- •Джерела філософії, концепції її походження.
- •Предмет філософії, її призначення і роль у суспільстві.
- •Предмет філософії, її призначення, функції та місце в системі наукових знань.
- •Основні історичні типи філософії.
- •Філософія та її роль у методологічній і світоглядній культурі військового фахівця.
- •Основні форми наукового пізнання і їх характеристика.
- •Сутність і специфіка соціального пізнання.
- •Діалектика чуттєвого і раціонального пізнання у теоретичній і практичній діяльності військових фахівців.
- •Практика - основа, ціль і кінцевий результат пізнання.
- •Основні принципи сучасної наукової гносеології.
- •Основні функції практики.
- •Методологія і логіка військово-наукового пізнання.
- •Військова практика, її види та особливості.
- •Характеристика основних методів наукового і військово-наукового пізнання.
- •Проблема критеріїв істини у сучасній філософії.
- •Поняття суспільства, витоки його походження в історії філософії.
- •Філософія про сутність природи.
- •Роль геополітики в захисті національних інтересів держави.
- •Поняття коеволюції людини і природи, Ідеї в.І. Вернадського про ноосферу.
- •Науково-технічний прогрес і екологія.
- •Екологічна проблема, її наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти.
- •Проблема людини в історії філософії.
- •Антропосоціогенез і його комплексний характер.
- •Діалектика біологічного і соціального у людині.
- •Народонаселення, демографічний фактор і його роль у розвитку суспільства.
- •Проблема життя і смерті людини і людства.
- •Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.
- •Основні форми суспільної свідомості та їх функціонування.
- •Суспільна свідомість, її сутність і структура.
- •Поняття духовного життя суспільства.
- •Матеріальне і духовне у розвитку суспільства.
- •Суспільний прогрес: сутність, основні критерії та історичні типи.
- •Сутність цивілізації та її історичні типи.
- •Особливості і протиріччя сучасної цивілізації. Цивілізаційні основи людства.
- •Взаємозв’язок культури та цивілізації.
- •Філософія про систему життєвих цінностей людини.
- •Ціннісні орієнтації особистості сучасного суспільства.
- •Проблеми насильства у історії.
- •Філософські основи аналізу війн та воєнних конфліктів сучасної епохи.
- •Проблема істини у філософії. Абсолютна і відносна істина, їх діалектика.
- •Просторово-часовий фактор і військова справа.
- •Форми і види соціального насильства, соціальна безпека.
- •Соціально-філософські проблеми миру, безпеки і війни.
- •Наукове передбачення та творчість.
- •Класифікація війн і воєнних конфліктів.
-
Роль геополітики в захисті національних інтересів держави.
Україна має необхідні об'єктивні умови для того, щоб зайняти гідне місце у світовій цивілізації. Але в суспільному житті можливість перетворюється в дійсність тільки через діяльність людей, активність людського фактора. В умовах нової геополітичної картини світу, інтересам України відповідає політика добросусідських відносин як із ближнім, так і з далеким зарубіжжям. Розглядаючи геополітичний простір, необхідно наголосити, що геополітичні інтереси є головним фактором, який закріплює або ж, навпаки, підриває й руйнує специфічний й конкретний єдиний геополітичний простір. Вони також є рушійною силою двох основних тенденцій сучасного світового політичного процесу - глобалізації й регіоналізації, розглядаючи сучасну геополітичну ситуацію у світі в аспекті протистояння інтересів провідних країн.. Сьогоденна Україна як суб'єкт світової політики має певну відповідальність і певні обов'язки, які допомагають реалізації інтересів світового співтовариства. Тому вироблення геополітичного курсу - справа дуже складна й потребує ретельного теоретичного обґрунтування. Формування власної геополітики спирається на виважене розуміння національного інтересу й того місця, яке він повинен займати в розбудові відносин з іншими країнами. Очевидно, що в умовах державотворення національні інтереси мають відігравати підвищену роль, оскільки вони згуртовують навколо певної центральної ідеї широкі народні маси. При цьому найбільше сприяє і, власне, зумовлює історичний процес така політика, яка базується на національних інтересах. Відповідно до вірного розуміння національного інтересу визначаються й пріоритети геополітичної діяльності. Необхідно підкреслити, що ефективна геополітична стратегія можлива лише за об'ємного бачення світу, постійної аналітичної роботи, відмови від імпульсивних рішень. Саме користю для держави, для народу слід керуватися в політиці, попри всілякий романтизм, амбіції та ейфорію. Україна вважає, що найкоротший шлях до цієї мети – організація міждержавного спілкування на основі здорового глузду, поваги свободи вибору відповідно до одвічних постулатів міжнародного права. умовах нової геополітичної ситуації сучасна Україна має об'єктивні можливості для створення механізму реалізації своїх геополітичних інтересів на основі зваженої далекоглядної політики.
-
Поняття коеволюції людини і природи, Ідеї в.І. Вернадського про ноосферу.
Коеволюція - це подальший прогресивний розвиток суспільства з сучасною соціотехносферою в біосферосумісній формі. Коеволюція - це входження людини в нове соціокультурне поле на принципах сумісності, взаємності, співучасті. Такий підхід вимагає кооперативного соціоприродного розвитку: не автономний розвиток окремо досоціальних і соціальних складових в соціотехносфері, а їх коеволюція на інтенсивному шляху розвитку. Причому інтенсифікація цього процесу пов'язана із свідомим, необхідним включенням техносфери в максимально природоохоронній формі. При такій умові розвиток окремо техносфери буде відбуватися у найбільш оптимальній формі, бо остання враховує не тільки інтереси і потреби соціальної форми матерії, а й сфокусований через соціум розвиток природи. Мова йде про принципово нову екофільну стратегію людської діяльності, в якій техногенні зміни не можуть випереджувати усвідомлення їх наслідків.
Ноосфера - це біогеохімічне поняття, що відображає коеволюцію людства та біосфери, синтез історичного та природного процесів самоорганізації як планетарного явища
Теорія ноосфери Вернадського сформувалася тоді, коли світ складався з трьох взаємопов'язаних елементів: природа — людина — суспільство. До них потім приєднується ще один суттєвий елемент — техніка, яка створена людиною і яка стала головним чинником змін на планеті, особливо з початком наприкінці 50-х років науково-технічної революції як велетенського якісного стрибка в розвитку науки та техніки. Це спричинило екологічну проблему — одну з найнебезпечніших з-поміж глобальних проблем людства. Почалась руйнація гармонії відносин між людьми і їхнього ставлення до природи. За вченням В.І. Вернадського, ноосфера мала стати втіленням не лише наукових знань, а й моральних якостей людства, найкращих рис духовності людини. Вчення Вернадського про ноосферу включає 4 основні положення: ноосфера - історично останній стан геологічної оболонки біосфери, що перетворюється діяльністю людини; ноосфера - сфера розуму і праці; зміни біосфери обумовлені як свідомою, так підсвідомою діяльністю людини; розвиток ноосфери пов’язаний з розвитком соціально-економічних факторів; розвиток ідеї про ноосферу в сучасній думці