Питання для самоконтролю

1. Які основні риси світової релігії?

2. Які Ви знаєте священні книги буддизму?

3. Наведіть чотири благородні істини буддизму.

4. Дайте визначення нірвани і вкажіть основні шляхи її досягнення.

5. Що спільного між буддизмом та індуїзмом?

6. Назвіть особливості розповсюджування буддизму.

7. Які відмінності між основними напрямами буддизму?

Змістовий модуль 5. Виникнення і ранній період християнства. Християнські конфесії

5.1. Витоки християнства.

5.2. Становлення християнства як самостійної релігії.

5.3. Християнське віровчення і культ.

5.4. Напрями християнства.

5.5. Християнство в Україні.

Мета – розглянути особливості християнства, проаналізувати основи його віровчення і культу та основні напрями, з’ясувати сучасний стан провідних конфесій в Україні.

Ключові поняття: Ісус Христос, канон, католицизм, Месія, есхатологізм, православ’я, протестантизм, символи віри, таїнства.

Література: [1-11, 16, 18, 23-24, 29, 33, 37, 40, 45]

5.1. Витоки християнства

Християнство – найпоширеніша світова релігія, що налічує в своїх лавах більше 2 млрд чоловік (мінімальні дані – 1,4-1,5 млрд). Воно сформувалося в I ст. н. е. в Палестині – історичної області в Західній Азії, провінції Римської імперії.

Соціально-економічні передумови виникнення християнства:

1. Рим з республіки перетворюється на імперію (27 р. до н. е.), при цьому змінивши форму влади.

2. Під владою Риму знаходилися народи, які стояли на різному ступені суспільного розвитку, тому вкрай важко було зберегти єдність держави тільки за допомогою армії та чиновників.

3. Поневолені народи відчували подвійний гніт як з боку своєї так і римської влади, що приводило до масових повстань, які були суворо придушені.

4. Із завойованих країн на ринок Риму надходило багато дешевого товару, що приводило до розорення дрібних торговців та збільшення бідноти.

5. Формуючи свою армію солдатами поневолених народів, Рим включав їх богів до свого пантеону, що приводило, практично, до безбожжя. Верховним богом ставали римські імператори, які змінювалися доволі швидко, породжуючи в своїх підданих невіру.

Філософська підготовка. Під час формування християнства в Римській імперії розвивалися різноманітні філософські вчення, які впливали на зміст нової релігії.

По-перше, неоплатонізм, згідно з яким матеріальний світ існує завдяки послідовним еманаціям (випромінюванням) абсолютного божества, яке є чистим світлом, тобто духовним першоджерелом. Зло є короткочасним і пояснюється віддаленістю світу речей від світової душі, породженої абсолютним божеством.

По-друге, вчення Фелона Олександрійського (25 р. до н. е. – 50 р. н. е.), який об’єднав реалізм Платона з монотеїзмом іудаїзму. За Фелоном, Бог-отець постає як творець ідей, душі, світу, а посередником між Богом і людьми є Логос, Світовий Розум. Матеріальний світ, тіло людини Фелон вважав грішним началом, темницею для божественної душі. Світ врятує месія, а до його приходу люди мають все перетерпіти. Ці ідеї Фелона і стали однією з філософських передумов християнства.

По-третє, стоїцизм, який розробляв проблеми моралі, пропагуючи покірливе ставлення до навколишнього світу, відмову від радощів і насолоди. Найвидатніший представник стоїків Луций Аней Сенека (5 р. до н. е. – 65 р. н. е.) критикував сучасне йому суспільство, проте не виступав проти багатства і рабовласництва. Він вимагав, щоб раб був покірним рабовласнику, а останній – витриманим, справедливим та розсудливим. І раб, і рабовласник – рівні, але тільки в можливості морального вдосконалення.

Палестина (вірніше, невелика її частина – Іудея з Єрусалимом) була офіційним центром іудаїзму – єдиної в світі в ті часи релігії, що досягла рівня монотеїзму. Вся решта сучасних йому національно-державних релігій (наприклад, олімпійська релігія греків і римлян) залишалася на рівні політеїзму.

Релігійні витоки християнства:

1. Іудаїзм, від якого християнство успадкувало, перш за все, Старий Заповіт – давнішу частину Біблії. Зі Старого Заповіту була взята безліч сюжетів і образів для створення «біографії» нового Бога-Ісуса Христа. Навіть частина імені нового бога – Христос – є простим перекладом на грецьку мову іудейського релігійного терміна «месія» (буквально – посланець бога, рятівник людей). З іудаїзму християнство перенесло в свій ідейний арсенал міфологію, анімістичні уявлення, вчення про єдиного Бога, багато що з іудейського фетишизму і магії.

2. Іудейське сектантство, ідеології якого були властиві дві основні риси:

• есхатологізм – вчення про «кінець світу» і його подальше оновлення разом з останнім Судом над тими, хто коли-небудь жили;

• месіанізм (месія – помазанник, посланник Божий, рятівник) – віра в божественного Рятівника, який зробить цей переворот. Проте необхідно відзначити, що в месіанізмі проповідує ідея заміни колективної богообранності індивідуальною.

3. Культи східних богів спасителів або вмираючих і знову вос­кресаючих, як, наприклад, грецький Діоніс, єгипетський Осиріс, фінікійський Адоніс.

Необхідно зазначити:

• що християнство виникло в той момент, коли воно могло бути затребуване суспільством і державою – наприклад, у виді ідеоло­гічної опори Римської імперії. Ця величезна державна освіта, що вступила в період найвищого розквіту, могла зберігати свою єдність не тільки (і не стільки) силою зброї, скільки єдністю віри;

• ідейний розвиток стародавнього світу в межах Римської імперії створив міцну релігійно-філософську традицію, і коли назріла потреба в новій релігії, необхідна філософська підстава вже була;

• релігійним джерелом християнства був іудаїзм.