З а н я т т я 10

Т Е М А: Середньовічна держава і право Росії /2 год./

Мета заняття: формування поняття централізованої держави, станово-представницької монархії і абсолютної монархії на прикладі Росії ХIII-ХVIII ст.; виховувати почуття патріотизму при розгляді історії спорідненої слов’янської держави; закріплення навичок порівняльного аналізу.

П л а н.

1. Виникнення Російської централізованої держави і особливості суспільно-політичного ладу Росії в ХV-ХVII ст. Реформи Івана Грозного.

2. Кримінальне право і процес за "Судебниками" 1497 і 1550 рр. і "Соборним уложенням" 1649 р.

3. Передумови встановлення абсолютизму в Росії. Державний лад Російської імперії. Реформи Петра I і Катерини II.

4. Кримінальне право і процес за "Артикулами військовими".

5. Формування поліцейських органів у Російській державі.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Як здійснювалось утворення централізованої державної системи управління в ХV- на початку ХVI ст. в Росії?

2. Охарактеризуйте державний устрій Росії в ХVI ст.

3. Дайте аналіз Судебників 1497 і 1550 ст.

4. Яким органам в Англії ХIII ст. і Франції ХIV ст. за своїм складом і завданнями відповідали Земські Собори ХУI ст. в Росії?

5. Що було зроблено для зміцнення державної влади в країні в середині ХVI ст.?

6.Охарактеризуйте суспільний лад епохи абсолютизму в Росії.

7. Чим система каральних органів за часів Івана Грозного відрізнялась від такої петровських часів?

7. Дайте аналіз Указу про єдинонаслідування 1714 р. і Табелі про ранги 1711 р.

8. Охарактеризуйте кримінальне право в Росії за "Артикулами військовими".

9.Складіть схеми апарату управління в Росії за часів Івана Грозного та Петра І. Однаковим кольором позначте споріднені установи.

Опорні поняття: холопи, рядовичи, опала, Боярська дума, прикази, дяки, помісна система землеволодіння, вотчина, опричина, фіскали, колегії, синод, Табель про ранги.

Теми рефератів:

- Кримінальне право і судовий процес за "Соборним уложенням" 1649 р.

- Суспільний лад наприкінці ХVII - у ХVIII ст. Станові реформи Петра I.

- Кримінальний розшук в Російській імперії епохи абсолютизму.

Л і т е р а т у р а:

Основна:

1. Ерошкин Р.П. История государственных учреждений дореволюционной России. - М.,1985.

2. Исаев И.А. История государства и права России.- М.,1993

3. История государства и права СССР /Ред. Чистякова О. И./- М., 1985.

4. Россия в период реформ Петра I.- М.,1973.

5. История государственного управления в России. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : ЮНИТИ, 2007.

6. Клеандрова В.М., Мулукаев Р.С., Сенцов А. А., Титов Н. Ю., Титов Ю. П., Хохлов А. В. История государства и права России — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Проспект, 2008.

7. Сизиков И.И. История государства и права России с конца XVII до начала XIX вв.- М., 1998.

8. Татоли Т.В. История государства и права России (конец XV века – 1917 год). – Луганск: РИО ЛАВД, 2005.

9. Хрестоматия по истории государства и права России /Сост. Ю.П.Титов. - М., 1997.

Додаткова:

1. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

2. Российское законодательство X - XX вв. В 9-ти т. Т. 4. Законодательство периода становления абсолютизма/ Под ред. О.И. Чистякова; Отв. ред. тома А.Г. Маньков. – М.: Юрид. лит., 1986. – 512 с.

3. Российское законодательство X-XX веков. В 9 т. Т. 2: Законодательство периода образования и укрепления Русского централизованного государства / Под общ.ред. О.И.Чистякова; Отв.ред.тома А.Д.Горский; Рец. В.И.Корецкий. – М.: Юридическая литература, 1985. – 520с.

4. Амплеева Т.Ю. Борьба с судебным прозволом чиновников в Московской Руси (ХVІ – ХVІІ вв.) // Государство и право. – 2006. – № 10. – С.73-81.

5. Батлер У.Э. Русское право к 1800 г. глазами иностранцев: некоторые размышления //Вестник Моск.университета.Серия "Право". - 1996.- N3. - С.44-73.

6. Исаев М.М.Наказания по Артикулу воинскому//Вестник Моск. университета . Серия "Право". - 1995.- N1

7. Лядов А.О., Евсеев А.В. Духовно-культурные факторы становлення Московского государства и права в к.14 – нач.16 в. // История государства и права. – 2000. - № 4.

8. Остроумов С.С. Преступность и её причины в дореволюционной России.- М.1980.

9. Петров В. А на Думу сходиша на Вече: Демократическое самоуправление в средневековой Руси // Юридический вестник. – 2000. - № 4.

10. Потёмкина А. "Чтоб другим неповадно было":Процессуальное законодательство времен Петра Великого // Юридический вестник - 1994.- N 20-21.

11. Рашковская Ш.С.К истории русской уголовно-правовой мысли пореформенной епохи // Вестник МГУ. Серия "Право".-1995.- N 1С.42-50.

12. Рассказов Л.Л. Институт наказания в виде лишения свободы в российском праве XVIII в. // Юрист. - 1999. - N 11. - С.71-75

13. Полубинский В.И. Сыск в Российской империи эпохи абсолютизма // Журнал российского права. - 1999. - N 10. - С.146-156.

14. Семенова О.П. Развитие семейно-брачных отношений в Древнерусском государстве // История государства и права. – 2006. - № 11. – С.25-27.

15. Чучаев А.И., Кизилов А.Ю. Уголовно-правовая охрана представителей власти в 11-17 вв. // Государство и право. – 2001. - № 6.

16. Яблочков М. История дворянского сословия в России. – Смоленск, 2004.

17. Калюжный Д.В. Забытая история Российской империи. От Петра 1 до Павла 1 / Д.В. Калюжный, Яр.А. Кеслер. – Москва : Вече, 2007. – 336с.

18. Смирнов Ю. Воины, царедворцы, "преторианцы"...Русские гвардейцы в петровское время и "эпоху дворцовых переворотов" // Родина : российский исторический иллюстрированный журнал : спецвыпуск / Правительство Российской Федерации; Администрация Президента Российской Федерации. – Москва, 2009. – № 2 : Эпоха "дворцовых переворотов" 18 век. – С. 36-42.

Розпочинаючи вивчення першого питання, слід зрозуміти, що створення централізованої державної системи (кінець XV - початок XVI ст.) проходило в боротьбі з пережитками феодальної роздробленості. Процес централізації в Росії мав декілька відмінностей від західноєвропейського: значні деспотичні тенденції в політиці влади (що пов'язано з візантійським та східним впливом); опорою централізації стало дворянство, а не союз дворянства з містами; централізація супроводжувалася закріпаченням селянства.

При розгляді другого питання, аналізуючи Судебники 1497 та 1550 років, зверніть увагу на те, що їх головною метою було розповсюдження юрисдикції царя на всю теріторію централізованої держави. На першому плані - захист існуючого соціального та правового порядку. Розвивається позасудова розправа ("обліковання" ст.52 Судебнику 155 р.). У законі з'являється поняття державного злочину. Система покарань ускладнюється. Характерні тілесні, калічницькі покарання. У судовому процесі розрізняються дві форми: змагальний та розшуковий (інквізиційний).

Розглядаючи Уложення 1649 р., зверніть увагу на те, що воно мало комплекс норм, які регулювали найважливіші галузі державного управління, а також регламентували організацію суду та процесу. Для нього характерні індивідуалізація покарання, його становий характер та невизначеність встановлення кари. Досить виразно виділена сфера цивільно-правових відносин. У галузі сімейного права діяли принципи домострою.

У третьому питанні треба виділити характерні риси абсолютної монархії тьа визначити її особливості у Росії (наприклад, те, що абсолютизму Росії збігся з розвитком кріпацтва та спирався у основному на службовий стан). Далі слід проаналізувати зміст реформ Петра І (утворення системи колегій замість наказів, Сенату, Синоду, міська, військова реформи) та їх наслідки. Зверніть увагу на Указ про єдинонаслідування 1714 р., Табель про ранги 1722 р., яка характеризувала бюрократизацію державного апарату.

Характеризуючи реформи Катерини ІІ, вкажіть на їх зв'язок з петровськими реформами. Проаналізуйте судову, губернську реформи, поясніть значення. Розкрийте характер станової політики Катерини ІІ.

При розгляді четвертого питання охарактеризуйте "Артикул військовий" 1715 р., з'ясуйте, що в ньому містяться основні принципи кримінальної відповідальності, поняття злочину, провини, мети покарання, необхідної оборони, гострої потреби, перелік пом'якшуючих та обтяжуючих обставин. Це свідчить про досить досконалу юридичну техніку кодексу. Визначте судові інстанції, що діяли на той час у Росії.

Відповідь на п’яте питання повинна дати характеристику процесу формування особливої системи поліцейських органів у Росії. Курсанти мають визначити, які державні установи виконували певні правоохоронні функції у середньовічній країні, у чому заключалися повноваження землевласників щодо нагляду за поведінкою селян та соціальними настроями на їх землях. Має важливе значення проведення певного порівняльного аналізу діяльності поліцейських феодальних і сучасних правоохоронних органів.