Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 12 балів, „4” – 10 балів, „3” – 7 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів (7 × 10 = 70).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю

Підсумковий модульний контроль складається з 3 етапів:

І етап - письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожний пакет містить 40 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля. Один правильний тест – один бал (максимальна кількість балів за тести – 40).

ІІ етап - письмова відповідь на 4 теоретичні питання; III-етап - перевірка практичних навичок – 1 питання.

Теоретичні питання та питання з практичних навичок оцінюються: «5» - 8 балів, «4» - 7 балів, «3» - 6 балів, «2» - 0 балів. Кількість балів за модульний підсумковий контроль: мінімальна – 50, максимальна – 80.

Змістовий модуль № 9. Метаболізм вуглеводів та його регуляція

Тема № 1. Дослідження гліколізу – анаеробного окиснення вуглеводів.

Мета заняття: Засвоїти основні принципи внутрішньоклітинного анаеробного та аеробного окиснення глюкози та біохімічні шляхи їх регуляції. Знати роль ферментів та коферментів для перебігу реакцій гліколізу. Оволодіти особливостями перебігу реакцій синтезу АТФ (субстратного фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції).

Актуальність теми: Перетворення вуглеводів у процесах обміну речовин відіграє важливу роль в енергозабезпеченні організму. У процесі гліколізу та спиртового бродіння внаслідок фосфоролітичного розпаду вуглеводів утворюється АТФ, молочна та піровиноградна кислоти. Зміни останніх у крові, мають важливе діагностичне значення.

Конкретні завдання:

• Пояснювати біохімічні шляхи внутрішньоклітинного анаеробного окиснення глюкози.

• Аналізувати особливості реакцій гліколізу, що проходять з використанням енергії АТФ.

• Аналізувати особливості перебігу реакцій субстратного фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції.

• Пояснювати роль коферментів та ферментів у проходженні реакцій гліколізу.

• Аналізувати механізми регуляції анаеробного окиснення вуглеводів.

Теоретичні питання

1. Біохімічні механізми процесів травлення вуглеводів у травному тракті. Специфічність ензимів травлення, оптимальні умови їх дії.

2. Глюкоза, як важливий метаболіт вуглеводного обміну: загальна схема джерел і шляхів перетворення глюкози в організмі.

3. Анаеробне окиснення глюкози:

• вклад робіт Ембдена, Мейєргофа, Парнаса у встановлення послідовності ферментативних реакцій гліколізу;

• ферментативні реакції аеробного гліколізу (послідовність реакцій);

• ферментативні реакції анаеробного гліколізу (послідовність реакцій);

• характеристика ферментативних реакцій гліколізу, що проходять з використанням енергії;

• характеристика ферментативних реакцій субстратного фосфорилування та гліколітичної оксидоредукції .

4. Лактатдегідрогеназна реакція в гліколізі, механізм та особливості її перебігу, регуляція активності в різних тканинах.

5. Ізоферменти ЛДГ, визначення, будова та клініко-діагностичне значення визначення у крові.

6. Механізми регуляції активності реакцій анаеробного окиснення глюкози. Ефект Пастера, його молекулярна основа.

7. Енергетична цінність анаеробного окиснення глюкози.

8. Спиртове бродіння, ферментативні реакції.