3. Аналіз витрат і випуску в контексті загальної рівноваги

Подальше правильне розуміння складних взаємозв’язків між різноманітними галузями економіки може бути сформоване завдяки аналізу витрат і випуску, які в розрізі різних галузей (секторів) економіки спрощено представлені в табл. 1. Кожен сектор (галузь) є, з одного боку, виробником, а з іншого боку, для забезпечення процесу виробництва споживає продукцію власного виробництва та з інших секторів.

Таблиця 1

Спрощена таблиця витрат і випуску (гіпотетичні дані)

Сектори - Виробники	Сектори-споживачі
	(1) Метал	(2) Машини	(3) Паливо	(4) Сільське господарство	(5) Домашнє господарство (праця)	(6) Загальний обсяг виробництва
Метал	10	65	10	5	10	100
Машини	40	25	35	75	25	200
Паливо	15	5	5	5	20	50
Сільське господарство	15	10	50	50	525	650
Праця (домашні господарства)	100	200	100	550	50	1000

Примітка: для зручності назви секторів подано спрощено – за назвою їх продукту.

В лівій стороні таблиці 1 виписані зверху вниз п’ять виробничих секторів (галузей) економіки. В кожній лінійці дані сектори виступають як виробники продукції.

Дивлячись вздовж кожної лінійки чисел, ми можемо бачити, як обсяг виробництва кожного сектора споживається п’ятьма секторами. Наприклад, із 200 одиниць продукції сектора машин (лінійка 2) 40 одиниць ідуть в сектор металу, 25 – в сам сектор машин, тому що для виробництва машин також необхідні машини, а 35, 75 і 25 одиниць направляються в сектор палива, сільського господарства і домашніх господарств відповідно.

Вертикальні колонки показують одиниці продукції, які використовуються як вхідні ресурси секторами-споживачами. Колонка 1, наприклад, показує скільки виробленої продукції з кожного сектору направляється для використання в металургії. В колонці 2 ми бачимо, що для виробництва 200 машин потрібно в якості вхідних ресурсів 65 одиниць металу, 25 одиниць машин, 5 одиниць палива, 10 одиниць сільськогосподарської продукції і 200 одиниць праці.

Таким чином, наведена таблиця чітко ілюструє взаємозалежний характер різних секторів (галузей) економіки. Будь-яка дана галузь чи сектор використовують продукцію інших секторів і деяку частину власної продукції як свої вхідні ресурси. Але разом з тим продукція даного сектору виступає також вхідним ресурсом для інших секторів.

Колонка 6 показує загальний обсяг виробництва кожного сектора-виробника; сектор металу виробляє 100 одиниць, сектор машин – 200 одиниць і т. д. Ці ж п’ять секторів виступають, з іншого боку, споживачами і в цій якості показані по горизонталі у верхній частині таблиці.

Продемонструємо на основі складеної таблиці взаємозалежність секторів і галузей економіки шляхом розгляду наслідків прогнозної зміни у випуску якого-небудь товару.

Розглянемо, наприклад, результати збільшення на 20 одиниць (10%) виробництва машин. Це означає, що необхідне 10%-е збільшення виробництва всієї продукції, яка використовується в якості вхідних ресурсів у виробництві машин. Ці вхідні ресурси, як ми знаємо, вписані в колонку 2 таблиці. Припускаючи, для спрощення існування постійного ефекту масштабу, ми вважаємо, що для виготовлення додаткових 20 одиниць машин (збільшення випуску машин на 10%), буде потрібно збільшити на 10% усі вхідні ресурси: тому потрібно 6,5 додаткових одиниць металу, 2,5 одиниці машин, 0,5 одиниці палива, одна одиниця сільськогосподарської продукції і 20 одиниць праці.

Але це тільки початок змін: кожний сектор, який надає вхідні ресурси сектору машин, повинен розширити свій випуск, а тому також потребуватиме додаткових вхідних ресурсів. Приклад: додаткові 6,5 одиниць металу, які потрібні в якості вхідних ресурсів, щоб виготовити додаткові 20 одиниць машин, будуть в свою чергу потребувати відповідного 6,5%-ного збільшення всіх вхідних ресурсів (колонка 1), які потрібні для виробництва металу. Ті ж самі роздуми, звісно, можна застосувати до паливного, сільськогосподарського сектору і сектору праці. Тобто, збільшення на 0,5 одиниці у виробництв палива, необхідне для виробництва додаткових 20 одиниць машин потребує відповідного (1%) збільшення у виробництві всіх вхідних ресурсів, внесених в колонку 3, і те ж саме – для сільськогосподарського сектору і сектору праці.

Зверніть увагу і на те, що виробництво додаткових 20 одиниць машин потребує в якості вхідного ресурсу виготовлення ще 2,5 одиниці машин. Це збільшення на 2,5 одиниці потребує „другого кола” збільшень (на 1,25%) у випуску всіх ресурсів, вказаних в колонці 2, подібно як цього потребувало і початкове збільшення на 20 одиниць випуску машин.

Зрозуміло, що кільцева реакція на цьому не закінчується. Всі перераховані наслідки потребують ще додаткових пристосувань, подібних тим, що вже описані. Проте, знову ж таки, кожен наступний імпульс пристосувань буде щоразу меншим за своїм абсолютним та відносним значенням.

Основний висновок: через високу ступінь взаємодії між секторами економіки зміни в будь-якій „клітинці” чи „секції” таблиці витрат і випуску буде призводити до майже безкінечного ряду змін інших „клітинок” чи „секцій”. В нашому прикладі розширення виробництва в одному секторі має майже нескінченні наслідки, які дійдуть фактично до кожного сектору економіки, до кожного ринку. От чому економісти говорять, що „в економічній системі все залежить від усього” і аналіз часткової рівноваги є неповним – необхідне вивчення загальної рівноваги в економіці, чому і присвячена дана тема.