- •Методичні рекомендації
- •З а н я т т я 1
- •З а н я т т я 2
- •З а н я т т я 3
- •З а н я т т я 4
- •З а н я т т я 5
- •З а н я т т я 6
- •З а н я т т я 7
- •З а н я т т я 8
- •З а н я т т я 9
- •З а н я т т я 10
- •З а н я т т я 11
- •З а н я т т я 12
- •З а н я т т я 13
- •З а н я т т я 14
- •З а н я т т я 15
- •З а н я т т я 16
- •З а н я т т я 17
- •З а н я т т я 18
З а н я т т я 17
Т Е М А : Фашистські держави і військові диктатури в міжвоєнний період / 2 год./
Мета заняття: формування поняття фашистського режиму, аналіз державного управління в період диктатури на прикладах Італії, Німеччини і Японії 20-х - 40-х рр.; вироблення суто негативного ставлення до політики тоталітарних режимів Європи і Азії; закріплення навику порівняльно-співставлюваного аналізу на прикладі диктаторських режимів Німеччини, Італії, Японії.
П л а н .
Режим фашистської диктатури в Італії.
Політичний режим і державний лад гітлерівської Німеччини.
Військово-монархічна японська диктатура.
Трансформація завдань правоохоронних органів влади після зміни політичного режиму у Німеччині, Італії та Японії.
Питання для самоконтролю і самоперевірки:
1. Охарактеризуйте становище Італії після I світової війни. Як воно пов'язано з встановленням фашистського режиму?
2.Дайте аналіз надзвичайних законів 1923-26 рр.
В чому сутність італійської "корпоративної держави"?
Розкрийте сутність механізму влади німецького фашизму.
Дайте історико-правовий аналіз Закону від 1 грудня 1933 р. в Німеччині.
6. Яких змін зазнала система правоохоронних органів Німеччини після приходу до влади нацистів?
6. В чому відмінності політичного режиму Японії, що склався після
введення "нової політичної структури", від режимів Італії і Німеччини?
Напишіть короткий твір “Апарат терору у нацистській Німеччині”.
Опорні поняття: фашизм, шовінизм, расизм, Велика фашистська рада, "корпоративна держава", автаркія, дуче, фюрер, гестапо, СС, СД, "молоде офіцерство", "нова політична структура", "нова економічна структура".
Теми рефератів:
- Особливості японського фашизму.
- Загальні риси фашистських диктатур.
- Каральні органи у державно-правовому механізмі Німеччини.
Л і т е р а т у р а :
Основна:
История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.
История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.
Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.
Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.
Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Том 1. Древний мир и Средние века. / Сост.: Лисенко О., Трикоз Е. Под ред. Крашенинниковой Н. – М.: Норма, 2009. – 808 с.
Кащенко С. Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени: Учеб. пособие для студ. юрид. спец. вузов / Таврический национальный ун-т им. В.И.Вернадского ; Киевский ун-т права НАН Украины ; Международная ассоциация историков права. — Симф. : Доля, 2006.
Семиряга М.И. Тюремная империя нацизма и ее крах. - М., 1991.
Фашизм и антидемократические режимы в Европе. - М.,1981.
Энциклопедия третьего рейха / Сост. Воропаев С. – М.. 2000.
Додаткова:
Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.
Виноградов В.Н. Как Италия вышла из второй мировой войны // Вопросы истории. – 2003. - № 4.
Дунаев В.И. Японцы "на рубежах". - М.: Молодая гвардия. 1983.
Лопухов Б.Р. История фашистского режима в Италии. -М., 1977.
Марченко М.Н. Соотношение законодательной и исполнительной властей в государственном механизме Германии 30-х гг. // Вестник Московского университета. - Серия "Право".- 1994. - N 5.
Марченко М.Н. Становление и развитие государственно-правового механизма Германии 30-х гг. // Вестник Московского университета Серия "Право".- 1994.- N 6.
Марченко М.Н. Судебная власть в политической системе Германии 30-40 гг. // Вестник Московского университета. - Серия "Право". - 1995. - N 1. - С.3-11.
Рахшмир П.Ю. Происхождение фашизма. - М.: Наука, 1981.
Татоли Т.В. Режим личной власти Бориса III в Болгарии // Вісник ЛАВС. – 2002. - № 2.
Татоли Т.В. Уголовно-правовой аспект законодательной политики болгарських правящих режимов 20-30 гг. ХХ в. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України” - Вісник ЛАВС. Спеціальний випуск. – Ч.2. – 2002.
Москаленко Л. Німеччина. Баварія. Хатинка, яку збудував Адольф / Москаленко Леся, Ільченко Володимир // Mandry. Navigator : український туристичний журнал. – Київ, 2009. – № 6. – С. 78-85.
Сурнін В.Б. Принцип національного самовизначення і політика умиротворення фашистської Німеччини (1933-1939 рр.) // Науковий вісник Ужгородського університету / Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2009. – Присвячується 70-річчю від дня народження доктора історичних наук. професора В.Є Задорожного. – С. 141-149. – (Історія ; Вип. 22)
Терехов В. Военно-политическое становление Японии // Азия и Африка сегодня : ежемесячный научный и общественно-политический журнал / РАН; Ин-т востоковедения; Ин-т Африки. – Москва, 2008. – № 7. – С. 2-8.
Овсянников Н.В. "Демократия Тайсе" : судьба либерализма в Японии в первой половине ХХ в. // Вестник Московского университета им.М.В.Ломоносова. Серия 13 / Московский университет им.М.В.Ломоносова. – Москва, 2008. – С. 3-31.
Цололо С.В. До проблеми характеру імператорської влади в Японії в окупаційний період (1945-1952) // Сходознавство / Інститут сходознавства ім.А. Кримського НАН України. – Київ, 2008. – № 44. – С. 135-144.
Павлішина Л.Ф. Особливості перших сесій Національного парламенту Японії // Східний світ / НАНУ, Інститут сходознавства ім. А. Кримського. – Київ, 2009. – № 3. – С. 57-63.
Овчинникова Л.В. Секретные издания японского генерал-губернаторства как источник изучения колониального периода корейской и японской истории (1920-1945) // Вестник Московского университета им.М.В.Ломоносова. Серия 13 / Московский университет им. М.В.Ломоносова. – Москва, 2009. – С. 57-70.
Мосенкіс Ю.Л. "Шлях богів" і "Шлях воїнів": проблеми співвідношення сакрального і військового чинників формування японської державності і права / Ю.Л. Мосенкіс, М.В. Якименко // Східний світ / НАНУ, Інститут сходознавства ім. А. Кримського. – Київ, 2008. – № 4. – С. 30-36.
Починаючи вивчення першого питання, зверніть увагу на соціально-політичну ситуацію в Італії після І світової війни, яка призвела до призначення голови фашистської партії Муссоліні прем’єр-міністром (1922 р.), з’ясуйте суть надзвичайних законів фашистів після 1926 р. Необхідно розкрити основні тенденції режиму фашистської диктатури (тенденцію особової диктатури, тенденцію зростання фашистської партії з державним апаратом, терор), аналізуючи відповідні закони.
Далі необхідно усвідомити мету та суть фашистської корпоративної держави в Італії, функції корпорації та проаналізувати зовнішню експансіоністську політику італійського фашизму.
Під час вивчення другого питання слід зрозуміти обставини, які сприяли встановленню фашизму в Німеччині, зупинитися на програмі фашистів та на тих законах, що вони почали видавати після приходу до влади (Закон про регулювання національної праці від 20.01 та 01.10.1934 р., Закон про спадкові двори від 29.09.1933 р. та ін.).
Зверніть увагу, що механізм влади германського фашизму складався з партійного, державного та військового апаратів. Важливе значення має Закон від 01.12.1933 р. про націонал-соціалістичну партію як носія німецької державної думки, а також Декрет від 24.03.1933 р., яким Гітлер наділив себе правом видавати закони, не питаючи згоди рейхстагу. Фашизм та антісемитизм проголошені державною політикою. Охарактеризуйте діяльність СС, СД, Гестапо.
Під час вивчення третього питання слід проаналізувати Закон 1925 р. «Про охорону громадського спокою» як перший крок на шляху фашизації Японії. Охарактеризуйте діяльність «молодого офіцерства» та причини задоволення їх вимог урядом у 1932 р. Зверніть увагу на особливість японського фашизму - його влада здійснювалася не через політичні партії, але через військові кола.
Далі слід простежити фашизацію державного ладу Японії під прапором встановлення «нової політичної структури» (на прикладах законів 1938 р. - про загальну мобілізацію нації, 1940р., який заснував центральний орган «нової структури праці» - Асоціацію служіння вітчизні через виробництво).
У ході розгляду четвертого питання треба визначити структуру та особливості діяльності правоохоронних органів у тоталітарних державах. Детального аналізу потребують методи роботи і вимоги до співробітників. Необхідно визначити місце і роль правоохоронних органів у системі державного управління фашистських та мілітаристських режимів.