- •1.Урок- основна форма організації навчального процесу.
- •1) Від її місця в загальній системі шкільних предметів;
- •2) Характеру розвитку методичної науки, педагогіки, дидактики, психології, літературознавства тощо;
- •3) Підготовки вчителя.
- •1. Будувати навчальний процес з урахуванням його глибинних, закономірностей. Постійно активізувати учнів, розвивати їх самостійність та ініціативу, урізноманітнювати методи і прийоми роботи.
- •2. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра.
- •4. Урізноманітнювати організаційні форми уроків літератури, вдосконалювати їх структуру, раціонально використовувати час.
- •1. Читання дібраних епіграфів («Вінок Лесі Українці»).
- •2. Конкурс декламаторів, виконавців музичних творів, пісень.
- •3. Огляд нових книжок, присвячених життю і творчості поетеси.
- •4. Розповіді учнів про лауреатів премії ім. Лесі Українки.
- •1. Естетичний ідеал Лесі Українки.
- •2. Поетеса і наша сучасність.
- •3. Огляд найцікавіших книжок про Лесю Українку.
- •4. Чим дорога мені творчість Співачки досвітніх огнів.
- •1. Суспільне та мистецьке значення спадщини Лесі Українки.
- •5. Піднести науковий рівень аналізу твору, вчити школярів прони¬кати в неповторний світ митця, в художні глибини тексту, посилити увагу до художнього слова.
- •6. Дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника, його постійне духовне збагачення, ідейне та моральне зростання.
- •1. Тема уроку.
- •2. Освітньо-виховна мета.
- •2. Розвивальна мета – аспект розвитку вмінь і навичок.
- •3. Обладнання уроку і тзн.
- •4. Епіграф уроку.
- •5. Тип уроку.
- •2. Уроки вивчення основ теорії та історії літератури:
- •3. Уроки розвитку мовлення:
- •1. Настановчо-мотиваційний урок:
- •1. Структура уроку засвоєння нових знань
- •2. Підготовка вчителя до уроку літератури.
- •1. Вчитатися в розділ програми, який потрібно опрацювати на уроці,
- •1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди
- •5. Мотивація навчальної діяльності за технологією «Незакінчене
- •6. Мотивація навчальної діяльності шляхом виготовлення саморобних
- •7. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих
- •8. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання під час уроку
- •1) Певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;
- •2) Уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
- •3) Не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань;
- •4) Комунікабельності - уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.
- •1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).
- •1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.
- •1. Дослідити вирішення проблем, порушених у художньому творі.
- •1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.
- •1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
- •1. Сперечатися по суті: головне в дискусії - аргументи, факти, логіка і доказовість.
- •2. Вибирається «господиня салону»,
- •1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.
- •1) У процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;
- •1. Початковий
- •4. Високий 10
1) У процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;
2) спрямовувати зусилля школярів на виявлення глибини і повноти розуміння суттєвого;
3) домогтися виявлення рівня засвоєння матеріалу опрацьованої теми за певною системою і в логічній цілісності;
4) визначати форми і методи виявлення знань, що підлягають обов’язковій перевірці з окремої теми, зважаючи при цьому на специфіку літератури як виду мистецтва;
5) забезпечувати тематичну конкретність оцінок.
Оцінка виставляється на основі фактичного засвоєння програмового матеріалу з урахуванням його важливості у курсі літератури:
1. Чи вміє учень у процесі аналізу твору усвідомлювати історичні умови, в яких жив і творив і творив письменник, його світоглядні погляди і позиції, які ідеали утверджує; чи має навички аналізу художнього твору, виходячи з його жанрової специфіки, а саме: виразно читати й логічно осмислювати прочитане, членувати, зіставляти, групувати факти, події, картини, образи і за їх допомогою розкривати ідейну силу і красу всього твору; як висловлює свої судження про відображені у творі життєві явища, про вчинки і помисли персонажів, зокрема, про моральну і духовну красу позитивного героя.
2. Чи вміють учні 5-8 класів виразно читати, аналізувати художній твір за планом:
а) визначати провідну думку в прочитаному уривку чи в цілому творі;
б) виділити художні засоби та визначати їх функції відповідно до провідної думки;
в) висловити своє ставлення до прочитаного, до поведінки і вчинків героїв;
г) аргументувати власні думки і судження текстом художнього твору та ін.
3. Який рівень засвоєння теоретико-літературних понять, що визначені програмою (в теоретичному і практичному плані).
4. Наскільки розвинуті творчі здібності, уміння самостійно працювати над художньою і критичною літературою, складати плани, тези, конспекти, рецензії, виступи, писати твори різних жанрів літературною мовою, який рівень мовної грамотності.
На основі аналізу усних відповідей учнів, тестової перевірки, письмових робіт учитель повинен зробити висновок про рівень засвоєння програмового матеріалу учнями. При цьому враховуємо засвоєння питань теоретичного характеру, формування наукових понять, розвиток мислення і культури мовлення, знання текстів художньої та критичної літератури, повноту і правильність відповіді, набуття умінь і навичок застосовувати знання на практиці і виставляє підсумкову оцінку за семестр чи за рік у журналі не як середньоарифметичний бал за поточну перевірку, а як оцінку, що відбиває кінцевий результат роботи школяра над темою чи кількома темами як основними логічно завершеними одиницями програмового матеріалу.
Перевірка й оцінювання знань мають відбуватися не епізодично, а систематично, відповідно до поетапного здійснення процесу навчання. Будь-який вид перевірки (тематична, поточна, періодична, тобто залікова) повинен передбачати загальну підпорядкованість контролю засвоєння знань за темами (розділами) програми, бо це підвищує об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок, дає можливість диференціювати навчальну роботу з учнями, допомагає краще систематизувати й узагальнити навчальний матеріал, зосереджувати увагу учнів на найсуттєвішому в системі знань з літератури, підвищує почуття відповідальності школярів за навчання.
З однієї теми учень може мати кілька поточних оцінок, вирішальною ж повинна бути та, що відображає кінцевий результат навчальної роботи над темою; виставлена на основі перевірки знання школярем суттєвих питань з теми.
Підсумкові (за тему)(оцінки виставляються на підставі 2-3 і більше поточних, з них обов’язково одна – за письмову роботу. На підставі підсумкових (тематичних) виставляються оцінки за семестр. Цей облік (тематичний і семестровий) завершує поточне оцінювання, а в кінці навчального року переходить у свою вище форму – екзамен, за рік.
Усі оцінки за знання, уміння й навички з літератури виставляються у класному журналі на сторінках, де ведеться облік знань з літератури.
Якщо учень через поважну причину не зміг пройти атестацію з окремої теми, то на його прохання ця атестація може бути перенесена на інший термін, але не пізніше, ніж на тиждень. Учням дозволяється перескладати тему з метою підвищення балів.
Семестрова оцінка визначається за результатами тематичного оцінювання за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, відповідно виставляється й оцінка за рік. У 9-11 класах передбачається проведення державної підсумкової атестації з метою перевірки освітнього рівня учнів.
Отже, усі форми оцінювання навчальних досягнень учнів (поточне, тематичне, підсумкове) стимулюють учнів до підвищення рівня навчальних здобутків.
Рівні навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів