- •Джерела філософії, концепції її походження.
- •Предмет філософії, її призначення і роль у суспільстві.
- •Предмет філософії, її призначення, функції та місце в системі наукових знань.
- •Основні історичні типи філософії.
- •Філософія та її роль у методологічній і світоглядній культурі військового фахівця.
- •Основні форми наукового пізнання і їх характеристика.
- •Сутність і специфіка соціального пізнання.
- •Діалектика чуттєвого і раціонального пізнання у теоретичній і практичній діяльності військових фахівців.
- •Практика - основа, ціль і кінцевий результат пізнання.
- •Основні принципи сучасної наукової гносеології.
- •Основні функції практики.
- •Методологія і логіка військово-наукового пізнання.
- •Військова практика, її види та особливості.
- •Характеристика основних методів наукового і військово-наукового пізнання.
- •Проблема критеріїв істини у сучасній філософії.
- •Поняття суспільства, витоки його походження в історії філософії.
- •Філософія про сутність природи.
- •Роль геополітики в захисті національних інтересів держави.
- •Поняття коеволюції людини і природи, Ідеї в.І. Вернадського про ноосферу.
- •Науково-технічний прогрес і екологія.
- •Екологічна проблема, її наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти.
- •Проблема людини в історії філософії.
- •Антропосоціогенез і його комплексний характер.
- •Діалектика біологічного і соціального у людині.
- •Народонаселення, демографічний фактор і його роль у розвитку суспільства.
- •Проблема життя і смерті людини і людства.
- •Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.
- •Основні форми суспільної свідомості та їх функціонування.
- •Суспільна свідомість, її сутність і структура.
- •Поняття духовного життя суспільства.
- •Матеріальне і духовне у розвитку суспільства.
- •Суспільний прогрес: сутність, основні критерії та історичні типи.
- •Сутність цивілізації та її історичні типи.
- •Особливості і протиріччя сучасної цивілізації. Цивілізаційні основи людства.
- •Взаємозв’язок культури та цивілізації.
- •Філософія про систему життєвих цінностей людини.
- •Ціннісні орієнтації особистості сучасного суспільства.
- •Проблеми насильства у історії.
- •Філософські основи аналізу війн та воєнних конфліктів сучасної епохи.
- •Проблема істини у філософії. Абсолютна і відносна істина, їх діалектика.
- •Просторово-часовий фактор і військова справа.
- •Форми і види соціального насильства, соціальна безпека.
- •Соціально-філософські проблеми миру, безпеки і війни.
- •Наукове передбачення та творчість.
- •Класифікація війн і воєнних конфліктів.
-
Філософія про систему життєвих цінностей людини.
Ціннісні орієнтації можуть формуватись у будь-якій сфері життєдіяльності. Філософія розглядає лише ті орієнтації, що виражають сутність людини універсальним чином. Ці універсальні цінності є загальнолюдськими властивостями людини у її відношенні до світу. Антропологи вважають, що найглибшою основою загальнолюдських цінностей є такі спільні для всього людського роду біологічні фактори, як наявність двох статей, потреба в їжі, теплі, сексі, вікові відмінності, потреба в тривалій соціалізації дітей. Культурні універсалії зумовлені родовими ознаками людського побуту, є спільними для всіх людей і всіх етносів. Співвідношення елементів загальнолюдського і національного в кожному етносі неповторне, що і зумовлює унікальність кожного суспільного утворення людей.
До таких базових, загальнолюдських цінностей належать цінності добра (блага), свободи, користі, істини, правди, творчості, краси, віри. Підсумковою цінністю є благо як єдність істини, добра і міри. Благо виступало вищим життєвим орієнтиром людини, узагальнювало в собі і вищу мету її існування, і спосіб життя. Усвідомлення себе частиною універсуму, свого неповторного буття в ньому виражалось у цінностях сенсу і свободи. Пафос перетворення світу орієнтував людину на користь, а подолання перешкод — на цінність добра. Пізнання об’єктивного світу і суб’єктивного світу інших людей формували цінності істини й правди. Пізнання і перетворення світу обумовлювали ставлення до світу на основі творчості. Цілісний погляд на світ обумовлював, підносив людський дух до мудрості, а зв’язок з універсумом формував цінності краси і віри.
Вищі цінності відображають фундаментальні відношення та потреби людей складають фундамент індивідуального світогляду. Які цінності можуть стати вищими для людини, залежить від багатьох обставин. Що для людини найважливіше, вона з’ясовує на рівні фундаментального вибору, коли визначає свою особистість. Вищими цінностями можуть бути: здоров’я, сім’я, кохання, свобода, мир, війна, держава, праця, істина, честь, споглядання, творчість тощо. Отже, визначення цінностей як вищих здійснюється на рівні індивідуального вибору
-
Ціннісні орієнтації особистості сучасного суспільства.
Cоціалізація підростаючих поколінь відбувається під впливом тих світових, планетарних процесів, які набрали силу відносно недавно, – екологічних, демографічних, економічних, військово-політичних. У наші дні доля кожної людини істотно залежить від загального стану справ на нашій планеті, від тих тенденцій, які характерні для світової економіки та політики. Глобальні політичні процеси, впливаючи на розподіл валового національного продукту тієї або іншої країни між сферами виробництва, оборони, соціальних інвестицій, споживання та накопичення, безпосередньо визначають умови життя людей із наймолодшого віку до глибокої старості. У сучасних умовах суспільство виступає в ролі одного з факторів соціалізації. Надзвичайно велика роль у соціалізації особистості належить етносу – як історично створеній стійкій сукупності людей, які володіють спільними рисами та стабільними особливостями культури і психічного складу, а також усвідомленням своєї єдності та відмінностей від інших подібних сукупностей. Провідними ознаками етнічної, національної належності людини є мова, яку вона вважає рідною, а також культура, що стоїть над цією мовою. Далеко не останню (якщо не головну) роль у соціалізації особистості відіграє сім’я. Сучасна сім’я досить істотно відрізняється від сім’ї минулих часів не тільки іншою економічною функцією, а й тим, що для нас ще важливіше – докорінною зміною своїх емоційно-психологічних функцій. Важливим фактором соціалізації підростаючих поколінь в останні десятиліття стало оточення підлітків. Середовище однолітків багато в чому нагадує модель дорослого суспільства й у гіпертрофованому вигляді відображає його основні, особливо негативні, тенденції. Тут діти і підлітки навчаються тієї поведінки, яка має місце у суспільстві дорослих; засвоюють норми моралі – єдиної чи подвійної, а то й потрійної, які превалюють у світі дорослих; навчаються виконувати ролі юнака та дівчини, чоловіка та жінки.
Великий вплив на сучасну соціалізацію особистості здійснюють і засоби масової комунікації. Тепер кіно, відео, телебачення показують найрізноманітніші стандарти життя, а дитина не в змозі тверезо оцінити можливості – свої, сім’ї, держави. Внаслідок цього у підростаючого покоління у масовому порядку формуються потреби, які зовсім не співвідносяться з можливостями їх реалізації.