43. Форми і види соціального насильства, соціальна безпека.

Соціальне насильство — суспільно-політична дія, породжена спотвореною ахітектонікою людського розуму і реалізована через соціальні інститути, має ознаки, які характеризують її як фундаментальну загрозу національній безпеці: нездатність до утворюючої цілеспрямованої дії (до досягнення суспільно корисної мети) в межах позитивної людської практики; амбівалентність мотивів діяльності; постійну високу потенційну здатність до конфлікту, до безкомпромісних рішень і, відповідно, їх жорсткої реалізації (до втрати суспільних ресурсів); функціонування моделі організації ресурсів насильства на межі чи в стані дисбалансу; несприйняття моделлю організації ресурсів насильства, а його ресурсами — динамічних трансформацій і перетворень у межах позитивної людської практики. Під критерієм соціальної безпеки слід розуміти оцінку стану соціальної сфери з погляду найважливіших процесів, що відбивають її характер і напрями. Критеріальна оцінка соціальної безпеки охоплює оцінки:

стабільності соціальних взаємин і структури; наявності умов запобігання і вирішення соціальних конфліктів; позбавлення економічного підґрунтя процесів десоціалізації суспільства. Наведені критерії диктують вибір певних показників соціальної безпеки, які найадекватніше характеризують соціальну сферу держави, рівень кількісних і якісних параметрів її розвитку. При цьому показники соціальної безпеки мають відповідати таким вимогам: наявність високого ступеня інформативності; наявність зв’язку показників із суттєвими тенденціями і про­цесами розвитку соціально-економічної сфери на кожному етапі функціонування й розвитку; можливість їх застосування в практичній діяльності суб’єк­тів економічної системи. Зазвичай розглядають соціальну безпеку не лише окремої особи, а й суспільства загалом. Вона є складовою національної безпеки, що визначає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також від загрози соціальним інтересам. Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Організаційно-правові заходи передбачають створення інститутів соціального захисту і законів, які повинні керувати їх діяльністю, економічні — формування механізмів перерозподілу доходів, тобто стягнення податків та інших платежів і трансфертів.

43. Соціально-філософські проблеми миру, безпеки і війни.

Проблема миру, як і проблема війни, привертає увагу політичних і суспільних рухів, учених багатьох країн. Безперечні успіхи миролюбних сил і всіх організацій, як і досягнення ряду шкіл і напрямів, наукових центрів, що спеціалізуються на дослідженні проблем миру. На початку ХХІ століття миротворча думка, що пройшла через важкі випробування ХХ століття, підходить до висновку про пріоритетну роль свідомості в досягненні миру на землі. Проблема війни й миру є особливо актуальною за обставин численних міжнародних збройних конфліктів, що безпосередньо зачіпають інтереси України. Допоки існують війни або можливість їх виникнення, теоретичне і емпіричне їх дослідження, знання їхніх законів і властивостей та пошук шляхів їх уникнення, життєво необхідні задля державної, регіональної й глобальної безпеки. Чи не кожен відомий філософ, історик, письменник звертав увагу на цю проблему, зокрема слід відзначити трактати Сунь-цзи, Платона, Арістотеля, Ціцерона, Веґеція, Фукідіда, Г.Ґроція, Н.Макіавеллі, Т.Гоббса, І.Канта, Ж.-Ж.Руссо, Л.Толстого, М.Ґанді, А.Тойнбі. Звісно, було б наївно шукати в цій традиції концептуальну, методологічну або термінологічну єдність.

Проблеми війни посідають найважливіше місце в системі сучасної глобалізації. Уникнення термоядерної війни або застосування інших видів зброї масового знищення (хімічної, біологічної, психотропної) забезпечення миру на землі є центральної глобальною проблемою людства й найвищою соц.. цінність, оскільки від неї залежить не тільки успішне вирішення всіх глобальних проблем, але і саме існування людської цивілізації, збереження життя на землі. Якісно нові передумови і ситуація вимагають нового підходу до вирішення питань безпеки: ядерну війну не можна виграти, у ній не буде ні переможців, ні переможених.