Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві

Ознака	Характеристика
Призначення	Транспортери		Конвеєри
Вид приводу	безпривідні:	приводні:		автономні:
	склізи, желоби, теліжки	з електроприводом, гідроприводом, пневмоприводом		промислові роботи, роботрейлери з бортовими комп'ютерами і програмним управлінням
Принцип дії	Механічні транспортери. Пневмотранспорт. Гідротранспорт. Електромагнітний транспорт. Хвилевий. Гравітаційний. На повітряній подушці
Конструкція	Транспортери і конвеєри: стрічкові, роликові, шнекові, пластинчасті, ланцюгові, тележкові, тросикові (з шайбою, що тягне), супутникові (палетні)
Розташування в просторі	Горизонтально замкнуті	Вертикально замкнуті	Підвісні		Змішані (комбіновані)
Безперервність дії	Безперервні		Пульсуючі
Функція	Розподільні конвеєри		Робочі конвеєри

У машинобудуванні і приладобудуванні широко застосовуються конвеєри – транспортні засоби, що служать для транспортування і виконання на ньому робочих операцій, регламентують ритм, тобто відіграють організуючу роль в потоці. Якщо конвеєр служить для переміщення виробів і підтримки ритму роботи лінії шляхом чіткої адресації виробів по робочих місцях, він називається розподільним, якщо він служить і місцем виконання операції – називається робочим.

2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва

Логістичний підхід до управління спрямований на збільшення гнучкості виробництва, зменшення часу простоїв під час переходу від одного процесу до іншого, скорочення термінів підготовки обладнання, зменшення до мінімуму матеріальних запасів, ліквідацію необґрунтованих витрат (перевиробництво, час очікування, зайві перевезення, зберігання матеріальних запасів, брак та відходи).

Впровадження логістичних принципів у конкретних виробничих умовах передбачає зміщення традиційної виробничої філософії у бік логістичної, яка ґрунтується на тісній співпраці із іншими організаціями, зокрема постачальниками, що позначається на якості (своєчасності, об'єктивності, оперативності) інформаційних та матеріальних потоків. Порівняння логістичної та традиційної виробничих філософій узагальнено в табл. 2.

Логістичний підхід до організації виробництва містить у собі наступні основні положення:

• відмова від надлишкових запасів;

• усунення простоїв устаткування;

• забезпечення виготовлення високоякісної продукції (виключення браку);

• раціональне використання внутрішньозаводського транспорту;

• відмова від виготовлення продукції, яка не має попиту;

• вибір оптимальної технології виробництва продукції в логістичній стратегії;

• оптимізація величини партії у формуванні виробничої програми;

• оптимізація використання технологічного процесу та ін.

Таким чином, відповідно до логістичного підходу побудова виробничого процесу повинна забезпечити можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок усередині підприємства. Це дозволяє знизити собівартість продукції в умовах конкуренції шляхом орієнтації підприємства на ринок покупця, тобто коли споживачі диктують свої умови і створюють конкуренцію між виробниками аналогічної продукції.

Логістичний підхід до організації виробництва націлений на раціоналізацію потокових процесів, а виробничий процес виступає як об’єкт раціоналізації.

Таблиця 2