- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
2. Методи закупівель
У логістиці постачання виділяють три основних методи закупівель:
оптові закупівлі;
регулярні закупки дрібними партіями;
закупівлі по мірі необхідності.
У кожного методу є свої переваги та недоліки, які необхідно враховувати, щоб зберегти час і скоротити витрати.
Закупівля товару великою партією (оптові закупівлі). Цей метод передбачає постачання товарів великою партією за один раз.
Переваги:
простота оформлення документів;
гарантія постачання всієї партії;
низькі транспортні витрати;
підвищені торгові знижки.
Недоліки:
вірогідність замовлення надмірної кількості товару;
велика потреба в складських приміщеннях;
уповільнення оборотності капіталу.
Регулярні закупки дрібними партіями. В цьому випадку покупець замовляє необхідну кількість товару, яка поставляється йому дрібними партіями впродовж певного періоду.
Переваги:
прискорення оборотності капіталу, оскільки товари оплачуються по мірі надходження окремих партій;
економія складських приміщень;
низькі витрати на документування постачання, оскільки оформлюється тільки замовлення на всю поставку.
Недоліки:
великі транспорті витрати;
вірогідність замовлення надмірної кількості товару;
необхідність оплати всієї кількості товару, визначеної в замовлені.
Закупівля товарів по мірі необхідності. Цей метод схожий на регулярне постачання, але характеризується наступними особливостями:
кількість товару не встановлюється, а визначається приблизно (наприклад, близько 5 тон/міс., близько 4 поставок на тиждень тощо);
покупець перед виконанням кожного замовлення зв’язуються з постачальником;
оплачується тільки поставлена кількість товару.
Переваги:
відсутність твердих зобов’язань на покупку певної кількості товару;
прискорення обороту капіталу;
більш гнучка реакція на зміни ринку;
мінімум роботи з обліком запасів та витрат на їх утримання.
Недоліки:
великі транспорті витрати;
відсутність торгових знижок;
збільшення кількості необхідних трансакцій.
Крім того, закупівля матеріальних ресурсів може здійснюватись централізовано або децентралізовано.
При централізованій доставці в процесі перевезень беруть участь вантажовідправник, перевізник і вантажоодержувач. Перша сторона здійснює відпустку і завантаження, друга – перевезення і експедирування, третя – розвантаження і приймання товарів.
Децентралізованою вважається доставка, коли товари транспортує саме виробниче підприємство. При цьому завантаження товарів на транспорт одержувача здійснює сам одержувач, для чого передбачені штати вантажників і експедиторів, транспортні засоби.
Вивезення товарів підприємством при такому засобі постачання припускає здебільшого маятникових (лінійних) маршрутів, в той час як при централізованому в основному застосовуються більш раціональні і економічні кільцеві маршрути. Децентралізована доставка неефективна зважаючи на вкрай нераціональне використання автотранспорту (простої, недовикористання вантажопідйомності, пробіг без вантажів тощо).
Централізоване постачання докорінно змінює всю систему доставки товарів і вносить істотні зміни в характер господарської діяльності підприємств. Воно сприяє вивільненню робочого часу працівників робітників, адже експедиційні функції при централізованому товаропостачанні покладаються на водіїв автотранспорту, завантаження товарів і матеріальну відповідальність за цілість їх в дорозі забезпечують постачальники, внаслідок чого значно скорочується чисельність вантажників, зайнятих вантажно-розвантажувальними роботами, а також експедиційного персоналу, зайнятого в процесі постачання. Спрощується документообіг, скасовуються разові доручення на отримання вантажів, що в цілому прискорює процес відпустки і приймання товарів в роздрібних підприємствах.
Централізована доставка, таким чином, як процес являє собою комплекс взаємоузгоджених дій постачальників, перевізників і одержувачів, починаючи з відділу збуту постачальника матеріальних ресурсів до надходження і приймання матеріалів на виробничому підприємстві.
Централізована доставка припускає проведення постачальниками і одержувачами ряду підготовчих заходів організаційно-технічного та економічного характеру. До них відносяться:
аналіз дислокації виробничих підприємств, їх характеристика та угруповування по типам і обсягам матеріалообороту;
визначення розрахункового вантажопотоку, раціональних розмірів постачання і частоти завозу матеріалів;
розрахунок потреб кількості транспортних засобів і багатооборотної тари, а також вартості доставки матеріалів від кожного постачальника окремо;
організація диспетчерських служб для координації дій постачальників і одержувачів, обладнання експедицій і розвантажувальних місць підприємств для забезпечення приймання матеріалів;
здійснення розрахунків економічної ефективності впровадження конкретної технологічної схеми завозу і виявлення резервів її підвищення.
До централізованого товаропостачання пред’являються певні вимоги:
точна відповідність асортиментного переліку товарів встановленому типу виробництва;
дотримання планомірності постачання по графікам, що забезпечують частоту завозу і найбільш економічні розміри партій матеріалів;
розробка раціональних маршрутів централізованої доставки матеріалів на підприємства;
укладання графіків завозу матеріалів на підприємства;
забезпечення постачання матеріалів в підсортованому вигляді, укомплектованих невеликими партіями;
визначення потреби кількості автомобілів на кожний день тижня.
Важливим в проведенні підготовчих робіт є складання переліку підприємств і визначення конкретних постачальників з урахуванням вибору раціональних маршрутів руху автомобільного транспорту. Знаходження оптимальних маршрутів перевезень представляє складну задачу, що припускає проведення замірів відстаней (кілометражу), угруповування підприємств і складання карти-схеми їх розміщення. Після цього підприємства групуються по місцю розташування, режиму роботи і завдаються на карту-схему з вказівкою відстаней до постачальників. На основі цього складаються раціональні маршрути руху автотранспорту і графіки завозу матеріалів, мета яких – забезпечити не тільки ритмічність і безперебійність постачання, але і покращити такі важливі показники роботи транспорту, як коефіцієнт використання вантажопідйомності і пробігу автомобіля, скорочення середньої відстані перевезень та ін.