
- •4) Комунікабельності - уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.
- •1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).
- •1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.
- •1. Дослідити вирішення проблем, порушених у художньому творі.
- •1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.
- •1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
- •1. Сперечатися по суті: головне в дискусії - аргументи, факти, логіка і доказовість.
- •2. Вибирається «господиня салону»,
- •1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.
- •1) У процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;
- •1. Початковий
- •4. Високий 10
1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.
2. Розвивати вміння самостійно працювати з додатковою науков-критичною лі-тературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямовувати на¬вчання на практичне застосування знань.
3. Навчити учнів застосовувати знання, одержані на практиці, для аналі¬зу різних процесів, літературних явищ тощо.
Головна умова семінару- допомогти учням підготувати відповіді на всі питання з подальшим оформленням у вигляді виступу, тез, таблиць тощо. Основні принципи організації уроку-семінару
1. Клас наперед поділено на групи («доповідачі», «рецензенти», «хроніс¬ти», «журналісти» тощо), оголошено тему, план і літературу до семі¬нару.
2. Кожен учасник будь-якої з груп бере участь у семінарі.
3. Група «хроністи» результати своїх та чужих виступів оформляє у вигляді письмового завдання, а група «журналісти» - у вигляді запитань.
4. Кожен член групи бере участь у виступах.
Основні правила уроку-семінару
1. Тема семінарського заняття визначається вчителем, виходячи з того, що вона, скажімо, відсутня в шкільному підручнику.
2. Усі учні повинні записати тему, план та літературу майбутнього семі¬нарського заняття.
3. Вироблення регламенту уроку є обов'язковим, адже це дає змогу висту¬пити якомога більшій кількості учнів класу і не дає їм розслаблятися та бути пасивними на уроці.
4. Така форма проведення уроку дозволяє уникнути пасивності всіх уч¬нів класу, допомагає їм краще засвоїти новий навчальний матеріал.
Регламент уроку-семінару
1-й етап. Доповідач 1 виступає з повідомленням, що розкриває пер¬ше питання семінару.
2-й етап. Рецензент № 1 робить рецензію відповіді Доповідача № 1 і доповнює її, якщо це потрібно.
3-й етап. Хроніст № 1 складає табличку на основі цих виступів.
4-й етап. Журналіст № 1 на основі виступів своїх попередників при¬думує перше запитання і ставить його для всіх учнів класу. Все знову пов¬торюється до тих пір, доки не вичерпаються питання плану семінарсько¬го заняття.
5-й етап. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Домашнє завдання.
Дослідницькі уроки
Це різновид дослідницьких уроків, метою яких є отримання навчаль¬ної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок. Методисти називають типи такиху років: літературознавче дослідження, психологічне дослідження, гендерне дослідження тощо.
Завдання уроку - дослідження.
1. Дослідити вирішення проблем, порушених у художньому творі.
2. Простежити, як ці проблеми та їх вирішення розв’язано в літературній критиці.
3. Дослідити, як окреслені проблеми вирішуються в інших галузях знань: психології, історії, мистецтві.
4. Складання характеристик літературних персонажів, дослідження авторського стилю, виявлення традицій і новаторства.
Основні принципи організації дослідницького уроку
1. За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком уч¬ням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по-різному одну й ту саму тему.
2. Кожний з цих учнів виступає в класі перед своїми товаришами.
3. Решту учнів поділено на дві групи, кожна з яких має власне завдання.
4. Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових дебатів», що ви¬магає від учнів дослідницьких навичок, адже тему для «дебатів» також необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в на¬уковій літературі.
Основні правила дослідницького уроку
1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників.
2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає.
3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів.
4. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різни¬ми поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зро¬бити під час звичайного уроку.
Регламент дослідницького уроку
1-й етап. На цьому етапі обираються сім учнів із різними поглядами на проблему, решта учнів поділена на три групи, кожна з яких має влас¬не завдання; в результаті Його виконання в учнів з'являються дві таб¬лички.
2-й етап. Письмові дебати. Клас поділено на дві групи, які розсадже¬но один проти одного,— стверджуюча і заперечуюча сторони. На аркуші паперу учні по черзі записують аргументи. В результаті виходить таблич¬ка, третя за урок.
3-й етап. Узагальнення й систематизація результатів уроку. Домаш¬нє завдання.
Урок - суд
Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних по¬глядів у формі справжнього суду.
Завдання уроку-суду