4. Діаграма Еджворта

Оскільки економічна система, як видно із вищеподаного розуміння загальної рівноваги, постійно передбачає розподіл обмежених ресурсів між різними галузями (робочої сили в двогалузевій моделі, обмежених ресурсів п’яти типів в наведеній таблиці витрат і випуску тощо) постає питання: як в умовах загальної рівноваги оптимально, ефективно здійснити такий розподіл?

Припустимо, що в економічній системі використо­вуються лише два фактори виробництва (праця та ка­пітал). Протягом одного дня для виробничих цілей може бути використано 40000 люд.-год праці та 20000 маш.-год капіталу. Сукупний обсяг фак­торів виробництва, доступний за певний проміжок ча­су, називається ресурсним обмеженням економіки. Після того, як увесь цей обсяг ресурсів включено у виробничий процес, пропозиція ресурсів буде абсолютно нееластичною.

Якщо виробництво обмежене лише двома продук­тами (X та У), то можна стверджувати, що, чим більше виробляється одного з них, тим менші можли­вості суспільства з виробництва іншого. Тут ми маємо справу з ресурсними обмеженнями, які для двопродуктової моделі матимуть такий вигляд:

L = Lx + Ly

К = Кx + Ку

Зручним інструментом для аналізу виробництва і розподілу факторів в економіці з фіксованою пропози­цією праці та капіталу є діаграма Еджворта, названа так на честь англійсь­кого економіста Френсіса Еджворта. Вона є прямокутником, довжина сторін якого відповідає обсягам факторів виробництва, що їх має у своєму розпорядженні суспільство для виробництва двох товарів. Кожна точка на діа­грамі Еджворта означає певний варіант розподі­лу наявної кількості ресурсів для виробництва товарів X та У (рис.2)

Рис.2. Діаграма Еджворта стосовно розподілу обмеженої кількості факторів (K,L) на виробництво двох товарів (Х та У).

Фактично, маємо справу із звичайною системою координат із початком у точці О і „дзеркально перевернутою” системою координат із початком у точці О1. На діаграмі від точки О у відповідні сторони від­кладаються затрати праці та капіталу на виробниц­тво товару X, а від точки О1 — на виробництво то­вару У. Наприклад, у точці А на виробництво товару X буде здійснено такі затрати: Lx = 28 000, Кх= 10 000, а на виробництво товару У:

Ly=L–Lx =40000–28000= 12000

Кy=K–Kх=20000–10000 = 10 000

Таким чином, діаграма Еджворта завдяки суміщенню двох систем координат та обмеженості вертикального та горизонтального відрізків відображає розподіл наявних ресурсів між виробництвом двох товарів.

Нехай розподіл ресурсів відповідає точці А (рис.2). Щоб визначити обсяги випуску товарів X та У при такому розподілі ресурсів, слід провести через точку А відповідні ізокванти. Для нашого прикладу обсяг виробництва товару X становитиме 600 одиниць, а товару У – 300 одиниць.

Таким чином, кожна точка на діаграмі Еджворта задається лише двома координатами (координати точки по вертикалі та по горизонталі), але визначає (оскільки ресурси обмежені і ми маємо справу із суміщенням двох взаємозалежних систем координат) аж шість змінних: обсяг праці та капіталу на виробництво першого товару, обсяг праці та капіталу, що залишився на виробництво другого товару, а також (після побудови ізоквант) обсяги виробництва першого і другого товарів (Qx, Qy).