З а н я т т я 16

Т Е М А : Західні демократичні держави між двома світовими війнами /2 год./

Мета заняття: виявлення тенденцій розвитку державності в новітній час на прикладі розвинених західних держав; виховання розуміння значення нових демократичних принципів в діяльності ліберально-демократичних держав Західної Європи та США; закріплення навику роботи з конституційно-правовими актами, зокрема з Веймарською конституцією.

П л а н .

1. Листопадова революція в Німеччині. Веймарська конституція.

2. Сполучені Штати Америки. Поліція США на варті „сухого закону”. „Новий курс” Ф.Рузвельта.

3. Розвиток державно-політичної системи Великобританії.

4. Третя республіка у Франції після першої світової війни. Народний фронт.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Виділіть загальні тенденції в розвитку буржуазно-демократичних держав після першої світової війни.

2. Порівняйте Веймарську конституцію і Конституцію Германської імперії 1871 р.

3. Як вплинув "новий курс" Ф.Рузвельта на розвиток американської держави?

4. Чим пояснюється посилення виконавчої влади у Великобританії в міжвоєнний період?

5. Яка головна тенденція розвитку взаємовідносин Англії та її колоній?

6. Охарактеризуйте структуру та функції правоохоронних органів Великобританії міжвоєнного періоду.

7. Порівняйте заходи "нового курсу" в США та Народного фронту у Франції, виділивши спільні риси і особливості.

7. Складіть таблицю “Тенденції розвитку державності західних країн у міжвоєнний час”.

Головні тенденції

Англія

Франція

США

Веймарська республіка

Посилення вико-

навчої влади

Демократизація

Втручання дер-

жави в економіку

та соціальну сферу

Опорні поняття: "новий курс", "кодекси чесної конкуренції", державно-монополістичний капіталізм, Народний фронт, лобізм, консерватори, лейбористи, мажоритарна система, пропорційна система, змішана система.

Теми рефератів.

- Структура органів влади США в новітній час.

- Народний фронт у Франції: організаційні основи, основні заходи уряду

- Поліція у західних державах міжвоєнного часу: структура та функції.

Л і т е р а т у р а:

Основна:

1. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.

2. История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.

3. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.

5. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 т. Том 1. Древний мир и Средние века. / Сост.: Лисенко О., Трикоз Е. Под ред. Крашенинниковой Н. – М.: Норма, 2009. – 808 с.

6. Кащенко С. Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени: Учеб. пособие для студ. юрид. спец. вузов / Таврический национальный ун-т им. В.И.Вернадского ; Киевский ун-т права НАН Украины ; Международная ассоциация историков права. — Симф. : Доля, 2006.

7. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. - Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1986.

Додаткова:

1. Уткин А.И. Рузвельт. – М.. 2000.

2. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

3. Барабаш Б. Судова система штатів США та її функціонування // Право України. – 2001.- № 8.

4. Брехт А.О. О государственном устройстве Веймарской республики и вопросах ее политической системи // Проблемы формирования и развития политической системи буржуазних обществ. – Свердловск, 1984.

5. Драбкин Я.С. Становление Веймарской республики. - М., 1978.

6. Егоров Ю.В. Народный фронт во Франции. - Л., 1972.

7. Иванова И.Н. Палата лордов на рубеже ХХ1 века // Государство и право. – 2003. - № 142. – С.70-74.

8. Мальков В.А. "Новый курс" в США. - М., 1980.

9. Маныкин А.С. История двухпартийной системы США. - М., 1997.

10. Политические системы,государство и право в буржуазных и развивающихся странах (тенденции и проблемы). - М., 1984.

11. Яковлев Н.Н. Франклин Делано Рузвельт : Человек и политик. – М., 2004.

12. Сторожик С. Німецька соціал-демократія у партійній системі Веймарської республіки напередодні приходу Гітлера до влади // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006. – С. 133-136. – (Історія ; Вип. 82/84).

13. Сторожик С. Особливості законодавчої політики німецької соціал-демократії в перші роки Веймарської республіки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006. – С. 46-49. – (Історія ; Вип. 85/86).

14. Харченко О.В. Специфіка німецького федералізму за Веймарською конституцією 1919 року // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць / Київський нац. університет ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнародних відносин. – Київ, 2006. – Вип. 61, ч. 2. – С. 67-74.

15. Согрин В.В. Три ключевые проблемы в исследовании истории нового курса Ф.Д.Рузвельта // Новая и новейшая история / РАН, Ин-т всеобщей истории. – Москва, 2007. – № 5. – С. 3-24.

16. Миф о том, как Рузвельт спас Америку // Знание - сила : научно-популярный и научно-художественный журнал. – Москва, 2009. – № 7 (985). – С. 29-38.

17. Павленко В. Президент Франклін Д. Рузвельт та становлення інформаційно-розвідувальної структури США / В. Павленко, В. Разіцький // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008. – С. 36-40.

18. Кошкин М.Н. Ф. Рузвельт и социальное законодательство США // Вопросы истории : ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2009. – № 12. – С. 152-154.

Приступаючи до вивчення першого питання, курсанти повинні визначити головні причини та мету Листопадової революції в Німеччині, її наслідки. Серед останніх як головний треба назвати прийняття конституції Німеччини 1919 р. Спираючись на конституцію, треба довести, що вона перетворювала Німеччину у буржуазну президентсько-парламентську республіку, охарактеризувати головні гілки влади та їх повноваження. Підводячи підсумок, треба вказати, чому за своїми наслідками Листопадова революція в Німеччині вважається буржуазно-демократичною.

При розгляді другого питання визначаються головні тенденції розвитку державно-політичної системи США в міжвоєнний період: а) демократизація виборчої системи, б) удосконалення партійно-політичної системи, в) реформування державного апарату. Треба звернути увагу і на таке явище у розвитку державної системи США, як лоббізм, тобто розгалужена система груп тиску при законодавчих органах США, які діють в інтересах окремих осіб чи організацій; показати, яку роль відігравало лоббі при прийнятті тих чи інших законодавчих актів.

Окремої уваги потребують особливості діяльності правоохоронних органів США у період дії так званого „сухого закону”. Слід визначити основні заходи з контролю за обігом алкоголю та боротьбою с бутлегерством. Треба проаналізувати зміни у складі підрозділів та організації їхньої роботи.

Докладну характеристику повинно дати такому новому напрямку в діяльності американської держави, як регулювання економіки та соціальних відношень, що найбільш яскраво виявилось у період «нового курсу» президента Ф.Рузвельта у 1933-39 рр. Курсанти визначають та характеризують головне завдання та напрямки «нового курсу»: 1) заходи у фінансовій сфері, 2) заходи по оздоровленню промисловості (при цьому звертається увага на так звані «кодекси чесної конкуренції»), 3)заходи у галузі сільського господарства, 4) заходи у соціальній сфері. При розгляді останнього напрямку слід зазначити, що саме «новий курс» ввів у США систему соціального страхування. Підводячи підсумок, курсанти визначають, чи досяг «новий курс» своєї мети.

Третє питання передбачає характеристику головних напрямків державно-політичного розвитку Великобританії після першої світової війни. Зокрема, характеризуються зміни в партійно-політичній системі (збереження традиційної двопартійної системи, але усунення з неї ліберальної партії та поява лейбористської), виборчі реформи 1918-19 рр. та 1929 р., які ввели загальне виборче право, зміни в державному ладі, зокрема розширення законодавчих повноважень та фактичної влади уряду, а також розширення повноважень поліції у 30-ті рр., зміни у принципах формування армії.

Доцільно буде розглянути і еволюцію функціонування механізму Британської колоніальної імперії. При розгляді цієї проблеми курсанти повинні зупинитися на розширенні прав англійських домініонів, утворенні в 1931 р. згідно з Вестмінстерським статутом Британської співдружності націй та її характеристиці.

Характеризуючи четверте питання, курсанти повинні звернути увагу на характеристику становища Франції після першої світової війни та пояснити, чому продовжувала діяти конституція, прийнята ще у 1875 р. Розглядаються також зміни, що відбулися у Третій республіці після війни, і перш за все реформи виборчої системи. Треба засвоїти сутність виборчої системи, встановленої за реформами 1919 р.(поєднання принципів мажоритарної та пропорційної систем) та 1927 р. (відновлення мажоритарної системи в повному обсязі). Окремо приділяється увага такому явищу в політичній та державно-правовій історії країни, як створення та діяльність уряду Народного фронту, характеризуються головні заходи уряду. При цьому доцільним буде порівняти сутність цих заходів та політику «нового курсу» Ф.Рузвельта у США, вказавши на близькість рис та відмінності.

Підводячи підсумок заняття, курсанти повинні виділити головні тенденції розвитку державного механізму буржуазно-демократичних країн в міжвоєнний період, а також особливості їх прояву у кожній країні, що вивчається.