Лекція 1 План

1. Поняття загальної рівноваги

2. Двогалузева модель загальної рівноваги

3. Аналіз витрат і випуску в контексті загальної рівноваги

4. Діаграма Еджворта

1. Поняття загальної рівноваги

Досі ми досліджували умови існування рівноваги і проблеми ціноутворення на окремих ринках готової продукції та окремих ринках факторів виробництва. Рівновага, яка аналізується на кожному окремому ринку за припущення незмінності всіх зовнішніх (стосовно цього ринку) умов, називається частковою рівновагою. Однак ринки є взаємозалежними і всі вони переплітаю­ться у надзвичайно складну ринкову систему. Ця система в цілому теж прагне рівноваги, але більш загального характеру. Загальна ринкова рівновага передбачає формування рівноважної ціни та рів­новажного обсягу виробництва на кожному окремому ринку з урахуванням змін рі­вноважного стану на всіх інших ринках. Можна сказати, що стан загальної ринкової рівноваги є рівноважною композицією усіх станів часткової рівноваги на взаємопов'язаних ринках факторів і продукції - так би мовити „рівновага рівноваг”. Слід звернути увагу, що часткова рівноваги є необхідною, але недостатньою умовою загальної рівноваги.

На відміну від випадку часткової рівноваги, аналіз загальної рівноваги передбачає вивчення цін та обсягів виробництва і споживання благ на всіх ринках у взаємозв'язку із врахуванням ефектів зворотних зв'язків між окремими ринками. Ефект зворотного зв'язку — це подальша зміна цін та обсягів товарів іпослуг на певному ринку у відповідь на зміни цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках.

При аналізі загальної рівноваги головна увага має приділятися вивченню взаємозалежності та технологічного взаємозв’язку різних товарів. У зв'язку із цим найпростіший аналіз має передбачати такі етапи:

• первинна зміна на даному ринку;

• зміни на ринках товарів-субститутів (замінників);

• зміни на ринках товарів-комплементів (доповнюючих);

• зміна на ринках ресурсів, необхідних для виробництва даного товару;

• зміна на ринках, де використовується даний товар;

• ефект зворотного зв'язку.

Так, якщо, наприклад, постачання нафти в силу певних причин скоротилося (військові дії в Іраку, призупинення видобутку нафти компанією „ЮКОС”), то крива її пропозиції пе­ремістилася вліво, що призвело до зростання цін. Це негативно позначилося на ринках тих това­рів, при виробництві яких використовується нафта, зокрема бензину. Крива пропозиції бензину теж пе­ремістилася вліво, і ціни на нього зросли. Бензин, у свою чергу, є комплементарним благом для автомобілів. Зростання цін на бензин спричинило зменшення попиту на автомобілі, бензин і, відповідно, на нафту. Крім того, первісне подорож­чання нафти призвело до ефекту заміщення її на ву­гілля та збільшення попиту на нього. Внаслідок усіх цих ітерацій попит на нафту зменшить­ся, що призведе до певного зниження ціни нафти. По економіці по усьому вищезгаданому ланцюжку пройде новий імпульс – реагування на вже дещо знижені ціни на нафту: зростання пропозиції бензину (тому що ціна нафти дещо впала), як результат – зниження цін вже також і на бензин, відтак певне підвищення попиту на авто­мобілі, бензин, нафту, і як наслідок – можлива нова тенденція до зростання цін на нафту. Проте кожний наступний імпульс матиме меншу силу, ніж попередній. Тому після кількох ітерацій потенціал первинного імпульсу вичерпається, і в економіці встановиться загальна рівновага.

Загальна рівновага настане тоді, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропо­зиції таким чином, що обсяги попиту дорівнюють об­сягам пропозиції на всіх ринках, враховуючи взаємозв’язки між ними. За цих умов на жод­ному ринку немає тенденції до подальших змін попи­ту чи пропозиції.