Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.217-233.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. – С. 267 – 285.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С.363-364, 381-396.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – С.87-106.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2007. – С.102-111.

6. Клінічна біохімія. / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2006. – С. 63-81.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.188 – 203, 298 – 304, 363 - 406.

2. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 469 с.

3. Малюкова Н. Г. Возрастные особенности состояния перекисного окисления липидов и активности антиоксидантной системы при хронической сердечной недостаточности // Проблемы старения и долголетия. – Т. 14, № 2. – 2005. – С. 143 – 150.

4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека.– М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – т. 1., С. 256 – 298.

5. Метаболічні аспекти формування кисневого гомеостазу в екстремальних станах / Тимочко М.Ф., Єлісєєва О.П., Кобилінська Л.І., Тимочко І.Ф.– Львів, 1998.– 141 с.

6. Янькова В.И. Возрастные изменения липидного спектра уровня пероксидации липидов и антиоксидантной защиты крови и печени крыс // Рос. физиол. журнал. – Т. 89, № 7. – 2003. – С. 828 – 836.

Змістовий модуль 11. Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну.

Тема № 8. Дослідження перетворень амінокислот (трансамінування, дезамінування, декарбоксилування), біосинтезу глутатіону та креатину.

Мета заняття: Вивчити загальні шляхи перетворення амінокислот, оволодіти методами ідентифікації їх метаболітів. Вміти інтерпретувати отримані показники.

Актуальність теми: Обмін білків є центральною ланкою всіх біохімічних процесів, знання і розуміння загальних шляхів перетворень амінокислот, їх метаболітів та визначення активності ферментів, що беруть участь у цих перетворення є критеріями для оцінки обміну білків.

Конкретні завдання:

• Визначати активність амінотрансфераз у сироватці крові динітрофенілгідразиновим методом;

• Оволодіти методом кількісного визначення креатиніну в сироватці крові;

• Давати оцінку проведеним дослідженням і робити висновки про можливість їхнього використання у клінічній практиці.

Теоретичні питання

1. Шляхи утворення та підтримання пулу вільних амінокислот в організмі людини. Загальні шляхи перетворення вільних амінокислот.

2. Дезамінування амінокислот:

• типи реакцій дезамінування амінокислот і їх кінцеві продукти;

• механізм окиснювального дезамінування амінокислот;

• оксидази L- і D-амінокислот: їх ферментативна активність, коферменти, специфічність дії, рН оптимуми;

• глутаматдегідрогеназа: будова ферменту, механізм глутаматдегідрогеназної активності, біологічне значення.

3. Трансамінування амінокислот:

• механізм реакції трансамінування;

• характеристика трансаміназ: субстрати ферментів трансамінування, коферменти;

• трансдезамінування – механізм непрямого дезамінування L-амінокислот.

• локалізація трансаміназ в органах і тканинах; клініко-діагностичне значення визначення активності трансаміназ крові (аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази).

4. Декарбоксилування амінокислот:

• характеристика декарбоксилаз: субстрати і коферменти;

• реакції утворення біогенних амінів (-аміномасляна кислота, гістамін, серотонін, дофамін), їх біологічне значення;

• декарбоксилування амінокислот у процесі гниття білків у кишківнику;

• механізм окиснення біогенних амінів.

5. Глутатіон, будова та роль в обміні органічних пероксидів.

6. Утворення креатину та креатиніну, клініко-біохімічне значення порушень їхнього обміну.