- •Джерела філософії, концепції її походження.
- •Предмет філософії, її призначення і роль у суспільстві.
- •Предмет філософії, її призначення, функції та місце в системі наукових знань.
- •Основні історичні типи філософії.
- •Філософія та її роль у методологічній і світоглядній культурі військового фахівця.
- •Основні форми наукового пізнання і їх характеристика.
- •Сутність і специфіка соціального пізнання.
- •Діалектика чуттєвого і раціонального пізнання у теоретичній і практичній діяльності військових фахівців.
- •Практика - основа, ціль і кінцевий результат пізнання.
- •Основні принципи сучасної наукової гносеології.
- •Основні функції практики.
- •Методологія і логіка військово-наукового пізнання.
- •Військова практика, її види та особливості.
- •Характеристика основних методів наукового і військово-наукового пізнання.
- •Проблема критеріїв істини у сучасній філософії.
- •Поняття суспільства, витоки його походження в історії філософії.
- •Філософія про сутність природи.
- •Роль геополітики в захисті національних інтересів держави.
- •Поняття коеволюції людини і природи, Ідеї в.І. Вернадського про ноосферу.
- •Науково-технічний прогрес і екологія.
- •Екологічна проблема, її наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти.
- •Проблема людини в історії філософії.
- •Антропосоціогенез і його комплексний характер.
- •Діалектика біологічного і соціального у людині.
- •Народонаселення, демографічний фактор і його роль у розвитку суспільства.
- •Проблема життя і смерті людини і людства.
- •Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.
- •Основні форми суспільної свідомості та їх функціонування.
- •Суспільна свідомість, її сутність і структура.
- •Поняття духовного життя суспільства.
- •Матеріальне і духовне у розвитку суспільства.
- •Суспільний прогрес: сутність, основні критерії та історичні типи.
- •Сутність цивілізації та її історичні типи.
- •Особливості і протиріччя сучасної цивілізації. Цивілізаційні основи людства.
- •Взаємозв’язок культури та цивілізації.
- •Філософія про систему життєвих цінностей людини.
- •Ціннісні орієнтації особистості сучасного суспільства.
- •Проблеми насильства у історії.
- •Філософські основи аналізу війн та воєнних конфліктів сучасної епохи.
- •Проблема істини у філософії. Абсолютна і відносна істина, їх діалектика.
- •Просторово-часовий фактор і військова справа.
- •Форми і види соціального насильства, соціальна безпека.
- •Соціально-філософські проблеми миру, безпеки і війни.
- •Наукове передбачення та творчість.
- •Класифікація війн і воєнних конфліктів.
-
Форми і види соціального насильства, соціальна безпека.
Соціальне насильство — суспільно-політична дія, породжена спотвореною ахітектонікою людського розуму і реалізована через соціальні інститути, має ознаки, які характеризують її як фундаментальну загрозу національній безпеці: нездатність до утворюючої цілеспрямованої дії (до досягнення суспільно корисної мети) в межах позитивної людської практики; амбівалентність мотивів діяльності; постійну високу потенційну здатність до конфлікту, до безкомпромісних рішень і, відповідно, їх жорсткої реалізації (до втрати суспільних ресурсів); функціонування моделі організації ресурсів насильства на межі чи в стані дисбалансу; несприйняття моделлю організації ресурсів насильства, а його ресурсами — динамічних трансформацій і перетворень у межах позитивної людської практики. Під критерієм соціальної безпеки слід розуміти оцінку стану соціальної сфери з погляду найважливіших процесів, що відбивають її характер і напрями. Критеріальна оцінка соціальної безпеки охоплює оцінки:
стабільності соціальних взаємин і структури; наявності умов запобігання і вирішення соціальних конфліктів; позбавлення економічного підґрунтя процесів десоціалізації суспільства. Наведені критерії диктують вибір певних показників соціальної безпеки, які найадекватніше характеризують соціальну сферу держави, рівень кількісних і якісних параметрів її розвитку. При цьому показники соціальної безпеки мають відповідати таким вимогам: наявність високого ступеня інформативності; наявність зв’язку показників із суттєвими тенденціями і процесами розвитку соціально-економічної сфери на кожному етапі функціонування й розвитку; можливість їх застосування в практичній діяльності суб’єктів економічної системи. Зазвичай розглядають соціальну безпеку не лише окремої особи, а й суспільства загалом. Вона є складовою національної безпеки, що визначає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також від загрози соціальним інтересам. Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Організаційно-правові заходи передбачають створення інститутів соціального захисту і законів, які повинні керувати їх діяльністю, економічні — формування механізмів перерозподілу доходів, тобто стягнення податків та інших платежів і трансфертів.
-
Соціально-філософські проблеми миру, безпеки і війни.
Проблема миру, як і проблема війни, привертає увагу політичних і суспільних рухів, учених багатьох країн. Безперечні успіхи миролюбних сил і всіх організацій, як і досягнення ряду шкіл і напрямів, наукових центрів, що спеціалізуються на дослідженні проблем миру. На початку ХХІ століття миротворча думка, що пройшла через важкі випробування ХХ століття, підходить до висновку про пріоритетну роль свідомості в досягненні миру на землі. Проблема війни й миру є особливо актуальною за обставин численних міжнародних збройних конфліктів, що безпосередньо зачіпають інтереси України. Допоки існують війни або можливість їх виникнення, теоретичне і емпіричне їх дослідження, знання їхніх законів і властивостей та пошук шляхів їх уникнення, життєво необхідні задля державної, регіональної й глобальної безпеки. Чи не кожен відомий філософ, історик, письменник звертав увагу на цю проблему, зокрема слід відзначити трактати Сунь-цзи, Платона, Арістотеля, Ціцерона, Веґеція, Фукідіда, Г.Ґроція, Н.Макіавеллі, Т.Гоббса, І.Канта, Ж.-Ж.Руссо, Л.Толстого, М.Ґанді, А.Тойнбі. Звісно, було б наївно шукати в цій традиції концептуальну, методологічну або термінологічну єдність.
Проблеми війни посідають найважливіше місце в системі сучасної глобалізації. Уникнення термоядерної війни або застосування інших видів зброї масового знищення (хімічної, біологічної, психотропної) забезпечення миру на землі є центральної глобальною проблемою людства й найвищою соц.. цінність, оскільки від неї залежить не тільки успішне вирішення всіх глобальних проблем, але і саме існування людської цивілізації, збереження життя на землі. Якісно нові передумови і ситуація вимагають нового підходу до вирішення питань безпеки: ядерну війну не можна виграти, у ній не буде ні переможців, ні переможених.