З а н я т т я 11

Т Е М А: Утвердження конституційної монархії в Англії та її еволюція у I8-I9 ст. /2 год./

Мета заняття: визначити головні причини переходу від феодального ладу до буржуазного; виховувати почуття поваги до народів, що були першопрохідцями на шляху історичного прогресу; виробляти вміння аналізу історичних подій на прикладі головних подій англійської революції ХVII ст., що поклали початок сучасному державному устрою Великобританії.

П л а н .

1. Головні риси буржуазного суспільства і періодизація його історії.

2. Передумови буржуазної революції в Англії.

3. Загальна характеристика головних етапів Англійської буржуазної революції ХVII ст. Революційне законодавство.

4. Утворення англійської конституційної монархії.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Чому саме поява найманих робітників стала головною передумовою

переходу від феодального суспільства до буржуазного?

2. Чому абсолютизм, який спочатку сприяв економічному розвитку

Англії, став гальмувати його?

3. Виділіть і охарактеризуйте головні етапи англійської буржуазної революції.

4. Які причини переходу від республіки до режиму протекторату?

5. Дайте характеристику партіям торі та вігів, що виникли в ХVII ст. Які зміни зазнали ці партії в подальшому?

6. Чому воцаріння на англійському престолі Вільгельма Оранського одержало назву "славна революція"?

7. Почніть складання таблиці “Буржуазні революції 17-18 ст.” Внесіть у неї дані по англійській революції.

Революція

Причини

Рушійні сили, політичні течії

Етапи

Головні юридичні документи

Підсумки

Опорні поняття: йомени, джентрі, конституційна монархія, пресвітеріани, індепенденти, левелери, протекторат, торі, віги.

Теми рефератів:

• Роль і місце протекторату Кромвеля в історії Англійської буржуазної революції.

• Реставрація монархії в Англії. "Хабеас корпус акт" 1679 р. Білль про права 1689 р.

Л і т е р а т у р а

Основна:

1. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.

2. История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.

3. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.

5. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 томах. Том 2. Современное государство и право / Под ред. Крашенинниковой Н. – М.: Норма, 2009. – 670 с.

6. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків: Право, 1999. – 416 с.

7. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права зарубежных стран. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986.

Додаткова:

1. Конституцiя Украiни.- К.1996.

2. Федоров К.Г. Iсторiя держави i права зарубiжних країн. – К., 1994.

3. Английская буржуазная революция ХVII в. / Ред. Косминского Е.А. и Левицкого Я.А. - М., 1954.

4. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

5. Гутнова Е.В. Возникновение английского парламента.- М., 1969.

6. Кондратьев С.В. Свобода подданных и королевская прерогатива в судебной практике и доктрине предреволюционной Англии // Правоведение. – 1996. - № 6.

7. Томсинов В. Начало английской буржуазной революции. Дело графа Страффорда. Законодательная деятельность “Долгого парламента” в феврале-августе І64І г. // Вестник МГУ. Серия Право. – 200І. - № 5.

8. Шаповал В.П. О сущности британской конституции // Правоведение. – 1991. - № 6.

9. Ивонин Ю.Е. Генрих VIII Тюдор // Вопросы истории : ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2008. – № 8. – С. 44-63.

10. Ткач К. Системи правової допомоги у цивільному судочинстві Англії // Вісник прокуратури : загальнодержавне фахове юридичне видання / Генеральна прокуратура України; Нац. юр. ак. України ім. Ярослава Мудрого; КНУТШ. – Київ, 2010. – № 7 (109). – С. 105-113.

11. Эрлихсон И.М. Республиканские идеи в буржуазно-дворянской утопии эпохи Английской революции (1640-1660 годы) // Новая и новейшая история / РАН, Ин-т всеобщей истории. – Москва, 2010. – № 1. – С. 106-120.

12. Ивонин Ю.Е. Генрих VIII Тюдор // Вопросы истории : ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2008. – № 8. – С. 44-63.

13. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії : монографія / Б.В. Малишев. – Київ : Праксіс, 2008. – 344 с.

14. Ершова Г.В. Либеральные теории о местном самоуправлении в западноевропейских учениях XVIII – XIX веков // История государства и права : научно-правовое издание / Издательская группа "Юрист". – Москва, 2010. – № 5. – С. 46-48.

Підготовка до першого питання передбачає виявлення основних передумов переростання феодалізму у капіталізм. Головну увагу слід звернути на появу мануфактур та виникнення класу наймитів, показати, як наймана праця змінила економічні і соціальні характеристики суспільства та сприяла зародженню буржуазного суспільства, в якому основними класами є буржуазія і пролетаріат. Характеризуючи буржуазне суспільство, слід показати основні його відміни від феодального за соціальною структурою, економічними та політичними характеристиками, визначити, які духовні зміни пов’язані з його становленням. Виділяються основні етапи розвитку буржуазного (капіталістичного) суспільства: етап промислового (домонополістичного) капіталізму, який продовжувався до 70-х р.р. ХІХ ст., та етап монополістичного капіталізму, або імперіалізму, який почався у 70-ті р.р. ХІХ ст. і триває до теперішнього часу (під час висвітлення цього моменту слід мати на увазі, що поняття «капіталізм» та «соціалізм», за визначенням багатьох вчених, на сучасному етапі вельми умовні і не можуть бути єдиним критерієм періодизації суспільства).

Розпочинаючи висвітлення другого питання, необхідно з’ясувати, чому саме у Англії відбулася революція, яка стимулювала розвиток буржуазного суспільства. Сільська община тут майже розклалася, але вже сформувався клас наймитів, чому сприяв активний розвиток мануфактурного виробництва, який організувався за зразком капіталістичних підприємств. Певну роль зіграла й поява нових дворян (джентрі) - прошарок дворянського стану, який отримував засоби для існування не за рахунок феодальної ренти, а за рахунок заняття торгівлею та мануфактурним виробництвом, куди вкладалися їх капітал. Англійський абсолютизм втратив підтримку буржуазії та нового дворянства, що призвело до конфлікту між королем та парламентом.

Слід мати на увазі, що ідеологією англійської революції став пуританізм, до початку революції склалося три основних течії: пресвітериани (які виступали за встановлення конституційної монархії), індепенденти (які йшли далі і вимагали затвердження буржуазних свобод) та левеллери (їх політичним ідеалом було встановлення республіки та рівноправності громадян). Треба відзначити також, яку роль у підготовці революції зіграла «Петиція про право» (1628 р.).

Розкриття третього питання передбачає виділення таких етапів революції:

1. Конституційний етап (1640 - 1642 р.р.);

2. Громадянська війна (1642 - 1646 р.р.);

3. Боротьба за поглиблення змісту революції (1646 - 1649 р.р.);

4. Індепендентська республіка (1649 - 1653 р.р.).

Протекторат Кромвеля, який було оголошено у 1653 р., фактично був завершенням революції, оскільки знаменував встановлення режиму військової диктатури. Кожний з етапів революції необхідно докладно охарактеризувати, звернувши особливу увагу на зміни форми правління та державного апарату під час революції. Також дається характеристика таких документів, як «Велика ремонстрація» (1641 р.), «Народна угода» (1647 р.) та «Знаряддя управління» (конституція періоду протекторату).

Четверте питання семінарського заняття передбачає визначення причин реставрації монархії в Англії та аналіз документів, що обмежували владу короля і закріплювали основи англійської конституційної монархії, - «Хабеас корпус акт» та «Білль про права». Бажано також розглянути сутність «Акту про устроїння» (1701 р.). Завершується семінар характеристикою основних підсумків англійської революції XVII ст. та визначенням її характеру з відповідною аргументацією.