З а н я т т я 14

Т Е М А: Держава і право Німеччини нового часу /2 год./

Мета заняття: характеристика головних етапів державного об'єднання німецьких земель (від Рейнського союзу до Германської імперії); виробляти розуміння негативних наслідків для народу державно-політичної роздробленості країни; вироблення вміння визначення характеру державного режиму при аналізі конституційних актів держави на прикладі Германської конституції 1871 р.

План.

1. Утворення Германського Союзу. Політичний розвиток Німеччини у 20-30 рр. I9 ст.

2. Революція 1848 р. Конституція Прусії 1850 р.

3. Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 р. і політичний режим в

Німеччині.

4. Вплив поліцейських органів на формування державної політики.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Покажіть на конкретному матеріалі, який був характер державного устрою Германського союзу.

2. Вкажіть, які елементи демократизму передбачались в Конституції Прусії 1850 р. Доведіть, що вони були проголошені лише формально.

3. Чому Австрія втратила роль лідера в німецькій спільноті?

4. В чому виявилась реакційність німецької конституції 1871 р.?

5. Що в об'єднаній Німеччині кінця ХIХ ст. збереглося від режиму

6. "поліцейської держави", що існував в Прусії в ХVIII ст.?

7. Порівняйте Германський Союз, Північногерманський Союз та Германську імперію за формою правління, державному устрою, структурі органів державної влади.

8. Складіть розгорнутий план відповіді на питання “Етапи об’єднавчого процесу в Німеччині XIX ст.”

Опорні поняття: бундестаг, ландтаг, бундесрат, рейхстаг, кайзер, канцлер.

Теми рефератів:

- Формування державного механізму об’єднаної Німеччини.

- Аналіз конституції об’єднаної Німеччини 1871 г.

Л і т е р а т у р а

Основна:

1. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.

2. История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.

3. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.

5. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія. – Київ: Либідь, 2000. – 624с.

6. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Том 1. Древний мир и Средние века. / Сост.: Лисенко О., Трикоз Е. Под ред. Крашенинниковой Н. – М.: Норма, 2009. – 808 с.

Додаткова:

1. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1995.

2. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

3. Франсис Рапп. Священная Римская империя германской нации / пер. с фр. М. В. Ковальковой – СПб.: Евразия, 2009. – 432 с.

4. Баев В.Г. Просвещенный абсолютизм как условие становления германского конституционализма // История государства и права. – 2006. - № 3. – С.33-37.

5. Бакушев В. В., Беляев А. М., Бест Хайнрих, Богатырев Е. Д., Верцичелли Лука Парламентаризм в России и Германии. История и современность — М. : Росспэн, 2006.

6. Ерусалимский А.С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм. - М.,1988.

7. Кан С В. Революция 1848г. в Австрии и Германии.- М.,1968.

8. Кастель Е.Р. Федерализм и становление буржуазного государства в Германии (1815 – середина 1860-х гг.) // Правоведение. – 1992. - № 4.

9. Нарочницкая Л.И. Россия и войны Пруссии в 60-х гг. ХIХ века за объединение Германии "сверху". - М.,1970.

10. Воцелка, Карл. История Австрии: Культура, общество, политика / пер. с нем. В. А. Брун-Цехового и др. ; ред. В. Н. Ковалев. - М. : Весь мир, 2007. - 499 с.

11. Зарічук О.Л. "Нове виховання" у школі в Німецькій імперії (1871-1914 рр.) // Наука. Релігія. Суспільство / Донецький держ. ін-т штучного інтелекту та інш. – Донецьк, 2008. – № 2. – С. 39-43.

12. Матвєєв С. О. Соціальна політика Отто фон Бісмарка і сучасність / Матвєєв Станіслав Олександрович, Музиченко Ганна В"ячеславівна // Український історичний журнал : науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень. – Київ, 2008. – № 6. – С. 134-149.

13. Ганова Г.О. Відповідальність співучасників умисного вбивства у кримінальному законодавстві Великобританії, США, Франції і Німеччини // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. Корецького В.М. НАН України. – Київ, 2009. – Вип. 43. – С. 580-585.

14. Штогун С. Досвід Німеччини в організації адміністративного судочинства // Право України : юридичний журнал / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін. – Київ, 2008. – № 2. – С. 123-125.

15. Баев В.Г. Бисмарк и правовой статус короля в прусской конституционной монархии // История государства и права : научно-правовое издание / Издательская группа "Юрист". – Москва, 2009. – № 11. – С. 27-30.

16. Дністрянський С. Виборче право [Австрії] від 1848-1873 // Вибори та демократія : науково-просвітницький правничий журнал / Ін-т виборчого права; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". – Київ, 2009. – № 3 (21). – С. 96-109.

17. Кульчицький В. Джерела, структура, основні положення австрійського цивільного кодексу 1811 р. / В. Кульчицький, І. Левицька // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009. – С. 46–51. – (Юридична ; Вип. 48).

18. Панич Н. Історико-правові джерела щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849–1918 рр.) // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009. – С. 52–59. – (Юридична ; Вип. 48).

19. Шимов Я.В. Последний австрийский император // Славяноведение / РАН, Ин-т славяноведения. – Москва, 2008. – № 1. – С. 3-22.

20. Загреба М. Фердінанд-V (1835-1848 рр.) // Нумізматика і фалеристика : довідково-інформаційний журнал. – Київ, 2008. – № 1. – С. 37-45.

21. Гончар Б. Право і сила. Парламентаризм Отто фон Бісмарка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007. – С. 7-9. – (Історія ; Вип. 89/90).

22. Будникова О.Е. Клеменс Меттерних на Венском конгрессе. 1815 г. // Вопросы истории : Ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2007. – № 6. – С. 147-154.

23. Закревський А. До питання про формування австрійських поліцейських органів у Галичині в останній чверті XVIII ст. // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2010. – С. 59-65. – (Юридична ; Вип. 50).

Приступаючи до вивчення першого питання, курсанти повинні висвітлити стан германських земель на початку ХІХ ст. (економічна роздробленість та політична відсталість), дати стислу характеристику створеному Наполеоном Рейнському Союзу 1806-1819 р.р., показати позитивні зміни, що тут було проведено (скасування кріпацтва, феодальних привілеїв, запровадження Цивільного кодексу Наполеона), та негативні наслідки його існування (обов'язки участі у військових діях на боці Франції, втручання Франції у внутрішні справи германських земель).

Далі необхідно з'ясувати, що дало Германії утворення Германського Союзу 1814 р., до якого увійшло 30 держав-монархій та чотири "вільних" міста. Кожна з держав, що об'єдналися, мала незалежність. Даючи характеристику державному устрою союзу, треба відзначити консервативний бундестаг та зробити висновок про те, що цей союз був тільки слабкою конфедерацією, першим кроком на шляху об'єднання Германії.

У другому питанні треба розглянути революцію 1848 р., указавши на її причини та характер, а також довести, що її основні завдання не були вирішені: в країні залишились абсолютистські та кріпосницькі порядки. Германія не стала єдиною державою. Це сталося тому, що германська буржуазія була дуже слабкою і не підтримувала ніяких радикальних змін.

Розглядаючи Конституцію Прусії 1850 р., треба з'ясувати, які причини та які умови забезпечили можливість її прийняття, чому прусська конституція одначалу повинна була бути консервативною. Далі визначається структура органів влади, закріплена конституцією, при цьому особливу увагу необхідно звернути на обсяг повноважень прусського короля, порівнявши їх з повноваженнями ландтага. За результатами такого порівняння можна дійти до висновку, що ландтаг був не законодавчим, а скоріш законодорадчим органом.

Третє питання треба почати з висвітлення передумов об’єднання Німеччини, однією з яких слід назвати утворення Північногерманського Союзу. У Північногерманському Союзі лідерство перейшло до Прусії, оскільки у Австрії багато сил вичерпувалося на утримання в покорі народів Австро-Угорської імперії. Спираючись на текст Конституції єдиної Німеччини, який уміщено у Хрестоматії, курсанти повинні проаналізувати характер територіально-державного устрою та форму правління Германської імперії, визначити, якими функціями наділялися голова імперії, верхня палата, яке було співвідношення влади імперського та місцевих урядів. Далі, на основі висвітлення політики Германської імперії, охарактеризувати політичний режим, що існував у ній, показавши його спадкоємність з режимом прусської «поліцейської держави».

Під час розгляду четвертого питання слід визначити роль поліції у новоствореній Германській імперії, що цілком природно успадкувала чимало рис Пруської держави. Особливу увагу слід приділити відстеженню взаємозв’язків, що існують між головними принципами державної політики і методами роботи правоохоронних органів.