Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Мультиферментні комплекси, особливості будови та каталізу.

2. Використання ферментів у біохімічних дослідженнях.

Література Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.86-137.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. – С. 115– 140.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С.66-107.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – С.47-62.

5. Скляров О.Я., Сольскі Я., Великий М.М. та ін.. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія. – Львів: Кварт, 2008. – С.11-26.

Додаткова:

1. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – 320с.

2. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 114 - 168.

3. Клінічна біохімія. Підручник / За ред. О.Я.Склярова. – Київ: Медицина, 2006. – 431 с.

4. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 470 с.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.1. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 63-110.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С.51-66.

Тема № 3. Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії та кінетики ферментативного каталізу.

Мета заняття: На прикладі пептидаз панкреатину і амілази слини показати каталітичну роль ферментів у хімічних перетвореннях. Засвоїти методику визначення активності пептидаз і амілази сечі та оцінити їх клініко-діагностичне значення.

Актуальність теми: Знання механізму дії ферментів та кінетики ферментативного каталізу лежить в основі розуміння метаболічних процесів у клітинах, тканинах та органах організму, що важливо для засвоєння перебігу хімічних перетворень і застосування ферментних препаратів, їх інгібіторів у практичній медицині.

Конкретні завдання:

• Пояснювати механізм дії ферментів на основі спорідненості ферменту до субстрату та процесів, що перебігають у фермент-субстратному комплексі.

• Пояснювати основні положення кінетики ферментативного каталізу.

• Розуміти основні ефекти дії ферментів.

• Трактувати зміни кількісного визначення активності ферментів як діагностичного показника розвитку певної патології.

• Аналізувати механізм дії ферментів на прикладі хімотрипсину та ацетилхолінестерази.

Теоретичні питання

1. Принципи кількісного визначення активності ферментів:

• за кількістю продукту, що утворюється під дією ферменту;

• за кількістю субстрату, що використовується;

• за зміною кількості коферменту (окисно-відновні перетворення для НАД та ФАД);

2. Одиниці ферментативної активності.

3. Основні положення кінетики ферментативного каталізу:

• залежність швидкості реакції від концентрації субстрату (пояснити і зобразити графічно);

• залежність швидкості реакції від концентрації ферменту (пояснити і зобразити графічно);

• утворення фермент-субстратного комплексу та процес перетворення субстрату;

• рівняння Міхаеліса-Ментен;

• смислове значення величини К_m (спорідненість ферменту до субстрату).

• вираз ферментативної реакції в подвійних зворотних величинах; рівняння Лануівера-Берка.

4. Механізми дії ферментів (перетворення субстрату):

• ефекти зближення та орієнтації;

• ефекти кислотно-основного каталізу;

• ефекти нуклеофільного та електрофільного каталізу.

5. Механізми каталітичної дії хімотрипсину та ацетилхолінестерази.