З а н я т т я 5

Т Е М А : Сеньйоріальна та станово-представницька монархія в країнах Західної Європи (ХI-ХIV ст.) (2 год.)

Мета заняття: уяснення сутності станово-представницької монархії в західноєвропейських країнах; вироблення навичок порівняльного аналізу історико-політичних явищ на прикладі сеньйоріальної та станово-представницької монархій; виховувати почуття розуміння негативних наслідків роздробленості держави; аналіз головних пам'яток феодального права і виявлення їх значення для історичного розвитку конкретних країн.

П л а н .

1. Сеньйоріальна та станово-представницька монархія во Франції. Реформи Людовика IX. Генеральні штати.

2. Нормандське завоювання Англії. Особливості сеньйоріальної монархії в країні. Реформи Генріха II. Велика хартія вольностей. Поява парламенту.

3. Суспільний та державний лад в Німеччині в Х-ХIV ст.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Охарактеризуйте суспільний і державний лад Франції в період феодальної роздробленості.

2. В чому сутність вислову "васал мого васалу - не мій васал"?

3. На прикладі суду у Франції покажіть характерні риси середньовічній юстиції.

4. Розкрийте структуру Генеральних Штатів.

5. Співставте судові реформи Генріха II в Англії й реформи Людовика IХ у Франції.

6. Які органи та посадові особи виконували в період сеньйоріальної та станово-представницької монархії функції сучасної поліції?

7. Дати порівняльну характеристику Великій Хартії вольностей 1215 р. і Золотої Булли 1356 р.

8. Складіть таблицю “Форми феодальної монархії у країнах Західної Європи” ( по кожній країні окремо – Англія, Франція, Німеччина).

Форма монархії

Віки

Центральні органи влади

Управління на місцях

Сеньйоріальна

Станово-представницька

Опорні поняття: сюзеренітет-васалітет, феод, лен, серви, вілани, баналітет, домен, курія, прево, буржуа, цензива, податковий імунітет, стан, ордонанс, канцлер, легісти, бальї, сенешаль, фригольд, барон, рицар, парламент, курфюрст, рейхстаг, ландтаг, булла.

Теми рефератів:

• Соціально-економічні передумови виникнення станово-представницької монархії.

• Характеристика пам'ятки феодального права "Великої хартії вольностей" 1215 р.

• Порядок формування, структура і діяльність Генеральних Штатів у Франції.

Л і т е р а т у р а .

Основна:

1. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.

2. История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.

3. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.

5. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Юрінком Інтер, 2006.– 400с.

6. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія. – Київ: Либідь, 2000. – 624с.

7. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Том 1. Древний мир и Средние века. / Сост.: Лисенко О., Трикоз Е. Под ред. Крашенинниковой Н. – М.: Норма, 2009. – 808 с.

Додаткова:

1. Егер О. Всемирная история. Средние века. – М.: АСТ, Полигон, 2009. – 592 с.

2. Басовская Н. И. Человек в зеркале истории. Древний мир и Средние века. – М.: Астрель, Олимп, 2009. – 352 с.

3. Хлевов А. Краткая история Средних веков. Эпоха, государства, сражения, люди. – СПб.: Амфора, 2008. – 384 с.

4. Норман Дейвіс. Європа. Історія. – К.: Основи, 2008. – 1464 с.

5. Васильевский В.Г. Лекции по истории Средних веков. – СПб.: Алетейя, 2008. – 648 с.

6. Ададуров Вадим. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII століття) / Вадим Ададуров ; [наук. ред. Я. Грицак]. - Львів : Вид-во українського католицького ун-ту, 2002. - 444 с.

7. Фавтье Р. Капетинги и Франція. – СПб.: Евразия, 2001. – 320 с.

8. Франсис Рапп. Священная Римская империя германской нации / пер. с фр. М. В. Ковальковой – СПб.: Евразия, 2009. – 432 с.

9. Жан де Жуанвиль. Книга благочестивых речений и добрых деяний нашего святого короля Людовика / пер. со старофр. Цыбулько Г. Ф под ред. Малинина Ю.П, Карачинского А.Ю. – СПб.: Евразия, 2007. – 400 с.

10. Жан Фавье. Ангерран де Мариньи советник Филиппа IV Красивого. Пер. с франц. Лентовской А. В.– СПб.: Евразия, 2003. – 336 с.

11. Йен Литтлвуд. История Франции от древнейших времен до наших дней. пер. с англ. А. А. Бряндинской.– М.: АСТ, Астрель, 2008. – 224 с.

12. Люис Френсис Зальцман. Жизнь Англии в Средние века. пер. с англ. Рассадина С. А. – СПб.: Евразия, 2009. – 368 с.

13. Питер Эйрл. Жизнь и эпоха Генриха V. пер. с англ. В. А. Бондаря – СПб.: Евразия, 2003. – 224 с.

14. Эдмон Фараль. Повседневная жизнь в эпоху Людовика Святого. пер. с фр. Некрасова М. Ю. – СПб.: Евразия, 2009. – 432 с.

15. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

16. История средних веков:в 2-х т./Ред.В.В. Удальцевой, С.П. Карпова.-М.: Высшая школа, 1990-1991.

17. Брайант А. Эпоха рыцарства в истории Англии. – СПб, 2001.

18. Григулевич И.Р. Инквизиция. –М.: Политиздат, 1985.

19. Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента. (Из истории английского общества и государства XIII века). – М.: МГУ, 1960. – 578 с.

20. Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма.-М.: Наука, 1974.

21. Сергеев А.Г. Светские и духовные властители Европы за 2000 лет. – М.:Логос, 2003.

22. Тушина Г.М. Следы гражданского общества в средневековом европейском городе // Вопросы истории. – 1999. - № 6.

23. Хачатурян Н.А. Возникновение Генеральных Штатов во Франции. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

24. Штокмар В.В. История Англии в средние века. – СПб, 2000.

25. Цатурова С.К. Офицеры власти: Парижский Парламент в первой трети XV в. – М.: Логос, 2002. – 362 с.

Під час підготовки до першого питання слід звернути увагу на те, що період феодальної роздробленості у Франції - це ІХ-ХІІІ ст.ст. Завершено захоплення феодалами селянських земель. З’являються серви (в особистій залежності від господаря) та віллани (вільні селяни). Держава складалася з великої кількості феодальних володінь, а його структура визначалася характером феодальних поземельних відносин. У ХІІІ ст. намітилася тенденція до посилення влади короля. Почав оформлюватися союз короля і міст. Слід також уяснити сутність реформ Людовика ІХ (середина ХІІІ ст.) - судової та фінансової.

У XIV ст. держава приймає форму станово-представницької монархії. Починають утворюватися збори представників від станів. У 1302 р. з’явились Генеральні штати, які складалися з трьох палат. Королівська влада завжди домагалася від них таких рішень, як треба.

Зверніть увагу на місцеві органи державного управління (бальї, прево, сенешалі), а також на такі тенденції суду у той період, як поступове відокремлення судів від адміністративних органів та розширення юрисдикції королівських судів.

У другому питанні передусім слід охарактеризувати головні наслідки нормандського завоювання Англії, визначити особливість дії в країні системи сюзеренітету-васалітету. Охарактеризувати реформи Генріха ІІ (1154-1189), які запровадили новий порядок судочинства по суперечках про земельну власність, а також поклали основу розслідування через присяжних.

Найважливішим документом цього періоду Англії є Велика Хартія вільностей 1215 р. Під час її аналізу зверніть особливу увагу на ст.ст. 1, 14, 15, 17, 23. Особливе значення мають ст. 39 та 40, які проголосили гарантію особистого та майнового захисту від королівського свавілля не тільки баронів, але й усіх вільних підданих.

Головна ідея Хартії - «влада короля не безмежна». Вона є правовим документом, який сповістив ідею парламентського правління, фундаментом демократії.

У 1265 р. скликаються перші за історію Англії станові збори, які одержали назву парламент. Він складався з двох палат - привілейованої верхньої палати лордів та нижньої палати (лицарів та міських жителів) - палати общин. Спробуйте визначити різницю між структурами французьких Генеральних штатів та англійського парламенту.

Переходячи до вивчення третього питання, усвідомте, що у Х-ХІІ ст.ст. в Німеччині королі, а пізніш імператори були виборними, а влада місцевих феодалів була такою значною, що вони перетворювалися на самостійних державців. Це було закріплено у 1356 р. в Золотій Буллі. Цей закон легалізував багатовладдя князів - курфюрстів та слабкість загальноімперської влади. З деякого часу на імперські з’їзди - рейхстаги - почали запрошувати представників міст. Німеччина того часу була уявно єдиною імперією.