2. Ацилювання (утворення складних ефірів).

При дії на глюкозу оцтового ангідриду утворюється складний ефір – пентаацетилглюкоза.

––––––––

пентаацетил- ,D- глюкопіраноза

3.  Як і всі багатоатомні спирти, глюкоза з гідроксидом міді (II) дає інтенсивне синє фарбування (ЯКІСНА РЕАКЦІЯ).

 

III. Специфічні реакції

БРОДІННЯ - процес розщеплення молекул цукрів під впли­вом ферментів (ензимів). Бродінню піддаються цукри з числом вуглецевих атомів, кратним трьом. Існує багато видів бродіння, серед яких найбільш відомі наступні:

 

a) спиртове бродіння C₆H₁₂O₆ 2CH₃–CH₂OH (етиловий спирт) + 2CO₂

б) молочнокисле бродіння C₆H₁₂O₆ 2CH₃–CH–СОOH (молочна кислота)

 I OH

Згадані види бродіння, що викликаються мікроорганізмами, мають широке практичне значення. Наприклад, спиртове – для отримання етилового спирту, у виноробстві, пивоварінні і т.д., а молочнокисле – для отримання молочної кислоти і кисломолочних продуктів.

Застосування

1. Енергія для біохімічних перетворень в живих організмах.

2. Добування: етанолу, молочної кислоти, сорбіту.

3. У кондитерській промисловості.

4. У медицині для лікування дистрофій.

§14.3. Дисахариди. Їх будова та властивості

ДИСАХАРИДИ – при гідролізі утворюють два однакових або різних моносахариди.

Класифікація і номенклатура

Загальна формула С12Н22О11	Мальтоза + Н2О →	D-глюкоза + D-глюкоза
	Целобіоза + Н2О →	D-глюкоза + D-глюкоза
	Лактоза + Н2О →	D-глюкоза + D-галактоза
	Сахароза + Н2О →	D-глюкоза + D-фруктоза

Дисахариди ділятся на дві групи:

ВІДНОВНІ	НЕВІДНОВНІ
мальтоза	сахароза
целлобіоза
лактоза

  До НЕВІДНОВНИХ дисахаридів відноситься САХАРОЗА (буряковий або тростинний цукор). Вона міститься в цукровій тростині, цукровому буряці (до 28% від сухої речовини), соках рослин і плодах. Молекула сахарози побудована з а, D- глюкопіранози і , D- фруктофуранози.

(САХАРОЗА:,D- глюкопіранозил -(1>2) -,D- фруктофуранозид)

Для сахарози характерні реакції по гідроксильних групах. Як і всі дисахариди, сахароза при кислотному або ферментативному гідролізі перетворюється на моносахариди, з яких вони складаються.

 

ВІДНОВНІ:

1) МАЛЬТОЗА (солодовий цукор) – міститься в солоді, тобто пророслих, а потім висушених і подрібнених зернах хлібних злаків.

(МАЛЬТОЗА: , D- глюкопіраноза + , D- глюкопіраноза)

 

Мальтоза здатна вступати в реакції, характерні для альдегідів, і, зокрема, давати реакцію "срібного дзеркала", тому її називають ВІДНОВНИМ дисахаридом. Крім того, мальтоза вступає в багато реак­цій, характерних для моносахаридів, наприклад, утворює прості і складні ефіри (див. хімічні властивості моносахаридів). 

	СH3I –––– NaOH
Мальтоза		Октаметилмальтоза

2) ЦЕЛОБІОЗА, утворюються при неповному гідролізі поліса­ха­риду целюлози.

(ЦЕЛОБІОЗА: ,D- глюкопіраноза + ,D- глюкопіраноза)

Целлобіоза, як і мальтоза складається з двох залишків D- глю­ко­піранози.

3) ЛАКТОЗА (молочний цукор) міститься в молоці (4-5%) і одер­жується з молочної сироватки. Лактоза побудована із залишків D- га­лактопіранози і D- глюкопіранози. Може мати як - (-лактоза) так і -конфігурацію (-лактоза).

(ЛАКТОЗА: ,D- галактопіраноза + ,D- глюкопіраноза)