С.М.ВАСИЛЮК М.Д.ВАСИЛЮК А.Г.ШЕВЧУК В.М.ФЕДОРЧЕНКО
АБДОМІНАЛЬНА ХІРУРГІЯ
ББК
Автори:
Василюк Сергій Михайлович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії № 1 Івано-Франківського національного медичного університету.
Василюк Михайло Дмитрович, доктор медичних наук, професор кафедри хірургії № 1 Івано-Франківськонго національного медичного університету, Заслужений діяч науки і техніки України.
Шевчук Анатолій Григорович, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету, Заслужений лікар України.
Федорченко Володимир Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії № 1 Івано-Франківського національного медичного університету.
Рецензенти:
Рекомендована до друку Вченою радою Івано-Франківського національного медичного унівеситету
Вона одинаково лікує знедолених і великих, бідних і багатих, а деколи бідних краще, ніж багатих. Вона натхненна тільки одним – полегшити і вилікувати. Вона добросовісна, вона намагається зробити найкраще, думаючи тільки про інтереси пацієнта. Вона ніколи не відчуває себе повністю задоволеною від того, що вона зробила. Вона забуває про свої потреби і страхи, щоб зробити краще. Вона завжди прагне до прогресу...
...будучи одночасно прекрасним мистецтвом і наукою, вона також є і ремеслом. Вона є призванням, оскільки вона гуманна і вимагає найперше любові до людини. Дехто може сказати, що вона – мистецтво рук, за основу якого взята техніка. Але її складність не можна обмежити тільки мистецтвом рук. Вона корисна тільки тоді, коли попередні моменти мали правильний напрямок. ЇЇ суть, з точки зору її змісту і характеру, складається з багатьох відповідальних рішень – і той хто не зможе моментально, в одну хвилину, прийняти тяжке рішення не повинен бути хірургом...
Рене Леріш, «Спогади про моє минуле життя»
Хірургічна творчість обов’язково складається з двох різних елементів: мистецтва рук і наукового мислення. Одне без іншого буде безплідним... Всі види ремесел вимагають особливих навичок, але в жодній галузі людської діяльності не поєднується стільки різних спеціальних властивостей, як у хірургії. Тут необхідні чіткість і швидкість пальців скрипаля і піаніста, точніть окоміру і зір мисливця, здатність розрізняти найменші кольори і відтінки, як у кращих художників, відчуття форми і гармонії тіла, як у талановитих скульпторів, ретельність вишивальниць шовком і бісером, майстерність крою, як у досвідчених закрійників і модельних кравців, а головне – вміння шити і в’язати вузли двома-трьома пальцями наосліп, на великій глибині, тобто проявляти властивості професійних фокусників і жонглерів.
...незвичайна складність черевної топографії і патології вимагає від абдомінального хірурга не тільки властивостей, знань і здібностей архітекторів та інженерів, сміливості і рішучості полководців, почуття відповідальності юристів і державних діячів, високої технічної майстерності орієнтування, бездоганної техніки шиття і крою і справжнього мистецтва при розгадуванні ребусів і китайських головоломок...
Сергій Юдін, «Роздуми хірурга»
ЗМІСТ
ЗМІСТ 4
СКОРОЧЕННЯ І ТЕРМІНИ 5
ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ 6
ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ 13
ОБТУРАЦІЙНА ЖОВТЯНИЦЯ 18
ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ 22
ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ 28
ШЛУНКОВО-КИШКОВА КРОВОТЕЧА 31
СТЕНОЗ ВИХОДУ З ШЛУНКУ 38
ПЕРФОРАЦІЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ВИРАЗКИ 41
МЕТОДИ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ВИРАЗЦІ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ 44
ГРИЖІ ЖИВОТА 46
ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ 54
ПЕРИТОНІТ 62
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ 71
ХІРУРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЛЕЗІНКИ ТА СИСТЕМИ КРОВІ 75
ЗАХВОРЮВАННЯ КИШЕЧНИКА 80
ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ 84
ХІРУРГІЧНА ПАТОЛОГІЯ І ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 89
ЛІТЕРАТУРА 92
Скорочення і терміни
Hb – гемоглобін
Ht – гематокрит
pC – протеїн С
pS – протеїн S
АКШ – аортокоронарне шунтування
АЛТ – аланінамінотрансфераза
АСК – ацетилсаліцилова кислота
АСТ – аспартатамінотрансфераза
АТ – артеріальний тиск
АТ III – антитромбін III
АФС – антифосфоліпідний синдром
АЧТЧ – активований частковий тромбопластиновий час
ВНС – вегетативна нервова система
ВСД – вегетосудинна дистонія
ГАТ – глутатіонамінотрансфераза
ГКН – гостра кишкова непрохідність
ГПД – гостра печінкова дисфункція
ГНД – гостра ниркова дисфункція
ДВЗ – дисеміноване внутрішньосудинне згортання
ДПК – дванадцятипала кишка
ЕГДФС – езофагогастродуоденоскопія
ЕДА – епідуральна анестезія
ЕДГ – епідуральна гематома
ЕКГ – електрокардіографія
ЕПСТ – едоскопічна папілосфінктеротомія
ЕРПХГ – ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія
ЖКХ – жовчнокам’яна хвороба
ІМТ – індекс маси тіла
ІХС – ішемічна хвороба серця
КТГ – комп’ютерна томографія
КФ – кава-фільтр
ЛХЕ – лапароскопічна холецистектомія
МНО – міжнародне нормалізоване число
МРТ – магнітно-резонансна томографія
НВК – неспецифічний виразковий коліт
НМГ – низькомолекулярні гепарини
НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати
НФГ – стандартизований нефракціонований гепарин
ОЦК – об’єм циркулюючої крові
ОЦП – об’єм циркулюючої плазми
ПДР – панкреатодуоденальна резекція
ПП – пілоропластика
ППК – післяопераційний парез кишечника
ПТФС – постромбофлебітичний синдром
ПЧ – протромбіновий час
ПХЕС – постхолецистектомічний синдром
РРС – ректороманоскопія
СДС – синдром діабетичної стопи
СЗП – свіжозаморожена плазма
СМА – спинномозкова анестезія
ССЗВ – синдром системної запальної відповіді
ТАП – тканинний активатор плазміногену
ТЕ – тромбоемболія
ТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії
ТЧ – тромбіновий час
УЗД – ультразвукове (сонографічне) дослідження
ФК – функціональний клас
ХВН – хронічна венозна недостатність
ХДА – холедоходуоденоанастомоз
ХЄА – холедохоєюноанастомоз
ЦВТ – центральний венозний тиск
ЦД – цукровий діабет
ЦНС – центральна нервова система
ЧСС – частота серцевих скорочень
ЧТКА – черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика
ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів
Гострий апендицит
Якою б не була у хворого клінічна картина і абдомінальні прояви, завжди думайте про ймовірний гострий апендицит.
Моше Шайн, «Здоровий глузд у невідкладній абдомінальній хірургії»
1. Гострий апендицит – це запалення червоподібного відростка. Захворювання є найчастішим у хірургічній практиці. Причини його виникнення повністю не встановлені. Існує багато теорій, які намагаються пояснити механізми розвитку гострого апендициту, однак всі вони є суперечливими. Певну роль відіграє аліментарний фактор – у країнах, де в раціоні переважає м’ясна їжа захворюваність на гострий апендицит вища, ніж у місцинах з вегетаріанським способом життя.
2. Анатомія і функція червоподібного відростка. Червоподібний відросток відходить від купола сліпої кишки, в місці, де з’єднуються три м’язових пучки товстого кишечника. Довжина його знаходиться в межах від 8 до 12 см, діаметр – 4-12 мм. Червоподібний паросток має брижу, в якій проходить апендикулярна артерія і нерви, які іннервують відросток. Розміщення апендикса в черевній порожнині індивідуальне. Умовно виділяють наступні типові положення: нисхідне (напрямок розміщення відростка вниз до середньої лінії); медіальне (апендикс розміщений до середньої лінії); тазове (верхівка відростка знаходиться в малому тазу); ретроцекальне (позаду сліпої кишки); заочеревинне. Положення відростка у черевній порожнині часто залежить від анатомічного розташування купола сліпої кишки. При високому розміщенні купола відросток може знаходитися в підпечінковому просторі, при рухомій сліпій кишці – в лівій здухвинній ділянці.
Функція червоподібного відростка полягає в забезпеченні синтезу імуноглобулінів та в основному В-лімфоцитів. Відросток багатий лімфоїдною тканиною, яка за будовою нагадує глоткові мигдалики.
|
Точки проекції апендикулярного відростка на передню черевну стінку: 1 – точка Мак Бурнея (знаходиться на межі зовнішньої і середньої третини умовно проведеної лінії між верхньо-передньою остю клубової кістки та пупком). 2 – точка Ланца (знаходиться на межі правої і середньої третини умовно проведеної лінії між верхньо-передніми остями клубових кісток). |
3. Класифікація. Клінічний діагноз (може змінюватися в процесі динамічного спостереження, обстеження хворого на дошпитальному етапі, в залежності від часу і стадії захворювання):
Апендикулярна колька (слабко виражений апендицит)
Простий (поверхневий) апендицит
Деструктивний апендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний)
Ускладнений апендицит (апендикулярний інфільтрат, апендикулярний абсцес, міжкишковий абсцес, підпечінковий абсцес, тазовий абсцес, розлитий гнійний перитоніт, пілефлебіт, сепсис та ін.)
Патологоанатомічний діагноз встановлюється після виконання операції на підставі морфологічних змін в червоподібному відростку і доповнює клінічний діагноз: простий (катаральний); флегмонозний в тому числі апостематозний; гангренозний.